Постанова № 256940, 30.10.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.10.2006

Справа №2-17/15710-2006А

За позовом Управління ПФУ в Білогірському районі АР Крим, м. Білогірськ

До відповідача ВАТ “Білогірський завод будівельних матеріалів”, м. Білогірськ

про стягнення 27 018,03 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

При секретарі Т.Ю. Шенягіной

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Майборода А.М., ю/к, дов. № 1526/05-17-5 від 03.05.2006 року

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Позивач згідно з позовною заявою та уточненнями до неї просить стягнути з відповідача 27 018,03 грн. заборгованості.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є. Крім цього, згідно поштових повідомлень кореспонденція була вручена відповідачу.

Згідно розрахунку відповідача, сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2006 року склала 11200,46 грн., а за липень 2006 року 11433,92 грн. Згідно розрахунків про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, з початку 2006 року такі витрати складали 2480,18 грн., з вересня 2006 року – 5663,39 грн.

Згідно вимог № Ю-1180 та № 1264 на 01.09.2006 року заборгованість по внесках складає 20772,46 грн.

Згідно поштових повідомлень відповідачем отримана кореспонденція від позивача 10.08.2006 року, 21.01.2006 року, 28.04.2006 року, 12.09.2006 року.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

ВАТ “Білогірський завод будівельних матеріалів” зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер 17090004), що підтверджується карткою особового рахунку юридичної особи платника внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений в Інструкції про порядок числення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року під № 64/8663. Визначення сум для відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Встановлений єдиний порядок як для відшкодування пенсій, призначених п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так і для пенсій, призначених згідно пункту «б» вказаної статті, і інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум для відшкодування. Розрахунок присилається раз на рік, до 20-го січня поточного року в і протягом 10 днів по новопризначених пенсіях. Підприємства вносять плату щомісячно до 25-го числа.

Відповідно до п.п. 6.4 п.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідачу, щорічно, до 20-го січня і протягом 10-ти днів по новопризначених пенсіях спрямовувались повідомлення про розрахунку сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

З врахуванням вимог позивача борг складає 27018,03 грн., який складається із:

1. Заборгованості по страховим внескам в сумі 11433,92 грн. ((сума заборгованості 20772,46 грн.)-(9338,54 грн. частково погашена заборгованість) =11433,92 грн.)). 2. Фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 5663,39 грн. + Заборгованість по пільговим пенсіям 5663,39 грн. = 15584,11 грн. 15584,11 грн.+11433,92 грн. = 27018,03 грн.

Відповідачем не представлено доказів погашення боргу.

Вимоги ПФУ відповідачем не оскаржувані, у встановленному законом порядку не визнані недійсними, та є надлежним доказом наявності заборгованості.

Таким чином у суда немає підстав не приймати їх до уваги.

Виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі розв’язувати вимоги, які не заявлені зацікавленою стороною у встановленому Законом порядку.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Оскільки докази в обґрунтування заперечень не надані відповідачем до прийняття цієї постанови, немає підстав залучати їх до матеріалів справи після прийняття постанови.

Також, сума, указана в звіті (розрахунку суми) є обов’язком, наданим самим відповідачем, і згідно статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV вважається простроченою заборгованістю.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, що є його правом, та просить стягнути з відповідача - 27 018,03 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Якщо відповідач погасив заборгованість до прийняття цієї постанови, він вправі звернутися в суд з завою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

Згідно п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір підлягає розгляду за нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Указана норма є спеціальною нормою відносно відповідача.

Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року указані спори підлягають розгляду за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 2. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача ВАТ “Білогірський завод будівельних матеріалів” (97600, АР Крим, м. Білогірськ, вул. Бойко 4, р/р 26004060040460 Кримське РУ Приватбанку, МФО 384436, ЗКПО 00290819) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Білогірському районі АР Крим (97600, м. Білогірськ, АР Крим, вул. Островського 3, р/р 260470444712 Державний Ощадний банк м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22300429) заборгованість у сумі 27 018,03 грн.

Ст. 254 КАС України передбачено, що постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАСУ країни у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.