Ухвала суду № 25691705, 17.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2012 року справа №2а/1270/3542/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012р. по справі № 2а/1270/3542/2012 (головуючий І інстанції Захарова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Штерівська» до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0000082310 від 26.03.2012,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0000082310 від 26.03.2012.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012р. позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000082310 від 26.03.2012р.

В апеляційній скарзі Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Донарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на прибуток вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення вимог п.138.2, п.п.139.1.9 ст. 139, ст.198 Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що позивач у судовому засіданні не довів належними первинними бухгалтерськими документами реальність угод, укладених з ТОВ «Дельфа ІНГ».

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток підприємств при відображенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Дельфа ІНГ» за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт №216/23-35958904 від 16.03.2012 та прийнято податкове повідомлення - рішення №0000082310 від 26.03.2012,яким позивачеві згідно до вимог п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 173702 грн..

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 138.2, п.п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, як наслідок, заниження податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. на загальну суму 173702 грн..

В основу висновків акту перевірки полягли ознаки нікчемності угод, укладених позивачем з ТОВ «Дельфа Інг», передбачені ст.203, ч.1,2 ст.215, ст..216,ст.228 Цивільного кодексу України.

Висновок податкового органу про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дельфа ІНГ» ґрунтуються на акті Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 11.11.2011 за № 1797/231/37288372 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дельфа ІНГ», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011р.

За приписами п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Згідно п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.138.6 наведеної статті витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

У п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 138.4. та п. 138.5. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням того, що датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

За приписами п.139.1.9. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Дельфа ІНГ» укладено договір №30/05 від 30.05.2011, предметом якого є доставка та передання у власність позивача матеріалів, запчастин, обладнання, вугілля у кількості і якості згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору та накладних. Згідно специфікацій №1 від 30.05.2011, №2, №3 від 01.06.2011, №4 від 01.07.2011 предметом договірних відносин є поставка вугілля, яка здійснюється на склад позивача за адресою: м.Красний Луч, вул. Луганське шоссе, 1а.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано до суду першої інстанції відповідні первинні бухгалтерські документи, а саме: акти приймання передачі вугілля, видаткові накладні , податкові накладні, які складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Оплата отриманої продукції підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Після придбання продукції позивачем здійснювався хімічний аналіз вугільної продукції, що підтверджується посвідченнями про якість вугілля та результатами аналізів лабораторії, який здійснювався за договором з ДП «Донбасантрацит» ВП «Шахта ім.Ізвестій».

Подальша реалізація придбаного вугілля підтверджується договором поставки вугілля №06/03-2011 від 03.06.2011, укладеним позивачем з ТОВ «ДВ нафтодобувна компанія», податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання - передачі, квитанціями про приймання вантажу, платіжними дорученнями , що знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані. Відповідач, встановлюючи факт нікчемності укладеного правочину, фактично керувався лише припущеннями, що є недопустимим. Відсутність у контрагентів позивача виробничо-складських приміщень, трудових ресурсів, на думку колегії суддів, не може свідчити про факт нікчемності укладених правочинів.

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем тих обставин, що укладені позивачем договори порушують публічний порядок, та відсутність підстав вважати їх нікчемними. Доказів визнання спірних правочинів недійсними в судовому порядку податковим органом не надано.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 у адміністративній справі №2а-1270/150/2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012, задоволені частково позовні вимоги ТОВ «ЦЗФ «Штерівська», а саме визнано протиправними дії ДПІ у м. Красний Луч щодо викладення в акті перевірки №595/23-35958904 від 09.12.2011 висновків про завищення ТОВ «ЦЗФ «Штерівська» за період травень-липень 2011 року податкових зобов'язань з ПДВ на суму 58627 грн., завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 873786 грн. та заниження ПДВ що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 815159 грн.; зобов'язано ДПІ у м. Красний Луч відобразити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» самостійно задекларовані ТОВ «ЦЗФ «Штерівська» за податковими деклараціями з ПДВ за травень-липень 2011 року суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Наведеним судовим рішенням встановлені обставини правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за період травень-липень 2011 року по взаємовідносинам із ТОВ «Дельфа ІНГ» на підставі належним чином оформлених податкових накладних та документів первинного бухгалтерського обліку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012р. по справі № 2а/1270/3542/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012р. по справі № 2а/1270/3542/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.Г.Сухарьок

С.В. Білак