Ухвала суду № 25693309, 21.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 212/5025/2012

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

21 серпня 2012 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Боровицький О. А. , перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Сидоренка В.М., виконуючого обов'язків начальника Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Коцюруби А.І. та Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області про зобов'язання надати інформацію та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 липня 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до начальника Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Сидоренка В.М., виконуючого обов'язків начальника Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Коцюруби А.І. та Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області про зобов'язання надати інформацію та відшкодування моральної шкоди повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України .

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам частини 6 статті 187 КАС України, судом згідно з ухвалою від 03 серпня 2012 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_2 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, встановлено десятиденний термін з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Позивачем до встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги не усунуто, при цьому, 20 серпня 2012 року до суду від позивача надійшли доповнення до апеляційної скарги (вх.№37307/12) в якій заявлене повторне клопотання про звільнення від сплати усіх судових витрат на підставі фактичних обставин справи та поданих доказів, також, також позивач, просить суд застосувати як норму прямої дії частини 2 статті 55 Конституції України.

Мотивуючи своє клопотання (вх.№ 37307/12) апелянт вказує, між іншим, на те, що суд прийшов до помилкового висновку про застосовність лише Закону України «Про судовий збір»при визначенні належності сплати судового збору та незастосовність в цьому питанні інших законів України , зокрема, статті 5 Закону України «Про міліцію», вважає що закон «Про міліцію»застосовується як спеціальна норма. Вважає, що трактування судом тексту Закону України «Про судовий збір»як такого, за яким судовий збір не сплачується лише за позовну заяву про відшкодування шкоди, завдану органом влади, і сплачується за подання апеляційної скарги в такій справі, є концептуально помилковим. Апелянтом акцентується на тому, що у цій же справі, за цих же підстав та цим же суддею її було звільнено від сплати судового збору. Також, щодо виконання ухвали суду в частині підтвердження належними в розумінні статтей 69,70 КАС України доказами наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, апелянт зауважує, що в неї в наявності є оригінали доказів на підтвердження обставин для звільнення її від сплати судового збору, які суддя за результатами огляду може їх засвідчити.

Щодо доводів апелянта наведених в доповненні до апеляційної скарги (вх.№ 37307/12), вважаю за необхідне зауважити, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 03 серпня 2012 року, за результатами перевірки відповідності апеляційної скарги вимогам статті 187 КАС України, було роз'яснено позивачу про відсутність підстав для звільнення її від сплати судового збору у зв'язку з наявністю інвалідності третьої групи, а також на підставі на статті 5 Закону України "Про міліцію".

Посилання позивача на те що Закон України «Про міліцію», а саме положення статті 5 названого Закону застосовується як спеціальна норма, не ґрунтуються на законі, адже правові засади справляння судового збору платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється Законом України "Про судовий збір".

Помилковими є посилання апелянта на те, що подання апеляційної скарги не оплачується судовим збором, посилаючись на положення статті 4.2.1.8 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено, що з апеляційної скарги на рішення суду сплачується 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, адже як зазначалось вище позивачем оскаржується ухвала суду, адже, в силу пункту 3.6 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду складає - 0,05 розміру мінімальної заробітної плати. Тобто, наведеною нормою конкретизовано обов'язок сплати судового збору за апеляційне оскарження ухвали суду, окрім випадків, якщо апелянт користується пільгами щодо сплати судового збору регламентованого статтею 5 Закону України «Про судовий збір», або ж в разі звільнення апелянта від сплати судового збору у випадках передбачених статтею 88 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Водночас, зважаючи на відсутність в матеріалах даної адміністративної справи доказів на підтвердження факту неможливості сплати судового збору з інших причин (найнижча з можливих, в розмірі прожиткового мінімуму, пенсія; наявність утриманців) судом апеляційної інстанції запропоновано позивачу надати будь-які фактичні дані, на підставі яких суд міг би встановити наявність обставин, що обґрунтовують клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору.

При цьому зауважено, що неналежним чином завірені ксерокопії документів не є доказами на підтвердження будь-яких фактів.

Варто зазначити що посилання позивача на можливість засвідчення копій документів підписом судді є безпідставними, адже засвідчення ксерокопій документів суддею поза межами судового розгляду справи чинними нормами КАС України не передбачено.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що вимоги позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України положення якої кореспондуються з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони.

Позивачем не надано доказів про відсутність коштів, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, позивачем не усунуто недоліки апеляційної скарги, адже, ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконана.

Згідно з частиною третьою статті 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Що стосується посилань апелянта на випадки звільнення її від сплати судового збору з тих же підстав, що заявлені нею в даному випадку, вважаю за необхідне вказати на те, що як положеннями КАС України так і Закону України «Про судовий збір»передбачено право суду звільнити особу від сплати судового збору, яке не залежить від випадків звільнення такої особи від сплати судового збору, які мали місце раніше.

Варто також зауважити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням вказаного, керуючись ч. 1, 3 ст. 108, ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати усіх судових витрат на підставі фактичних обставин справи та поданих доказів - відмовити.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 06 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Сидоренка В.М., виконуючого обов'язків начальника Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Коцюруби А.І. та Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області про зобов'язання надати інформацію та відшкодування моральної шкоди, - повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги із доданими до скарги матеріалами (крім апеляційної скарги) направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 212 КАС України.

Суддя-доповідач Боровицький О. А.