Рішення № 25689607, 14.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2012 р. Справа № 16/033-12

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Публічного акціонерного товариства «Cтрахова компанія «Універсальна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр»,

с. Плесецьке, Васильківський район

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Степаненко Іван Васильович, с. Данилівка, Васильківський район

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова компанія», м. Київ

про стягнення 6 037,45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -Литвин В.О., довіреність від 18.06.2012 р., представник;

від відповідача -не з'явився;

від третьої особи 1 -не з'явився;

від третьої особи 2 -не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № УН651 Р від 19.03.2012 р. (вх. № суду 965 від 29.03.2012 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр»про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 6 037,45 грн. в порядку регресу та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2012 р. порушено провадження у справі № 16/033-12 за зазначеним позовом.

В судове засідання 17.04.2012 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 02.04.2012 р. не виконали, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 02.04.2012 р., яка отримана позивачем 05.04.2012 р., а відповідачем 06.04.2012 р., що підтверджується підписами уповноважених представників сторін на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 15.05.2012 р.

В судове засідання 15.05.2012 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 02.04.2012 р. та від 17.04.2012 р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 17.04.2012 р., яка отримана відповідачем 24.04.2012 р., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Ухвалою суду від 15.05.2012 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Степаненка Івана Васильовича, який визнаний судом винним у дорожньо-транспортній пригоді.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено.

Через канцелярію суду відповідач надав відзив (вх. № суду 8649 від 29.05.2012 р.), в якому позов не визнає з підстав, викладених у відзиві, а саме, що власником автомобіля «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ є ТОВ «Фінансова лізингова група», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ААС 200313 від 04.10.2007 р.; водій Степанено І.В. на момент ДТП працював у відповідача на посаді водія; оскільки відповідач не є власником автомобіля «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ, то відповідач просить на підставі ст. 24 ГПК України замінити його, як неналежного відповідача, на належного відповідача -власника автомобіля - ТОВ «Фінансова лізингова група».

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відпоідача належним відповідачем.

Представник позивача проти заміни відповідача -ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр»на ТОВ «Фінансова лізингова група»заперечував, оскільки вважає, що саме ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр»на законних підставах використовував автомобіль «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ, а водій, винний у скоєнні ДТП, був на момент ДТП працівником саме ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр». Тому судом розглядаються позовні вимоги, викладені у позовній заяві, до відповідача -ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр».

Ухвалою суду від 20.06.2012 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Фінансова лізингова група», яке є власником автомобіля «Мерседес» державний номерний знак АА 4158 ЕЕ згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 200313 від 04.10.2007 р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 03.07.2012 р.

Через канцелярію суду (вх. № 10345 від 02.07.2012 р.) позивач надав заперечення вих. № УН 1633 Р від 02.07.2012 р. на відзив відповідача.

В судове засідання 03.07.2012 р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач вимоги ухвали суду від 20.06.2012 р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 20.06.2012 р., яка направлялися на адреси позивача та відповідача, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Представник третьої особи -ТОВ «Фінансова лізингова група»в судове засідання 03.07.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 14.08.2012 р.

В судове засідання 14.08.2012 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 20.06.2012 р. та від 03.07.2012 р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законодавством порядку ухвалою суду від 03.07.2012 р., яка отримана відповідачем 12.07.2012 р., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Представник позивача в судових засіданнях просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача був присутні в судовому засіданні лише 20.06.2012 р., в якому проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, в судові засідання 17.04.2012 р., 15.05.2012 р., 03.07.2012 р. та 14.08.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку.

Представник третьої особи -ТОВ «Фінансова лізингова група»в судові засідання 03.07.2012 р. та 14.08.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, про час та місце розгулу справи повідомлений у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи -Степаненка Івана Васильовича, присутніх в судових засіданнях, господарський суд

встановив:

20 березня 2009 року водій Степаненко Іван Васильович у м. Києві по проспекту Тичини, керуючи автомобілем «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, не створить перешкод для інших учасників руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Хюндай»державний номерний знак АІ 3016 АТ, що призвело до механічного пошкодження останнього, чим Степаненко І.В. порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, що підтверджується довідкою № 8360654 від 26.03.2009 р. відділення ДАІ з обслуговування Дніпровського району при УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 30.04.2009 р. у справі № 3-1761/1 2009 рік Степаненка Івана Васильовича визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Як зазначено у постанові Дніпровського районного суду міста Києва, Степаненко І.В. в судовому засіданні вину свою визнав.

Відповідно до довідки вих. № 39 від 23.05.2012 р., наданій відвідачем (за підписом директора та інспектора з кадрів, підписи яких засвідчені печаткою відвідача), Степаненко І.В. дійсно працював в ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр»на момент ДТП (20.03.2009 р.) на посаді водія автосамоскида «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ, який належить ТОВ «Фінансова лізингова група», та виконував свої трудові обов'язки. Також відповідачем надано копію наказу № 22-к від 18.02.2008 р. про прийняття Степаненка І.В. на роботу водієм автосамоскида з 18.02.2008 р. до відповідача та копію наказу № 110-к від 10.12.2010 р. про звільнення Степаненка І.В. з роботи водія автосамоскида за власним бажанням.

Також відповідач надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відповідно до якого з 04.10.2007 р. автомобіль «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ належав на праві власності ТОВ «Фінансова лізингова група».

Доказів того, що автомобіль «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ був застрахований відповідач не надав, також відповідач не надав доказів, що була застрахована цивільно-правова відповідальність водія.

Автомобіль «Хюндай»державний номерний знак АІ 3016 АТ належить Костьорній Ользі Миколаївні (копія свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АІС023509 від 05.12.2006 р. в матеріалах справи). Між Костьорною О.М. («страхувальник») та ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» (в подальшому змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»(нова редакція Статуту ПАТ «Страхова компанія «Універсальна») було укладено договір страхування автомобіля «Хюндай»державний номерний знак АІ 3016 АТ, що підтверджується Договором № 3014/249/000004 від 21.01.2009 р. добровільного страхування наземного транспорту. Відповідно до зазначеного договору страховик (позивач) застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «Хюндай»державний номерний знак АІ 3016 АТ. Відповідно до умов Договору страхування страховим ризиком є в тому числі й ДТП.

Страхувальник звернувся до позивача із заявою від 25.03.2009 р. про відшкодування завданої шкоди.

За результатами огляду транспортного засобу автомобіля «Хюндай» державний номерний знак АІ 3016 АТ складено акт від 25.03.2009 р.; аварійний сертифікат від 10.04.2009 р. відповідно до якого розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Хюндай»державний номерний знак АІ 3016 АТ складає 8 881,57 грн.; висновок спеціаліста № 31/09/3875; розрахунок суми страхового відшкодування відповідно до якого до відшкодування підлягає 6 037,45 грн.; страховий акт № 31/09/3875 від 04.06.2009 р.

На виконання своїх зобов'язань за Договором страхування № 3014/249/000004 від 21.01.2009 р. платіжними дорученнями № 2410 від 10.06.2009 р. на суму 6 037,45 грн. позивач виплатив страхове відшкодування згідно страхового акту № 31/09/3875. При розрахунку суми страхового відшкодування позивач відняв 162,50 грн. франшизи. Однак, відповідно до умов Договору страхування № 3014/249/000004 від 21.01.2009 р. франшиза за страховий ризик -ДТП становить 325,00 грн.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування»від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР (із змінами та доповненнями) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач звертався до відвідача з вимогою про сплату страхового відшкодування в порядку регресу вих. № УН2301р від 04.11.2011 р. на суму 6 037,45 грн., яка залишена без реагування з боку відповідача.

У відзиві (вх. № суду 8649 від 29.05.2012 р.) на позовну заяву відповідач зазначив, що власником автомобіля «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ є не відповідач, а ТОВ «Фінансова лізингова група», на підтвердження чого відповідач надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 200313 від 04.10.2007 р., тому відповідати за наслідки ДТП повинна ТОВ «Фінансова лізингова група».

Суд не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, з наступних підстав.

Відповідач у своєму відзиві та у поясненнях представника відповідача у судовому засіданні не заперечував існування між відповідачем та ТОВ «Фінансова лізингова група»договору лізингу автомобіля «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ, однак на неодноразові вимоги суду зазначений договір ні відповідач, ні третя особа - ТОВ «Фінансова лізингова група»не надали.

Відповідач своєю довідкою вих. № 39 від 23.05.2012 р. та копіями наказів, залучених до матеріалів справи, підтвердив, що Степаненко І.В. працював у відповідача на момент ДТП на посаді водія автосамоскида «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ та на момент ДТП виконував свої трудові обов'язки перед відповідачем.

Зазначене також підтвердив присутній в судових засіданнях Степаненко І.В., залучений до участі у справі в якості третьої особи, також Степаненко І.В. заперечував, що на момент ДТП працював ще десь окрім відповідача, а саме в трудових або в якихось інших відносинах з ТОВ «Фінансова лізингова група»не перебував.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Степаненко І.В. виконував лише послуги водія. Як вже було зазначено вище на момент ДТП у трудових відносинах Степаненко І.В. перебував з відповідачем, інших доказів, що Степаненко І.В. перебував у трудових відносинах з ТОВ «Фінансова лізингова група», або надавав послуги водія на підставі якогось договору, відповідачем до суду не надано.

Також до матеріалів справи залучений подорожній лист вантажного автомобіля від 20.03.2009 р. відповідно до якого водій Степаненко І.В. на автомобілі «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. 20.03.2009 р. здійснював перевезення вантажів з гранітного кар'єру до міста Києва. Зазначений подорожній лист містить підписи та печатку відповідача, тобто 20.03.2009 р. автомобіль «Мерседес» державний номерний знак АА 4158 ЕЕ використовував саме відповідач та керував автомобілем водій Степаненко І.В., який знаходився з відповідачем в трудових відносинах та виконував свої трудові обов'язки.

Як зазначалось вище згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Тобто, відповідачем не доведено, що на момент ДТП він не володів автомобілем «Мерседес»державний номерний знак АА 4158 ЕЕ на відповідній правовій підставі, а водій Степаненко І.В. на момент ДТП не виконував своїх трудових обов'язків саме перед відповідачем.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що франшиза за Договором добровільного страхування наземного транспорту при настанні страхового випадку -ДТП становить 325,00 грн., а позивач при розрахунку врахував франшизу лише у сумі 162,50 грн., то вимога позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 6 037,45 грн. підлягає задоволенню частково у сумі 6 037,45 грн. -162,50 грн. = 5 874,95 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України судом покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Плисецький гранітний кар'єр", що знаходиться за адресою: 08622, Київська область, Васильківський район, с. Плесецьке, гранкар'єр, ідент. код 03577160 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», що знаходиться за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 48а, ідент. код 20113829 (р/р № 26502378 в ВАТ „Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 300335) матеріальну шкоду у сумі 5 874 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 95 коп., 1 566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) грн. 18 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя О.О.Христенко