Постанова № 25690663, 21.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.08.2012 р. справа №5006/35/37/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,суддів:Марченко О.А., Радіонової О.О.За участю представників: від позивача: від відповідача:Сімон Р.П. за довіреністю №12 від 12.03.2012р. Бобиль В.В. за довіреністю б/н від 23.07.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Континент», м. Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід31.05.2012р. (повний текст підписано 05.06.2012р.)у справі№5006/35/37/2012 (суддя Мальцев М.Ю.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», м. Дніпропетровськ доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Континент», м. Донецькпростягнення заборгованості у сумі 108318,01грн., 24% річних у сумі 1207,51грн., пені у сумі 779,82грн., штрафу у сумі 108318,01грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Континент», м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 108318,01грн., 24% річних у сумі 1207,51грн., пені у сумі 779,82грн., штрафу у сумі 108318,01грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.05.2012р. (повний текст підписано 05.06.2012р.) у справі №5006/35/37/2012 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «ТК-Континент»на користь ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ»заборгованість у сумі 108318,01грн., 24% річних у сумі 1207,51грн., пеню у сумі 779,82грн., штраф у сумі 108318,01грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 4373грн.

Рішення суду мотивоване тим, що на виконання умов договору ВП14№3 від 13.12.2011р. у період з грудня 2011 року по січень 2012 року позивач поставив товар в асортименті, а відповідач, відповідно, прийняв цей товар. Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар, тому за ним утворилась заборгованість у сумі 108318,01грн., а також позивач нарахував 24% річних у сумі 1207,51грн. та пеню у сумі 779,82грн. за період з 14.02.2012р. по 02.03.2012р., штраф у сумі 108318,01грн. Позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені судом повністю.

ТОВ «ТК-Континент», не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2012р. у справі №5006/35/37/2012 та прийняте нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Так, скаржник зазначив, що договір ВП14№3 від 13.12.2011р. між сторонами не укладався та його було підроблено позивачем. Як стверджує відповідач, сторонами укладався лише договір №115ВСУ від 01.03.2011р. та поставка за видатковими накладними №ДА-0003401 від 07.12.2011р., №ДА-0003402 від 08.12.2011р., №ДА-0003419 від 09.12.2011р., №ДА-0003424 від 09.12.2011р., №ДА-0003430 від 10.12.2011р., №ДА-0003432 від 11.12.2011р., №ДА-0003444 від 12.12.2011р., а також за іншими накладними, на які посилається позивач, була здійснена за договором №115ВСУ від 01.03.2011р., а не за договором ВП14№3 від 13.12.2011р., як помилково зазначає позивач та з чим безпідставно погодився суд першої інстанції. Крім того, в день винесення рішення представник позивача не повідомив суд першої інстанції про погашення відповідачем суми боргу по існуючим договірним відносинам на суму 105000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №635 від 07.03.2012р. у сумі 93000грн. та №747 від 24.04.2012р. у сумі 12000грн. Таким чином, станом на 31.05.2012р. заборгованість відповідача за отриманий товар складала лише 3318,01грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження у справі №5006/35/37/2012. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 10.07.2012р. та 12.07.2012р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Виходячи з положень ч.5 ст.55, ч.2 ст.124 Конституції України, ст.2, ч.3 ст.3, ч.ч.1, 2, 3 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», беручи до уваги, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, приймаючи апеляційну скаргу до розгляду, суд апеляційної інстанції врахував, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Як вбачається з матеріалів справи, копія рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2012р. (повний текст підписано 05.06.2012р.) у справі №5006/35/37/2012 була здана до канцелярії суду 08.06.2012р. о 14год. 00хв. (арк.спр.116) та надіслана на адресу відповідача 11.06.2012р. (арк.спр.127), тобто із порушенням строку, встановленого ст.87 ГПК України. Отже, у даному випадку, пропуск строку не може розглядатись як такий, що вчинений без поважних причин.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти доводів скаржника заперечив та зазначив, що договір ВП14№3 від 13.12.2011р. був підписаний уповноваженим представником відповідача з прикладанням печатки ТОВ «ТК-Континент»та в судовому порядку недійсним не визнавався. Відповідно до пункту 11.10. договору ВП14№3 від 13.12.2011р. сторони домовились, що після підписання даного договору всі попередні договори укладені між сторонами втрачають свою силу. Отже, на думку позивача, на момент здійснення відповідачем оплати за придбаний у ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ»товар договір №115ВСУ від 01.03.2011р. припинив свою дію. В свою чергу, відповідач навмисно в платіжних дорученнях №747 від 24.04.2012р. та №635 від 07.03.2012р. вказав договір №115ВСУ від 01.03.2011р. для того щоб уникнути застосування судом штрафних санкцій у розмірі 100% від суми боргу, передбачених договором ВП14№3 від 13.12.2011р. Крім того, позивач посилається на те, що ним на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату коштів на суму 98261,13грн. за договором ВП14№3 від 13.12.2011р., яка отримана останнім 17.02.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Отже, станом на 17.02.2012р. відповідач був обізнаний про те, що позивач нараховує заборгованість саме за договором ВП14№3 від 13.12.2011р., але не вчиняв жодних дій, у тому числі щодо визнання цього договору недійсним.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Радіонова О.О.

У судовому засіданні 15.08.2012р. представник скаржника заявив клопотання про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи з метою дослідження підпису, наявного в договорі купівлі-продажу ВП14№3 від 13.12.2011р. з боку ТОВ «ТК-Континент»(покупця) та встановлення факту підробки цього підпису, а також просив за результатами проведеної експертизи задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 15.08.2012р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

01 березня 2011 року між ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ»(продавець) та ТОВ «ТК-Континент»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу №115ВСУ, згідно пункту 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товари (запасні частини до транспортних засобів), а покупець зобов'язався прийняти і сплатити його на умовах даного договору. Тара (упаковка) входить у вартість товару. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій продавцем., яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні ст.266 Господарського кодексу України. Товар прийнятий покупцем по видатковій накладній не підлягає поверненню за ініціативою покупця, окрім випадків його невідповідності якості.

Сторони домовились, що всі товари, отримані покупцем від продавця, вважаються отриманими на виконання даного договору (пункт 1.2. договору).

У пункті 2.1. договору визначено умови поставки: FCA (ІНКОТЕРМС 2000): склад продавця: вул. Висоцького, 4, м. Дніпропетровськ. За таких умов поставки претензії покупця по кількості приймаються тільки у момент отримання товару на складі продавця.

Датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на товар, що поставляється (пункт 2.2. договору).

Згідно пункту 3.1. договору якість товару повинна відповідати стандартам, технічних умовам заводів-виробників.

Відповідно до пункту 4.1. договору його орієнтовна сума складає 1200000 з урахуванням ПДВ. Остаточна загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних з обох боків (пункт 4.2. договору).

Оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом переказу безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення наявних грошових коштів в касу продавця протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (пункт 4.3. договору). Датою і фактом оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця або дата внесення наявних грошових коштів в касу продавця (пункт 4.4. договору). Всі кошти покупця, що надходять по даному договору на поточний рахунок або в касу продавця, йдуть в рахунок сплати за раніше поставлений товар (пункт 4.5. договору).

У разі порушення термінів оплати товару покупець, в першу чергу, зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, а також відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу. При цьому, під час надходження грошових коштів від покупця за товар за даним договором, продавець спочатку зараховує нараховану суму пені і річних. Окрім вищезгаданих пені і річних у разі прострочення платежу терміном понад 14 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 30% від простроченої суми (пункт 5.1. договору).

У розділі 6 договору сторони передбачили порядок здійснення приймання товару та подачі рекламації, а у розділі 7 договору -порядок, терміни і межі надання гарантії.

Відповідно до пункту 11.3. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011р. включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. У разі, коли жодна із сторін за 15 календарних днів до закінчення терміну дії договору письмово не сповістить другу сторону про розірвання договору, дія цього договору автоматично продовжується.

13 грудня 2011 року між ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ»(продавець) та ТОВ «ТК-Континент»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу ВП14№3 згідно пункту 1.1. якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця товари (запасні частини до транспортних засобів), а покупець зобов'язався прийняти і сплатити його на умовах даного договору. Тара (упаковка) входить у вартість товару. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій продавцем., яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації, в розумінні ст.266 ГК України. Товар прийнятий покупцем по видатковій накладній не підлягає поверненню за ініціативою покупця, окрім випадків його невідповідності якості.

Сторони домовились, що всі товари, отримані покупцем від продавця, вважаються отриманими на виконання даного договору (пункт 1.2. договору).

У пункті 2.1. договору визначено умови поставки: FCA (ІНКОТЕРМС 2000): склад продавця: вул. Висоцького, 4, м. Дніпропетровськ. За таких умов поставки претензії покупця по кількості приймаються тільки у момент отримання товару на складі продавця.

Датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на товар, що поставляється (пункт 2.2. договору).

Згідно пункту 3.1. договору якість товару повинна відповідати стандартам, технічних умовам заводів-виробників.

Відповідно до пункту 4.1. договору його орієнтовна сума складає 1000000 з урахуванням ПДВ. Остаточна загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних з обох боків (пункт 4.2. договору).

Оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом переказу безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення наявних грошових коштів в касу продавця протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (пункт 4.3. договору). Датою і фактом оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця або дата внесення наявних грошових коштів в касу продавця (пункт 4.4. договору). Всі кошти покупця, що надходять по даному договору на поточний рахунок або в касу продавця, йдуть в рахунок сплати за раніше поставлений товар (пункт 4.5. договору).

У разі порушення термінів оплати товару покупець, в першу чергу, зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, а також відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу. При цьому, під час надходження грошових коштів від покупця за товар за даним договором, продавець спочатку зараховує нараховану суму пені і річних. Окрім вищезгаданих пені і річних у разі прострочення платежу терміном понад 14 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 50% від простроченої суми (пункт 5.1. договору). У випадку прострочення понад 30 календарних днів з отримання товару, покупець зобов'язаний на вимогу продавця сплатити штраф у розмірі 100% від простроченої суми (пункт 5.2. договору).

У розділі 6 договору сторони передбачили порядок здійснення приймання товару та подачі рекламації, а у розділі 7 договору -порядок, терміни і межі надання гарантії.

Відповідно до пункту 11.3. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2012р. включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Сторони домовились, що після підписання даного договору всі попередні договори укладені між сторонами втрачають свою силу (пункт 11.11. договору).

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами поставки. Так, відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договорами між сторонами.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ст.203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зміст договору ВП14№3 від 13.12.2011р. не суперечить чинному законодавству, вчинений у формі, встановленій законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, підписаний особою, підпис якої засвідчений печаткою підприємства. Будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки; рішення відповідних органів згідно ст.97 КПК України за результатами розгляду вказаного звернення, відповідач до судів першої та апеляційної інстанції не надав.

З матеріалів справи вбачається, що договір не визнаний у встановленому порядку недійсним та докази стосовно визнання його недійсним не надавались господарському суду.

За приписами ст.41 ГПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а також якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З огляду на вищевикладене судовою колегією відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Факт передачі продукції у грудні 2011 року за договором №115ВСУ від 01.03.2011р. на загальну суму 18516,63грн. підтверджується видатковими накладними №ДА-0003401 від 07.12.2011р. у сумі 6144,60грн., №ДА-0003402 від 08.12.2011р. у сумі 182,40грн., №ДА-0003419 від 09.12.2011р. у сумі 581,40грн., №ДА-0003424 від 09.12.2011р. у сумі 427,50грн., №ДА-0003430 від 10.12.2011р. у сумі 5838,49грн.,№ДА-0003432 від 11.12.2011р. у сумі 4872грн., №ДА-0003444 від 12.12.2011р. у сумі 470,24грн. з підписами в графі «Прийняв»уповноваженого представника відповідача, який діяв на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №96 від 07.12.2011р. (довіреність дійсна до 31.12.2011р.).

Факт передачі продукції у грудні 2011 року та січні 2012 року за договором ВП14№3 від 13.12.2011р. на загальну суму 95501,38грн. підтверджується видатковими накладними №АМ-0003838 від 13.12.2011р. у сумі 598,50грн., №ДА-0003460 від 14.12.2011р. у сумі 1194,13грн., №ДА-0003459 від 14.12.2011р. у сумі 1499,10грн., №ДА-0003480 від 15.12.2011р. у сумі 28,50грн., №ДА-0003492 від 17.12.2011р. у сумі 1957,93грн., №ДА-0003497 від 18.12.2011р. у сумі 1207,81грн., №ДА-0003526 від 21.12.2011р. у сумі 9416,39грн., №ДА-0003505 від 19.12.2011р. у сумі 912,94грн., №ДА-0003547 від 22.12.2011р. у сумі 3123,59грн., №АМ-0003902 від 22.12.2011р. у сумі 2451грн., №ДА-0003550 від 23.12.2011р. у сумі 1202,69грн., №ДА-0003551 від 23.12.2011р. у сумі 513грн., №ДА-0003555 від 23.12.2011р. у сумі 513грн., №ДА-0003556 від 23.12.2011р. у сумі 826,49грн., №ДА-0003563 від 24.12.2011р. у сумі 1154,23грн., №ДА-0003564 від 24.12.2011р. у сумі 270,74грн., №ДА-0003568 від 26.12.2011р. у сумі 2619,14грн., №ДА-0003575 від 26.12.2011р. у сумі 444,59грн., №ДА-0003576 від 27.12.2011р. у сумі 14007,41грн., №ДА-0003587 від 28.12.2011р. у сумі 749,52грн., №АМ-0003938 від 28.12.2011р. у сумі 1858,20грн., №АМ-0003940 від 29.12.2011р.у сумі 205,20грн., №ДА-0003596 від 29.12.2011р. у сумі 1456,33грн., №ДА-0003609 від 30.12.2011р. у сумі 741грн., №ДА-0000064 від 16.01.2012р. у сумі 13822,44грн., №ДА-0000065 від 16.01.2012р. у сумі 1006,02грн., №ДА-0000139 від 24.01.2012р. у сумі 1225,48грн., №ДА-0000066 від 16.01.2012р. у сумі 12428,82грн., №АМ-0000113 від 24.01.2012р. у сумі 4852,73грн., №АМ-0000114 від 24.01.2012р. у сумі 914,84грн., №ДА-0000140 від 26.01.2012р. у сумі 2242,94грн., №ДА-0000146 від 26.01.2012р. у сумі 3173,96грн., №ДА-0000159 від 27.01.2012р. у сумі 4024,20грн., №ДА-0000160 від 27.01.2012р. у сумі 731,02грн., №ДА-00000164 від 28.01.2012р. у сумі 567,14грн., №ДА-00000165 від 28.01.2012р. у сумі 1017,44грн., №АМ-0000158 від 30.01.2012 р. у сумі 542,92грн. з підписами в графі «Прийняв»уповноваженого представника відповідача, який діяв на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №96 від 07.12.2011р. (довіреність дійсна до 31.12.2011р.) та №4 від 03.01.2012р. (довіреність дійсна до 31.01.2012р.).

Фактично відповідач прийняв зазначену продукцію, не відмовився від неї, будь-яких письмових заперечень позивачу не направив, доказів того що вказана продукція ним не отримана та не знаходиться в бухгалтерському обліку суду не представив.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами №115ВСУ від 01.03.2011р. та ВП14№3 від 13.12.2011р. щодо поставки продукції. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, враховуючи положення ч.1 ст.530, ч.1 ст692 та пунктів 4.3. договорів належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату у сумі 5700грн., що підтверджується банківською випискою №515 від 09.12.2011р. (призначення платежу: «Передплата за запчастини згідно договору №115ВСУ від 01.03.2011р. у т.ч. ПДВ 950грн.»). Таким чином, на час звернення позивача із позовом, заборгованість відповідача за договором №115ВСУ від 01.03.2011р. склала 12816,63грн., а заборгованість за договором за договором №ВП14№3 від 13.12.2011р. - 95501,38грн.

Відносно доданих до апеляційної скарги копій платіжних доручень №635 від 07.03.2012р. у сумі 93000грн., №747 від 24.04.2012р. у сумі 12000грн., судова колегія відзначає, що відповідно до приписів статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За приписами наведеної норми ГПК України апеляційний господарський суд розглядає справу повторно. Тобто метою суду є не перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а розгляд справи по суті повторно. За загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом і покладені в основу рішення цього суду. Водночас, суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Втім, додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції та при цьому, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

Згідно пункту 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»№7 від 17.05.2011р., стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог ст.64 ГПК України.

Відповідач був повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням з відміткою про вручення представнику відповідача 20.03.2012р. поштового відправлення з ухвалою від 07.03.2012р. про порушення провадження у даній справі, а відтак він не був позбавлений можливості подавати суду всі необхідні докази на підтримання своїх доводів і заперечень, а також користуватись наданими йому процесуальними правами. Згідно положень ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду на викладене, заявник не обгрунтував неможливість подання додаткових доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, тому копії платіжних доручень №635 від 07.03.2012р., №747 від 24.04.2012р. не можуть бути прийнятий апеляційним судом у якості доказів.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 108318,01грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 24% річних у сумі 1207,51грн. та пеню у сумі 779,82грн. за період з 14.02.2012р. по 02.03.2012р. відносно заборгованості у сумі 108318,01грн., нараховані на підставі пункту 5.1. договору №ВП14№3 від 13.12.2011р., а також штраф у сумі 108318,01грн. обчислений відповідно до пункту 5.2. цього договору у розмірі 100% від суми боргу - 108318,01грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 24% річних, пені та штрафу повністю, не врахував, що товар за видатковими накладними №ДА-0003401 від 07.12.2011р., №ДА-0003402 від 08.12.2011р., №ДА-0003419 від 09.12.2011р., №ДА-0003424 від 09.12.2011р., №ДА-0003430 від 10.12.2011р., №ДА-0003432 від 11.12.2011р., №ДА-0003444 від 12.12.2011р. був переданий у власність відповідача за іншим договором, а саме за договором №115ВСУ від 01.03.2011р., умовами якого передбачено нарахування інших штрафних та фінансових санкцій. При цьому, судова колегія зазначає, що врахувавши, що вказані вище видаткові накладні видані раніше ніж укладений договір №ВП14№3 від 13.12.2011р., суд першої інстанції мав з'ясувати на якій підставі були виставлені ці накладні. Однак, місцевий господарський суд цього не зробив, що призвело до необґрунтованого збільшення розміру 24% річних, пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача саме за договором №ВП14№3 від 13.12.2011р.

Таким чином, беручи до уваги момент виникнення у позивача права вимоги за видатковою накладною №АМ-0000158 від 30.01.2012р., положення пунктів 2.2. 4.3., 5.1., 5.2. договору №ВП14№3 від 13.12.2011р., згідно арифметичного підрахунку, судовою колегією встановлено, що розмір 24% річних за період з 14.02.2012р. по 02.03.2012р. відносно заборгованості у сумі 95501,38грн. складає 1130,32грн.; розмір пені за період з 14.02.2012р. по 02.03.2012р. відносно заборгованості у сумі 95501,38грн. складає 728грн.; розмір штрафу нарахований в порядку п.5.2. договору №ВП14№3 від 13.12.2011р. відносно заборгованості у сумі 95501,38грн. складає 95501,38грн.

За таких обставин, апеляційна інстанція дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення 24% річних частково у сумі 1130,32грн., пені частково у сумі 728грн., штрафу частково у сумі 95501,38грн.., в іншій частині позовних вимог про стягнення 24% річних, пені та штрафу слід відмовити за необґрунтованістю.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2012р. (повний текст підписано 05.06.2012р.) у справі №5006/35/37/2012 частково не відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а саме, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 24% річних у сумі 77,19грн., пені у сумі 51,82грн., штрафу у сумі 12816,63грн., в цій частині рішення господарського суду слід скасувати, у позовних вимогах в цій частині -відмовити. В решті рішення господарського суду за мотивами зазначеними апеляційним судом відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду, тому в цій частині його слід залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Тому в частині розподілу судових витрат рішення суду першої інстанції також підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Континент», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2012р. (повний текст підписано 05.06.2012р.) у справі №5006/35/37/2012 -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2012р. (повний текст підписано 05.06.2012р.) у справі №5006/35/37/2012 -скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 24% річних у сумі 77,19грн., пені у сумі 51,82грн., штрафу у сумі 12816,63грн.

Викласти абзаци 1 та 2 резолютивної частини рішення наступним чином:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Континент», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 108318,01грн., 24% річних у сумі 1207,51грн., пені у сумі 779,82грн., штрафу у сумі 108318,01грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Континент»(83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 108-А, код ЄДРПОУ 37221784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ»(49080, м. Дніпропетровськ, вул. Висоцького, 4, код ЄДРПОУ 33109363, п/р 26004050401012 в ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) заборгованість за договором №115ВСУ від 01.03.2011р. у сумі 12816,63грн., заборгованість за договором №ВП14№3 від 13.12.2011р. у сумі 95501,38грн., пеню у сумі 728грн., 24% річних у сумі 1130,32грн., штраф у розмірі 100% у сумі 95501,38грн., витрати по оплаті судового збору у сумі 4113,56грн.

В частині позовних вимог про стягнення 24% річних у сумі 77,19грн., пені у сумі 51,82грн., штрафу у сумі 12816,63грн. відмовити.».

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2012р. (повний текст підписано 05.06.2012р.) у справі №5006/35/37/2012 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ»(49080, м. Дніпропетровськ, вул. Висоцького, 4, код ЄДРПОУ 33109363, п/р 26004050401012 в ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Континент»(83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 108-А, код ЄДРПОУ 37221784) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 129,46грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

О.О. Радіонова

Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС