Рішення № 25689667, 20.08.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.12 Справа № 5/5014/1682/2012

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства «Янівське», смт. Княгинівка

м. Антрацит Луганської області

про стягнення 29 645 грн. 00 коп.

Суддя Вінніков С.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Хлабистін Д.М., юрисконсульт, довіреність від 01.01.2012 № 398;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 29 645 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній

№ 52744620 масу вантажу у вагоні № 65961179.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 52744620 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 65961179, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 29 645 грн. 00 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 20.08.2012 вимоги позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвали суду від 09.07.2012 та 20.08.2012 отримані відповідачем (уповноваженою особою), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 26, 27).

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У січні 2012 року зі станції відправлення Браунівка Донецької залізниці на станцію Трипілля-Дніпровське Придніпровської залізниці за накладною

№ 52744620 ПАТ «Янівське»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (антрацит) у вагоні № 65961179, одержувачем за накладною відповідачем був зазначений Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго».

При проходженні вказаного вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено контрольне переваження вагону

№ 65961179 на 150тонних електронно-тензометричних вагонних вагах. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 65961179 за накладною № 52744620 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 71 060 кг, що на 2 060 кг більше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено акт загальної форми № 37/Ваги від 10.01.2012 та комерційний акт АА № 042344/19 від 10.01.2012 (а. с. 10, 12).

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження рівномірне, нижче рівня бортів, без заглиблень, вантаж маркований вапном, маркування не порушено, двері люка зачинені, витікання відсутнє.

Належність відповідачеві вантажу у вагоні № 65961179 в момент відправлення вагонів відповідачем не оспорюється.

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переважені спірного вагону на станції призначення, про що був складений комерційний акт АА № 042344/19/31 від 10.01.2012 з відповідною відміткою у розділі «Є»(а. с. 11).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму

29 645 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом -Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 52744620 вагон № 65961179 вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69000 кг, спосіб визначення маси -на 200 тонних вагонних вагах, у графі «Відправник»вказано найменування відправника -

ПАТ «Янівське», тобто відповідача у справі.

контрольне переваження проводилось на станції Нижньодніпровська-Вузол на 150-тонних електронно-тензометричних вагах, а вантажовідправник зважував на 200-тонних вагонних вагах, тобто маса вантажу була визначена двома різними способами, що суперечить вимогам п. 22 Правил видачі вантажів, також відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується в накладній. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Згідно п. 3.18 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 (зі змінами та доповненнями) якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, а у пункті одержання -за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів, пов'язаних з недостачею вантажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу. Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому, зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних вагонних вагах, а при видачі на станції призначення на 100-150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

Виходячи з викладеного, перевірка маси вантажу на станції відправлення та під час перевезення здійснена одним способом -зважуванням, що відповідає п. 22 Правил видачі вантажів, який передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2010 у справі № 21/200, у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2011 у справі № 1/200).

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150 тонних вагонних електронно-тензометричних вагах (повірка яких проведена 30.11.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, а. с. 15), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 65961179, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -69000 кг, фактичній масі вантажу -

71 060 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 37/Ваги від 10.01.2012 та комерційним актом АА № 042344/19 від 10.01.2012, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 10, 12).

Крім того, вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переваженні спірних вагонів на станції призначення, про що був складений комерційний акт АА № 042344/19/31 від 10.01.2012 з відповідною відміткою у розділі «Є» (а. с. 11).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 52744620 за вагон № 65961179 становить 5 929 грн. 00 коп. Виходячи з її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 29 645 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат на підставі приписів ст. 44, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Янівське», смт. Княгинівка м. Красний Луч Луганської області, ідентифікаційний код 32895302, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»,

пр. Карла Маркса, буд. 108, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 01073828, штраф у розмірі 29 645 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі

1 609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 21.08.2012

Суддя С.В. Вінніков