Постанова № 25690398, 17.08.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2012 р. Справа № 5023/442/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Потапенко В.І., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Вороні В.С.

за участю:

прокурора- Петрикова А.М. , посв. № 39 від 03.02.2012 р.

представників сторін:

першого позивача -Антонюка В.М.,довіреність № 137 від 01.11.2011 р.

другого позивача -Яблонської Н.Г., довіреність без номера від 20.03.2012 р.

відповідача -Багдашевського Т.С., довіреність без номера від 31.05.2012 р.

третьої особи -не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 2183 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2012 року по справі № 5023/442/12

за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі:

першого позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

другого позивача - Державного підприємства "Харківський проектний інститут "Промзернопроект", м. Харків;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого позивача - Міністерство аграрної політики та продовольства України, м.Київ;

до Товариства з обмеженою відповідалністю "Укрспецсервіс", м. Харків

про стягнення 242096,85грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Дзержинського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі першого позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та другого позивача - Державного підприємства "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" до відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс", в якому просив (з урахуванням останніх уточнень від 06.04.2012 р.): стягнути з відповідача на користь Державного підприємства "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" 242 096,85грн., з яких: 226 317,00грн. -заборгованість з орендної плати по договору оренди №3170-Н від 29.12.2006 р. за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р., 15 779,85 грн. -нарахована на цю заборгованість пеня за період прострочення з 11.02.2011 р. по 10.04.2012 р.; розірвати договір оренди №3170-Н від 29.12.2006р.; застосувати наслідки розірвання договору оренди шляхом зобов'язання відповідача повернути орендовані приміщення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області .

В обґрунтування позову прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору оренди №3170-Н від 29.12.2006 р. в частині сплати орендної плати на рахунок балансоутримувача орендованого приміщення-Державного підприємства "Харківський проектний інститут "Промзернопроект"(другий позивач).

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що 20.01.2012 р. між ним та Державним підприємством "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" було підписано узгоджений графік погашення заборгованості, який виконується відповідачем.

Крім цього відповідач вказує на те, що згідно з квитанціями до прибуткового касового ордеру № 1 від 26.01.2012 р., № 3 від 27.01.2012 р., № 4 від 17.02.2012 р. № 6 від 20.02.2012 р., № 7 від 21.02.2012 р. ним до каси другого позивача перераховано 47500 грн. орендної плати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 травня 2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Рильова В.В., суддя Аюпова Р.М., суддя Бринцев О.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" на користь Державного підприємства "Харківський проектний інститут "Промзернопроект" заборгованість з орендної плати в сумі 197817,00 грн. та пеню в сумі 15779,85грн.

Розірвано договір оренди № 3170-Н від 29.12.2006 р.

Застосовано наслідки розірвання договору оренди шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" повернути орендовані приміщення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області. Відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора щодо стягнення з відповідача 19000,00 грн.

Припинено провадження у справі в частині заявлених до стягнення 9500,00грн. заборгованості з орендної плати на підставі п.1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції частково не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, просить це рішення скасувати частково - в частині розірвання договору та застосування наслідків розірвання договору, та в цій частині постановити нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом при прийнятті рішення не було враховано наявність в матеріалах справи узгодженого графіку погашення заборгованості відповідача-ТОВ «Укрспецсервіс»перед другим позивачем-ДП «ХПІ «Промзернопроект» від 20.01.2012 р, згідно з яким другий позивач та відповідач узгодили графік погашення заборгованості останнього.

Окрім цього відповідач вказує на те, що з боку другого позивача довіреність на представника Яблонську Н.Г., як і інші процесуальні документи підписано Романенком Ігорем Івановичем як директором підприємства, тоді як його повноваження не підтверджені.

Як зазначає відповідач, надана на підтвердження повноважень Романенка Ігоря Івановича копія наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.03.2012 р. № 42-п не підтверджує перебування його на посаді директора другого позивача, оскільки відповідно до п.п. 7-8 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності»та статті 24 Кодексу законів України про працю, п.п. 6.1., 6.2. Статуту ДП «ХПІ Промзернопроект» повноваження директора підприємства другого позивача, що є у державній власності підтверджуються контрактом, на підставі якого видається наказ, який є похідним від контракту, а тому наказ сам по собі не може підтверджувати повноважень керівника.

Також відповідач посилається на порушення господарським судом Харківської області норм процесуального права, яке виявилось в проведенні судового засідання 27.04.2012 р. без учасників процесу, через те, що суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27 травня 2012 року, а засідання відбулось 27 квітня 2012 року. Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 27.04.2012 р. відповідачу не надсилалась.

Третя особа- Міністерство аграрної політики та продовольства України не отримало копію позовної заяви та доданих до неї документів і суд не вжив заходів та не проконтролював виконання ухвали від 27.04.2012 р. в частині зобов'язання відповідача надіслати цьому Міністерству зазначені документи.

Крім того відповідач посилається на те, що, відмовляючи в залученні в якості третіх осіб суборендарів спірного приміщення, суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі .

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у третьої особи належним чином засвідченої копії контракту, укладеного з Романенком І.І., як директором ДП "ХПІ "Промзернопроект".

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що відповідно до п.п. 7-8 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності»та статті 24 Кодексу законів України про працю, п.п. 6.1., 6.2. Статуту ДП «ХПІ Промзернопроект» повноваження директора підприємства другого позивача, що є у державній власності підтверджуються контрактом, на підставі якого видається наказ, який є похідним від контракту, а тому наказ сам по собі не може підтверджувати повноважень керівника. Наданий другим позивачем витяг з ЄДРПОУ станом на 30.03.2012 р. на думку відповідача в сукупності з наведеним наказом не можуть бути доказами повноважень Романека І.І. як директора другого позивача, оскільки цей витяг не містить відомостей щодо органу влади, до сфери управління якого належить підприємство другого позивача.

Відповідач вказує, що клопотання про витребування цього доказу від другого позивача ним заявлялось суду першої інстанції, було задоволено, але не виконано другим позивачем з тих мотивів, що він не є стороною контракту, а клопотання про витребування цього доказу у третьої особи було необґрунтовано відхилено судом.

Колегія суддів вирішила розглянути зазначене клопотання в процесі розгляду справи.

Прокурор в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Перший позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Другий позивач-ДП «ХПІ «Промзернопроект» у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просить оскаржуване рішення залишити без змін як законне, обґрунтоване і прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу без задоволення, у зв'язку з її необґрунтованістю.

Третя особа -Міністерство аграрної політики та продовольства України, яка належним чином повідомлена про час та місце судового засідання не скористалась своїм правом на участь в ньому, заявою від 12.07.2012 р. № 31-4/531 повідомила суд, що заперечує проти апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

29 грудня 2006 року між першим позивачем -Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем -ТОВ "Укрспецервіс»було укладено договір оренди № 3170.

Згідно з умовами цього договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області-орендодавець передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецервіс»-орендар приймає в орендне платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані на першому поверсі (вестибюль, тамбур (вхід в будівлю інституту), приміщення вахти), на другому поверсі (сходи, коридор, кімнати №№ 22-27 та №№30-38, туалет), на третьому поверсі (сходи, коридор, кімнати (№№ 13, 14, 15, 16, 17, 19, ЗО, 31, 32, 34, 35, 36, 37), туалет), на четвертому поверсі (сходи, коридор, кімнати (№№ 12, 13, 14, 15, 19, 20, 21/6, 21, 21/а, 22, 23, 24, 25), туалет), та на п'ятому поверсі (кімнати №№ 9- 12), що знаходиться на балансі Харківського проектного інституту "Промзернопроект" (балансоутримувач).

Згідно з додатковою угодою №1 від 28.12.2009 строк договору оренди № 3170-Н від 29.12.2006 було продовжено до 28.12.2011 р.

Відповідно до п.3.3 вищевказаного договору оренди орендна плата повинна бути перерахована орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами -у розмірі 70%; на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Відповідно до п. 5.2 вказаного договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки та збори, передбачені законодавством України.

Як правильно встановлено господарським судом Харківської області та не заперечується відповідачем, орендна плата за користування приміщенням ТОВ "Укрспецсервіс", яка згідно з договором в розмірі 30% повинна сплачуватись на рахунок балансоутримувача (другий позивач ДП «Харківський проектний інститут «Промзернопроект») сплачується не в повному обсязі, в результаті чого у орендаря перед балансоутримувачем утворилась заборгованість з орендної плати за період з січня 2011 по березень 2012р., яка становила 226 317,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме копій квитанцій до прибуткових касових ордерів ( т. 1 а.с. 78-80) та підтверджується сторонами, відповідачем було сплачено 19000,00грн. до звернення прокурором із даним позовом до суду (26 та 27 січня 2012 року) та 9500,00грн. - після звернення прокурора з позовом до суду ( 17.02.2012 р.)

Після здійснення вказаних оплат розмір заборгованості відповідача з орендної плати становить 197817 грн., що не заперечується сторонами.

Зважаючи на це, господарський суд Харківської області правомірно припинив провадження у справі на підставі пункту 1.1. частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині 9500,00грн., сплачених відповідачем 17.02.2012р. та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 19000,00 грн., сплачених до подання позову, як таких, що заявлені безпідставно.

Щодо заборгованості з орендної плати в розмірі 197817 грн., яка залишилась після сплати вказаних сум, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Харківської області про задоволення позовних вимог в частині її стягнення, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі.

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Договір оренди № 3170-Н від 29.12.2006 р. укладений першим позивачем, орендодавцем та відповідачем, орендарем частково на користь третьої особи-другого позивача, балансоутримувача, тому вимагати його виконання в частині сплати 30% орендної плати на рахунок балансоутримувача має право як перший позивач, так і другий позивач.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 16 Цивільного кодексу України серед способів захисту цивільних прав судом передбачено примусове виконання обов'язку в натурі.

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 197817 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання відповідача на існування узгодженого між відповідачем та другим позивачем графіку погашення заборгованості, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 10.6 договору оренди від 29.12.2006 р. № 3170-Н сторони передбачили, що зміна умов договору може мати місце лише за згодою сторін, окрім випадків, коли такі зміни передбачені Методикою розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та у разі односторонньої відмови від договору частково.

В пункті 10.8. цього договору передбачено, що зміни до договору вносяться шляхом укладання додаткових угод.

Графік погашення заборгованості ТОВ «Укрспецсервіс»перед ДП «ХПІ «Промзернопроект» від 20.01.2012 р. підписано між відповідачем, орендарем по договору оренди від 29.12.2006 р. № 3170-Н та другим позивачем, балансоутримувачем, який не є стороною договору та не підписано іншою стороною договору -орендодавцем, яким є перший позивач.

Зважаючи на це, вказаний графік погашення заборгованості не є додатковою угодою до договору оренди від 29.12.2006 р. № 3170-Н , а тому не є підставою для зміни встановленого цим договором порядку та строків сплати орендної плати.

Щодо позовних вимог про стягнення нарахованої на заборгованість відповідача пені в сумі 15779,85 грн. колегія суддів також погоджується з висновком господарського суду Харківської області про їх задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3.5 вищевказаного договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 та 4 цього Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього ж Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, як було наведено вище, у відповідача до здійснення оплат від 26, 27 січня та 17 лютого 2012 року розмір заборгованості становив 226317 грн., позивачем згідно з розрахунком пені ( т. 2 а.с. 22) правомірно нараховано 15779, 5 грн. пені на цю суму заборгованості за період прострочення її сплати, враховуючи вимоги ст.ст. 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» в межах подвійної облікової ставки НБУ та в межах строку, передбаченого ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди та застосування наслідків розірвання договору оренди шляхом зобов'язання відповідача повернути орендовані приміщення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області, колегія суддів також погоджується з висновком господарського суду Харківської області про їх задоволення.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, згідно з додатковою угодою №1 від 28.12.2009 договір оренди № 3170-Н від 29.12.2006 був продовжений до 28.12.2011 р.

У відповідності до вимог статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на той строк, на який був раніше встановлений договором.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Доказів повернення майна з оренди позивачу, або надсилання листів щодо заперечень з приводу пролонгації договору оренди, сторони суду не надали, тому господарський суд Харківської області правильно зазначив, що договір оренди № 3170-Н від 29.12.2006р. є пролонгованим в порядку статті 764 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Як було наведено вище, відповідачем порушено зобов'язання в частині своєчасної сплати орендних платежів по договору № 3170-Н від 29.12.2006 р..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Частиною 3 статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що договір може бути розірвано в односторонньому порядку у випадку порушення зобов'язань в частині сплати орендних платежів упродовж 3-х місяців.

Оскільки, як було наведено вище, відповідачем допущено порушення умов договору оренди № 3170-Н від 29.12.2006р. щодо своєчасної сплати орендної плати та період прострочення складає більш ніж 3 місяці, відповідно до наведених норм наявні підстави для його розірвання за рішенням суду на вимогу орендодавця-першого позивача.

Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 2, ч. З, ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З матеріалів справи вбачається, та відповідачем не оспорюється факт неповернення позивачу приміщення, яке було надано в оренду на підставі спірного договору.

Отже позовні вимоги в частині розірвання договору оренди та застосування наслідків розірвання договору оренди шляхом зобов'язання відповідача повернути орендовані приміщення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушень господарським судом Харківської області норм процесуального права, зважаючи на наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо другого позивача-Державного підприємства «Харківський проектний інститут «Промзернопроект»станом на 30.03.2012 р. (т. 2 а.с. 24) особою, яка має право без довіреності вчиняти дії від імені цього підприємства згідно зі статутом є Романенко Ігор Іванович.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Зважаючи на це, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача, що процесуальні документи від імені другого позивача підписувались особою, повноваження якої не підтверджені, у зв'язку з чим колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про витребування у третьої особи належним чином засвідченої копії контракту, укладеного з Романенком І.І., як директором ДП "ХПІ "Промзернопроект".

Окрім наведених підстав, колегія суддів зазначає, що господарським судом Харківської області було обґрунтовано відхилено аналогічне клопотання відповідача про витребування у третьої особи належним чином засвідченої копії контракту, укладеного з Романенком І.І., як директором ДП "ХПІ "Промзернопроект", правильно пославшись на те, що заявником не дотримано вимог статті 38 Господарського процесуального кодексу України, які ставляться до клопотання про витребування доказів, а саме зазначення в клопотанні: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Матеріалами справи спростовуються посилання відповідача на те, що судове засідання 27.04.2012 р. було проведено без учасників процесу, через те, що суд оголосив перерву в судовому засіданні до 27 травня 2012 року, а засідання відбулось 27 квітня 2012 року.

Як вбачається з листа фіксації осіб, що прибули в судове засідання ( т. 2 а.с. 47) прокурора та сторін було повідомлено під розписку про дату наступного судового засідання -27 квітня 2012 р.

В протоколі судового засідання від 25 квітня 2012 р. ( т. 2 а.с. 48) зазначено про оголошення в судовому засіданні перерви до 27 квітня 2012 р. о 9 год. 30 хв.

Відповідачем в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України не подавались протягом 5 днів з підписання цього протоколу зауваження з приводу допущених в ньому неправильностей чи неповноти.

Також спростовується матеріалами справи посилання відповідача на те, що ухвала суду про відкладення розгляду справи від 27.04.2012 р. йому не надсилалась.

Як вбачається з матеріалів справи (т. 2 а.с. 52-55) ухвала суду від 27.04.2012 р. була надіслана всім сторонам 28.04.2012 р., що підтверджується штампом канцелярії суду на цій ухвалі.

Також господарський суд Харківської області правомірно відхилив клопотання відповідача про залучення суборендарів спірного приміщення як третіх осіб, обґрунтовано пославшись на наступне.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що рішення з господарського спору у даній справі може вплинути на права або обов'язки, перелічених в клопотання третіх осіб, щодо однієї зі сторін, зважаючи на те, що клопотання відповідача базується лише на припущенні стосовно того, що спірне майно знаходиться в суборенді у вказаних осіб, але не надано документального підтвердження вказаного. Відповідачем не вказано, на яких підставах вказаних осіб належить залучити до участі у справі, крім того не надано доказів на підтвердження існування вказаних осіб, зокрема витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, господарський суд Харківської області правильно зазначив, що справа слухалася неодноразово, а тому відповідач не був позбавлений можливості заявити вказані клопотання в попередніх судових засіданнях, а не в судовому засіданні в день, коли закінчується двохмісячний строк розгляду справи.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2012 року по справі № 5023/442/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Постанову складено в повному обсязі 13.08.2012 р.

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Тихий П.В.