Рішення № 25690514, 31.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.12р. Справа № 11/5005/5993/2012

За позовом публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м.Запоріжжя

до відповідача-1: державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Садова", м.Алчевськ, Луганська область

про стягнення 15 346,80 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Стадник О.О. - довіреність № 18-229 від 26.12.11р.

Від відповідача-1: Ніфонтова С.В. - довіреність № 387 від 01.01.12р.

Від відповідача-3: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути 15 346,80 грн., що складають суму збитків.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, посилаючись у відзиві на те, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник, оскільки останнім не виконано вимоги ст. 32 Статуту Залізниць України, п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, а саме не підготував вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забеспечували б збереження його на всьому шляху перевезення, не пересвідчився перед навантаженням вантажу, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов проти його задоволення заперечує та вважає, що останнім були виконані вимоги, які передбачені ст. 31, 32 Статуту залізниць України та Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, оскільки була перевірена придатність вагону для перевезення в комерційному відношенні та вжиті всі можливі заходи з метою збереження вантажу та запобіганню його просипанню.

Більше того, спірний вагон на шляху прямування прослідував кілька станцій, де неодноразово оглядався, проте ніяких актів не складено, тобто це свідчить про те, що працівники залізниці не бачили течі вантажу, поглиблень на поверхні або будь-яких інших ознак втрати вантажу та не бачили ніяких щілин, а отже, і вантажовідправник, другий відповідач, не мав можливості виявити порушення при огляді завантаженого вагону та не міг бачити ніяких щілин між кришками люків при завантаженні вагону. Таким чином, позивачем не підтверджено належним чином факту нестачі вантажу з вини вантажовідправника та відповідно не має доказів наявності підстав для матеріальної відповідальності вантажовідправника - 2-го відповідача.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2012 року між публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта "Садова" було укладено договір на поставку вугільної продукції № 4.

На адресу позивача 05.05.12 р. по залізничній накладній № 51285195, зі станції Яновський Роз'їзд Донецької залізниці прибув вагон № 66575986 з вантажем антрациту.

Вантажовідправником продукції згідно накладної є ТОВ "Шахта "Садова" м. Алчевськ.

Вартість продукції, зазначеної залізничній накладній, позивачем сплачена у повному обсязі, про що свідчить платіжний документ залучений до матеріалів справи (арк. спр. 18).

Під час приймання зазначеного вище вантажу у вагоні № № 66575986 було виявлено вагову недостачу, яка склала 14 900 кг., що підтверджується комерційним актом АА № 045332/512 від 06.05.12р.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Із зазначеного вище комерційного акту вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення у технічно несправному вагоні, вантаж завантажено засобами відправника, маса вантажу при завантаженні визначена відправником на 150 т вагоних вагах, навантаження здійснено нижче бортів 30 см., розрівнено, вантаж марковано жовтою фарбою. Над 1-2 люками маркування порушено, мається поглиблення діаметром 150 см, глибиною 150 см.

У технічному відношенні вагон несправний. Частково відсутній армірувальний лист поперечної балки 2 люка, мається проміжок розміром 30х5см. На деталях вагону є сліди розсипу вантажу, що перевозиться.

Складений акт ф. ГУ-106 № 52 від 05.05.12р.

Зазначені вище обставини свідчать про несхоронність вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 110, 113 Статуту залізниць України, ст. 308 Господарського кодексу України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Статтею 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує збитки, що виникли з її вини під час перевезення, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Проте, до матеріалів справи залучено акт №52 від 05.05.2012 р. про технічний стан вагона, із якого вбачається, що при здійсненні огляду вагона, виявлено його несправність: частково відсутній арміровочний лист поперечної балки 2 люку. Зазор розміром 30 х 5 см., обривання армірувального листа виникло в процесі експлуатації, місце кріплення армірувальних листів до поперечної балки вкрито корозією, свіжих пошкоджень на поперечних балках немає. Втрата антрациту через зазор можлива в процесі перевезення. Вагон не придатний для перевезення насипного вантажу (антрациту).

Тобто, відправник бачити пошкодження міг, але від навантаження вантажу в технічно несправний вагон не відмовився.

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць, залізниця зобов'язана подавати під навантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезинфіковані вагони та контейнери.

Перед навантаженням вантажів відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен був вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу підчас перевезення особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу ( п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу).

У випадках, коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України - залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між вантажовідправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.

На відправника вантажу покладаються певні обов'язки, невиконання яких тягне за собою відповідальність передбачену чинним законодавством.

Зважаючи на те, що в даному випадку незбереження вантажу могло статися як внаслідок доступу до вантажу в процесі перевезення, так і внаслідок наявності несправностей, які могли бути виявлені до його завантаження, господарський суд приходить до висновку про покладення відповідальності за несхоронність вантажу як на перевізника так і на відправника вантажу, порівно.

Згідно наданому розрахунку, фактична недостача складає - 14 900 кг. на суму 15 346,80 грн.

Розрахунок суми нестачі позивачем здійснено відповідно до умов договору, Правил видачі вантажів, та з врахуванням фактичних обставин справи.

Керуючись ст.ст. 6, 31, 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць, ст.ст. 526, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця", (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ "ЕкспресБанк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542), 7673,40 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят три гривні) 40 коп., що складають суму збитків, 804,75 грн. (вісімсот чотири гривні) 75 коп. судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Садова", (94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Московська, 6, р/р 2600530309002 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 21822479) на користь публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) 7673,40 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят три гривні) 40 коп., що складають суму збитків, 804,75 грн. (вісімсот чотири гривні) 75 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ф. Мельниченко Повне рішення складено 21.08.12р.