Постанова № 25689572, 02.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2012 № 28/409-А

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вікоіл ЛТД"додержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва державної податкової служби про визнання нечинним рішення № 0002252220/0 від 11.06.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій Суддя Копитова О.С. Секретар судового засідання Атарщікова А. М. Представники: від позивача:Муллова У. І. довіреність № б/н від 30.09.2011;від відповідача:Ткач С. С. довіреність № 32/9/10-109 від 05.03.2012;

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02.08.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вікоіл ЛТД" до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним рішення № 0002252220/0 від 11.06.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно застосував до нього штрафні (фінансові) санкції відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №184/96-ВР від 07.05.1996 р.

Обґрунтовуючи свій позов позивач зазначає, що Національний банк України видав позивачу індивідуальну ліцензію з порушенням норм чинного законодавства та висновку Державної податкової адміністрації Украъни, а відповідач в свою чергу на зазначені обставини уваги не звернув, і прийняв оспорюване рішення виходячи з строків незаконно встановлених Національним банком України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.07.2007 р. відкрито провадження у справі № 28/409-А та призначено попереднє судове засідання на 26.07.2007 р.

Ухвалою суду від 26.07.2007 р. зупинено провадження у справі № 28/409-А до набранням постанови по справі № 18/223-а законної сили.

Ухвалою суду від 14.05.2012 провадження по справі було поновлено та призначено до розгляду на 31.05.2012 р.

Ухвалою суду від 31.05.2012 р. попереднє судове засідання було відкладено на 21.06.2012 р.

Під час проведення попереднього судового засідання судом, відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України з'ясовано відмову позивача від врегулювання спору з відповідачем до судового розгляду справи, а також роз'яснено про можливість щодо примирення.

Ухвалою суду від 21.06.2012 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12.07.2012 р.

В судовому засіданні 12.07.2012 р. оголошено перерву до 02.08.2012 р.

В судовому засіданні 02.08.2012 р. замінено відповідача державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва на правонаступника державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 14.05.2007 р. по 25.07.2007 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва державної податкової служби, далі -ДПІ у Печерському районі м. Києва) проводилася виїзна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Вікоіл ЛТД»(далі ТОВ «Вікоіл ЛТД») з питань дотримання вимог валютного законодавства.

За результатами перевірки 29.05.2007 було складено акт № 168/22-216/32308598.

В ході проведення перевірки відносно суми 380 000,00 доларів США встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків з 23.01.07 р. по 26.02.07 р. - 35 днів.

На підставі вказаного акта 11.06.2007 р. відповідачем було прийняте рішення № 0002252220/0, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 201 495,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.

18.10.2006 року між ТОВ «Вікоіл Лтд»та компанією »(Франція) було укладено контракт №VIKOIL/408UL/4564 від 18.10.2006 р. на купівлю геофізичного обладнання для науково-дослідних цілей.

Загальна сума контракту складає 2 911 830,00 доларів США (п. 2.2 контракту).

Відповідно до ст. 4 даного контракту, розрахунок здійснюється поетапно, а саме:

- перший авансовий платіж у розмірі 580 000,00 доларів США сплачується до 30.11.2006 (п. 4.3 контракту);

- другий авансований платіж у розмірі 2 331 830,00 доларів США сплачується протягом 10 банківських днів після отримання повідомлення від продавця щодо готовності обладнання до відвантаження (п. 4.4 контракту).

Умовами п. 3.7 контракту передбачено, що обладнання повинно бути виготовлено до відвантаження не пізніше 05.04.2007 року, за умови виконання ТОВ «Вікоіл Лтд»повної передплати вартості контракта.

ТОВ «Вікоіл Лтд»на виконання даного контракту перерахувало на користь компанії cel»валютні кошти по реквізитам, вказаним в контракті:

24.10.2006 року в сумі -380 000,00 доларів США (законодавчо встановлений граничний термін розрахунків -22.01.2007 р.);

28.11.2006 року в сумі -200 000,00 доларів США (законодавчо встановлений граничний термін розрахунків -26.02.2007 р.);

03.04.2007 року -2 331 830,00 доларів США (законодавчо встановлений граничний термін розрахунків -02.07.2007 р.).

ТОВ «Вікоіл Лтд»звернулось до Міністерства економіки України та отримало висновок від 15.02.2007 р. щодо віднесення контракту №VIKOIL/408UL/4564 від 18.10.2006 до договорів поставки складних технічних виробів.

TOB "Вікоіл Лтд" звернулося до ДПА України та отримало остаточний висновок від 26.02.2007 р. № 1949/5/22-5016 щодо доцільності продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № VIKOIL/408UL/4564 від 18.10.2006р.:

-на суму 380000,00 доларів США з 23.01.07 до 10.05.07;

-на суму 200000,00 доларів США з 27.02.07 до 10.05.07;

TOB «Вікоіл Лтд»27.02.2007 р. подало заяву до Національного банку України про надання індивідуальної ліцензії на подовження термінів розрахунків по контракту № VIKOIL/408UL/4564 від 18.10.2006 р. та отримало ліцензію НБУ на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією:

- №103 від 07.03.2007 р. на суму - 380000,00 доларів США з 27.02.07 р. по 10.05.07 р.

- № 104 від 07.03.2007 р. на суму - 200000,00 доларів США з 27.02.07 р. по 10.05.07 р.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(надалі закон в редакції, що діяла в спірний період) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банка України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у разі перевищення термінів, зазначених у ст. ст. 1, 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може видавати індивідуальні ліцензії.

Відповідно до п.1.5. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 р. за № 338/3631 зі змінами та доповненнями (в подальшому інструкція в редакції, що діяла в спірний період) «Перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється виключно за наявності ліцензії. Обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку ДПА України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономічними договорами резидентів, визначеними ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензії НБУ не розглядатиме».

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище ТОВ «Вікоіл Лтд»перевищило законодавчо встановлені терміни розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № VIKOIL/408UL/4564 від 18.10.2006р. на суму 380000,00 доларів США, при цьому ліцензія на таке перевищення була видана Національним банком України 27.02.2007 року, з 27.02.2007 року по 10.05.2007 року. Враховуючи, що остаточним терміном розрахунку першочергово було визначено 22.01.2007 року, порушення складає 35 днів.

Вважаючи, що Національний банк України безпідставно порушив строки видачі ліцензії та замість надання відповідного дозволу з 23.01.2007 року вказав 27.02.2007 року, ТОВ «Вікоіл Лтд»оскаржував дії Національного банку України до Господарського суду м. Києва, звернувшись з позовом про спонукання Національного банку України виконати певні дії, а саме зобов'язати Національний банк України видати ТОВ «Вікоіл Лтд»індивідуальну ліцензію на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією з 23.01.2007 р. по 10.05.2012 р.

Постановою Господарського суду м. Києва від 03.07.2007 р. по справі № 18/223-а ТОВ «Вікоіл Лтд»у задоволенні позову відмовлено повністю.

Дослідивши дії Національного банку України судом зазначено, що на момент звернення ТОВ «Вікоіл Лтд»до Національного банку України з заявою про видачу індивідуальної ліцензії була чинна Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Національного банку України від 24.03.1999 р. № 136 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Національного банку України № 455 від 13.12.2006р.), в якій зокрема, визначено якщо резидент подав до центрального апарату документи, перелік яких визначений в пункті 5.2 цього розділу, пізніше ніж через 30 календарних днів, починаючи з дня виникнення порушення, то строк розрахунків продовжується, починаючи з дати реєстрації в Національному банку України документа із зазначеного переліку, який надійшов останнім.

Тобто, обставини на які позивач посилається, як на підставу задоволення позову в справі № 28/409-А вже досліджувалися судом при розгляді справи № 18/223-а і їм була надана відповідна правова оцінка.

Не погодившись з постановою Господарського суду м. Києва ТОВ «Вікоіл Лтд»оскаржував постанову в апеляційному та касаційному порядку. За результатами оскарження постанова господарського суду залишена без змін.

Крім того, господарський зважає і на той факт, що як убачається з матеріалів справи, з відповідною заявою до податкового органу для отримання висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № VIKOIL/408UL/4564 від 18.10.2006 року, який є необхідним для отримання індивідуальної ліцензії в Національному банку України, позивач звернувся лише 16.02.2007 року, тоді як граничний строк сплив 22.01.2007 року (податковий орган надав висновок 26.02.2007 року, Національний банк України видав ліцензію 27.02.2007 року). Інших доказів матеріали справи не містять.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення термінів, передбачених ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Тобто, сума штрафних санкцій має становити:

сума, по якій порушено законодавчо встановлені терміни -380 000,00 доларів США;

термін просрочки з 23.01.2007 року по 26.02.2007 року -35 днів;

курс НБУ станом на 23.01.2007 року = 5,05 грн.

380 000 доларів США*0,3%*35 днів*5,05 грн.= 201 495,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи саме такий розмір штрафних (фінансових) санкцій був застосований до позивача.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог. Штрафні (фінансові) санкції нараховані позивачу правомірно у визначеному законом розмірі та за період з 23.01.2007 по 26.02.2007, коли була відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України, а правомірність дій Національного банку України, щодо строків видачі ліцензії встановлена судом при розгляді справи № 18/223-а.

Відповідно до п.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На думку господарського суду позивачем не доведено належними доказами підставності своїх вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 71, 94, 97, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Постанова, відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційної скарги встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.С. Копитова

Дата складання та підписання повного тексту постанови 03.08.2012 року