Рішення № 25689604, 01.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.12 р. Справа № 5006/11/103/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі Макогон Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест», м. Запоріжжя,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м. Слов'янськ Донецької області,

про стягнення 85 627,04 грн.

Представники сторін:

від позивача: Маруфенко О.Є.- за довіреністю № 01 від 10.01.2012р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест», м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ, про стягнення 85 627,04 грн., у тому числі 84 999,99 грн. суми основного боргу за договором поставки №261/75 від 02.03.2012р. та пені у розмірі 627,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору поставки №261/75 від 02.03.2012р. в частині оплати поставленого за ним товару, внаслідок чого є наявним борг та підстави для нарахування штрафних санкцій.

24.07.2012р. до канцелярії суду надійшов зустрічний позов по справі №5006/11/103/2012 Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард- Інвест» про стягнення 17494,56 грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору поставки №261/75 від 02.03.2012р. разом із Специфікацією №2 , видаткової накладної №524 від 03.05.2012р.,довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №618 від 28.04.2012р., листа №876 від 06.06.2012р. із фіскальним чеком №2455 від 07.06.2012р., банківської виписки від 25.05.2012р., товарно-транспортної накладної від 03.05.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 12, 49, 54, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 526, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.

24.07.2012р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області справу №5006/11/103/2012 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест», м.Запоріжжя, до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ , про стягнення 85 627,04 грн. передано на розгляд судді Огороднік Д.М. у зв'язку із знаходженням судді Соболєвої С.М. у відпустці.

Ухвалою від 25.07.2012р. у прийнятті зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард- Інвест» про стягнення 17494,56 грн. відмовлено на підставі ч.1 ст.60, п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України та зустрічний позов з додатками до нього повернуто заявнику.

30.07.2012р. розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області справу №5006/11/103/2012 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест», м.Запоріжжя, до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ, про стягнення 85 627,04 грн. передано на розгляд судді Соболєвої С.М. у зв'язку з виходом судді з відпустки.

01.08.2012р. представником Позивача разом із супровідним листом представлено суду копії наступних документів: листа №1038 від 16.07.2012р. із актом звірки та фіскальним чеком, у підтвердження направлення даного акту Відповідачу, листа №995 від 09.07.2012р. із актом звірки та фіскальним чеком, у підтвердження направлення даного акту Відповідачу.

Представник Позивача в судовому засіданні 01.08.2012р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, про час та дату був належним чином повідомлений. Разом з тим, 01.08.2012р. надав відзив на позовну заяву №77/800 від 18.07.2012р. через канцелярію суду. Проте даний відзив представлено суду після оголошення у судовому засіданні 01.08.2012р. вступної та резолютивної частини рішення, тобто після розгляду справи по суті. За таких обставин відзив №77/800 від 18.07.2012р. до уваги судом не прийнято та справа розглянута у відповідності до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

02.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» та Публічним акціонерним товариством «Словважмаш» укладений договір поставки №261/75, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити обумовлений даним правочином товар на умовах цього правочину (п.1.1 договору).

Пунктом 9.1 договору визначено, що строк дії договору: з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №261/75 від 02.03.2012р.

Пунктом 1.2. договору зазначено, що найменування, номенклатура, кількість, умови поставки, ціна товару визначається за домовленістю сторін та зазначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Разом з товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи: податкову накладну, товарно-транспортну накладну, копію сертифікату (посвідчення) якості. Зобов'язання Постачальника з поставки товару не вважаються виконаними до надання вищезазначених документів (п.1.3 договору).

Розділом 2 договору визначено, що якість товару, упаковка та маркування товару повинні відповідати замовленню Покупця та затвердженим державним стандартам, технічним умовам, діючим в Україні. Номери та індекси стандартів, технічних умов чи іншої документації про якість товару зазначаються у сертифікаті відповідності (якості) (п.2.1); документом, що підтверджує якість товару, є сертифікат (посвідчення) якості, що видається заводом-виробником чи сертифікат відповідності товару (п.2.2); у разі поставки товару неналежної якості, про це складається відповідний акт невідповідності (п.2.3).

Пунктом 3.1 договору означено поставку товару на умовах, зазначених у Специфікаціях, у відповідності до правил Інкотермс 2000. При суперечності умов цього договору положенням правил Інкотермс 2000, умови цього првочину мають преорітетне значення.

Відповідно до п.3.2. договору, термін поставки визначається у відповідній специфікації. Датою поставки вважається дата підписання сторонами товарно-транспортної накладної.

Приймання всіх партій товару за якістю та/або кількістю здійснюється Покупцем (належним чином уповноваженим представником) у момент передачі товару від Постачальника до Покупця у порядку та строки, встановлені договором (п.3.3).

Право власності на товар та ризик випадкової гибелі переходить до Покупця у момент підписання товарно-транспортної накладної уповноваженими представниками сторін даного договору. Повноваження осіб на приймання товару підтверджуються належним образом оформленою довіреністю (п.3.5).

За визначеннями п.п.4.1 - 4.2 договору поставки ціни на товар, що постачається, умови оплати узгоджуються сторонами додатково та зазначаються у відповідних специфікаціях до даного правочину. У вартість товару враховані усі податки, збори, інші обов'язкові платежі, усі витрати Постачальника пов'язані із доставкою товару, Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника чи іншим, що не протиречить чинному законодавству, засобом. Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку Покупця.

Специфікацією № 2 до договору №261/75 від 02.03.2012р. сторони погодили між собою найменування, номенклатуру, кількість товару, а саме (мовою оригіналу): «чугун передельний ПЛ1, ПЛ2 ГОСТ805-95» у кількості 60 тн. загальною вартістю 284 999,76грн., у тому числі податок на додану вартість, із розрахунку 3 958,333 без ПДВ за 1тн.

Пунктом 2 означеної специфікації до договору передбачена 100% оплата товару через 14 робочих днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Строк поставки: протягом 2 днів з моменту підписання специфікації, умови поставки: самовивіз чи транспортом Постачальника на склад Покупця (п.п.3-4 специфікації).

Зважаючи на примітки, що містяться у розділі специфікації «підписи сторін», остання підписана 28.04.2012р.

За твердженням позивача, на виконання умов договору та згідно Спеціфікацієї №2 до договору, останнім на адресу відповідача здійснена поставка товару на загальну суму 94 999,99 грн., у тому числі 20% ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №524 від 03.05.2012р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №618 від 28.04.2012р., а саме: «чугуна ПЛ1,ПЛ2», копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як вбачається видаткової накладної №524 від 03.05.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» передало товар Відповідачу на загальну суму 94 999,99 грн. (у тому числі податок на додану вартість). Фактичне отримання Відповідачем зазначеного товару підтверджується відміткою про отримання вантажу на вищезазначеній накладній з посиланням на довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №618 від 28.04.2012р.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №618 від 28.04.2012р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Наразі видаткова накладна має безпосереднє посилання на договір №261/75 від 02.03.2012р.

Наведене дало підстави суду дійти висновку про доведеність позивачем факту передачі спірного товару саме по договору №261/75 від 03.05.2012р.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що надана позивачем видаткова накладна №261/75 від 03.05.2012р. є належним доказом, який підтверджує поставку позивачем партії спірного товару на підставі вказаного договору, на загальну суму 94 999,99 грн., у тому числі 20% ПДВ.

Одночасно, у сукупності доказу виконання договірних зобов'язань з поставки товару, суд приймає до уваги товарно-транспортну накладну від 03.05.2012р., підписану та скріплену печатками позивача та відповідача.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт передачі партії товару.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спірний правочин підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Так, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зважаючи на загальний зміст ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, а тому сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем.

Частиною 1 пункту 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання п.4.1 договору поставки, як було зазначено вище, сторони у специфікації №2 передбачили, що покупець здійснює 100% оплату через 14 робочих днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Таким чином, визначено момент настання строку, початком якого обумовлено зобов'язання з оплати товару, а саме з моменту поставки товару, і саме це є передумовою виконання зазначеного обов'язку Відповідачем.

Окрім того, з огляду на зміст п.п.3.2, 3.5 договору, моментом поставки вважається дата підписання сторонами товарно-транспортної накладної, якою, виходячи з матеріалів справи є 03.05.2012р.

Судом звернуто увагу на припис п.1.3 договору, відповідно до якого разом із продукцією Постачальник зобов'язується надати наступні оригінали документів: товарно-транспортну накладну; податкову накладну, копію сертифіката якості. Зобов'язання Постачальника щодо поставки товару не вважаються виконаними до надання вищезазначених документів.

В судовому засіданні 01.08.2012р. представник Позивача надав усні пояснення щодо отримання Відповідачем всього пакету документів, зазначеного у пункті 1.3. договору.

У матеріалах справи письмові докази надання зазначених документів, які передбаченні вищенаведеним пунктом договору, наразі суд не вважає це перешкодою для надання належної юридичної оцінки факту передачі продукції, виникнення зобов'язання з оплати товару та існування його по теперішній час, з огляду також на наступне.

Суду не надано відповідних актів невідповідності товару, що передбачені умовами спірного правочину. При отриманні товару Відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції, що не спростовано під час судового провадження у даній справі у порядку встановленому процесуальним законодавством.

Згідно ч.1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що документи, передбачені п.1.3. договору, надані Відповідачу. На дане також вказують фактичні дії Відповідача, що виражені у частковій сплаті поставленого спірного товару, враховуючи банківську виписку від 25.05.2012р. Тобто, у такий спосіб, остаточне підтвердження виконання належним чином обов'язку поставки Позивачем за договором №261/75 від 02.03.20012р.

Одночасно, слід зауважити на тому, що умовами договору обов'язок повної оплати товару не пов'язаний з виконанням п.1.3 правочину.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Проте, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

З огляду на таке та зважаючи на вищевикладене, кінцевим строком оплати отриманої продукції за видатковою накладною №524 від 03.05.2012р. - 24.05.2012р.

Відповідно до банківської виписки від 25.05.2012р. Відповідач здійснив часткову оплату поставленої продукції за договором №261/75 від 02.03.2012р. за «чугун ПЛ2» у сумі 10 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 84 999,99 грн.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 84 999,99 грн. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест»» стосовно стягнення суми основного боргу в розмірі 84 999,99 грн. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.6.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець сплачує Постачальнику за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу.

За змістом позовних вимог Позивачем визначено стягнення пені у розмірі 627,05 грн. за період з 25.05.2012р. по 11.06.2012р. (18 днів). Пеня обчислюється від суми 84 999,99грн. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування даних позовних вимог, дійшов висновку щодо визначення періоду прострочення у відповідності до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, з дотриманням при розрахунку приписів спеціального, пріоритетного у даному випадку, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Виходячи з зазначеного судом вище, днем, з якого грошове зобов'язання щодо сплати суми у розмірі 84 999,99 грн. вважається порушеним, є 25.05.2012р., кінцевою датою, за визначеннями Позивача, нарахування штрафних санкцій є 11.06.2012р.

У період з 25.05.2012р. по 11.06.2012р. із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу у розмірі 84 999,99 грн. пеня становить 627,05 грн.

За викладених обставин, вимоги щодо стягнення пені за договорами №261/75 від 02.03.2012р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард- Інвест», м.Запоріжжя, до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ , про стягнення 85 627,04 грн., у тому числі 84 999, 99 грн. суми основного боргу за договором поставки №261/75 від 02.03.2012р. та 627,05 грн. пені, задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» (84102, Донецька обл., м.Слов'янськ , вул.Заводська, б.2, ЄДРПОУ 00210594, п/р №2600537378701 у ПАТ «Енергобанк», м Київ, МФО 300272 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест» (69063, м.Запоріжжя, вул.Ілліча/вул.Кірова, б.4/40, ЄДРПОУ 32692239, п/р 26004001004792 у ПАТ «Мотор-банк», МФО 313009) 85 627, 04 грн., у тому числі 84999,99 грн. суми основного боргу, 627,05грн. пені , а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 712,55 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 01.08.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст підписано 06.08.2012р.

Суддя Соболєва С.М.