Ухвала суду № 25689542, 21.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/22/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/Шаумяна, 4, тел. 224-08-88

УХВАЛА

21.08.12 Справа № 5009/2335/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія»(юридична адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, буд. 22, кв. 6; поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, 3-г)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РІСТ»(юридична адреса: м. Вільнянськ, вул. Червоноармійська, 5)

про стягнення 227 444 грн. 30 коп.

суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача -Максименко К.В. -довіреність б/н від 03.10.2011 р.;

від відповідача - Марущак О.О. -довіреність № 0165/14 від 01.11.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

25.06.2012 р. до господарського суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РІСТ» 227 444 грн. 30 коп., з яких: 197 314 грн. 50 коп. -основного боргу, 1268 грн. 13 коп. -3% річних; 6 343 грн. 99 коп. пені, 22 517 грн. 68 коп. штрафу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі.

В процесі розгляду справи від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу та підтримав позовні вимоги щодо стягнення 1268 грн. 13 коп. -3% річних; 6 343 грн. 99 коп. пені, 22 517 грн. 68 коп. штрафу.

За результатами розгляду уточнених позовних вимог, рішенням господарського суду Запорізької області від 17.07.2012 р. у справі № 5009/2335/12 позов задоволено частково. Провадження у справі в частині стягнення 195 176 грн. 80 коп. основного боргу припинено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РІСТ»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія»1 268 грн. 13 коп. 3% річних; 6 341 грн. 14 коп. пені, 22 517 грн. 68 коп. штрафу та 4 503 грн. 40 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання рішення суду у цій справі 07.08.2012 р. було видано наказ.

10.08.2012 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РІСТ»надійшла заява про затвердження мирової угоди по справі № 5009/2335/12 та мирова угода, підписана з обох сторін.

Ухвалою від 10.08.2012 р. у цій справі заяву було прийнято до розгляду на 21.08.2012 р.

В судовому засіданні 21.08.2012 р. представники сторін просили суд затвердити мирову угоду.

По закінченні судового засідання судом було винесено ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди, з наступних підстав:

Так, заяву про затвердження мирової угоди подано на підставі ст.ст. 78, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, затвердження мирової угоди є основним з процесуальних прав сторін.

Стаття 78 Господарського процесуального кодексу України містить норми, які регулюють дії суду та сторін у випадку укладення сторонами мирової угоди до прийняття рішення у справі.

Рішення у цій справі було прийнято судом 17.07.2012 р., 07.08.2012 було видано наказ у цій справі.

Згідно ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Якщо виконавче провадження стосовно судового рішення відкрито, сторони відповідно до частини третьої статті 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується судом. У разі подання відповідної заяви господарський суд повинен роз'яснити сторонам наслідки укладення мирової угоди про закінчення виконавчого провадження.

Сторонами доказів пред'явлення стягувачем наказу до виконання державному виконавцю не надано. Представники сторін в судковому засіданні підтвердили, що судовий наказ у цій справі до виконання не пред'являвся.

До того ж, слід зазначити, що мирова угода містить умову, яка виходить за межі предмета спору, а саме щодо досягнення згоди про не стягнення нарахувань згідно договору поставки та специфікацій в майбутньому. Щодо іншої частини мирової угоди, то сторони не довели, що відмова позивача від стягнутих рішенням суду сум не завдасть шкоди позивачу та не порушує його прав та інтересів.

На підставі викладеного, суд відмовляє в затвердженні мирової угоди.

Керуючись ст.ст. 86, ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в затвердженні мирової угоди.

Суддя О.І. Немченко