Рішення № 25689182, 20.08.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2012 р. Справа № 5004/982/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит", смт. Люблинець Ковельського району

до відповідача: державного підприємства "Любомльське лісове господарство", м. Любомль

про стягнення 8038 грн. 27 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Чорна Б.М. -представник (дов. №41 від 25.06.2010р.)

від відповідача: не з'явились

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Негабарит" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з державного підприємства "Любомльське лісове господарство" 8038,27 грн., в тому числі 7320 грн. заборгованості по оплаті наданих в листопаді 2011 року відповідно до укладеного між вказаними сторонами договору від 10.11.2011р. послуг, 560,03 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в частині проведення розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 19.11.2011р. по 18.05.2012р.), а також 158,24 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, нарахованих за період з 19.11.2011р. по 07.08.2012р. згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 08.08.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача, надавши суду для долучення до матеріалів справи витребувані документи та матеріали, а також письмове клопотання (а.с. 24), пред'явлені до відповідача позовні вимоги зменшив. У зв'язку з допущенням при нарахуванні штрафних санкцій, підготовці позову, визначенні загальної ціни позову та при поданні відповідної заяви до суду помилок, зазначив, що загальна ціна позову складає 8026,66 грн., просить при цьому суд стягнути з відповідача пеню в меншому, ніж це визначено в позовній заяві розмірі, а саме -550,24 грн., меншу суму відсотків річних 156,42 грн., а суму заборгованості в розмірі, визначеному в позовній заяві, поклавши на ДП "Любомльський лісгосп" обов'язок відшкодування ТзОВ "Негабарит" понесених у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат.

При цьому представник сторони посилається на укладення 10.11.2011р. між сторонами договору, надання позивачем згідно умов цієї угоди відповідачу послуг вартістю 12320 грн. згідно рахунків на оплату та актів надання послуг, отримання підприємством "Любомльський лісгосп" вказаних послуг та існування заборгованості по їх оплаті в розмірі 7320 грн. (довідка ТзОВ "Негабарит" від 20.08.2012р. №102 -а.с. 23), нарахування відповідачу у зв'язку з цим сум пені та відсотків річних.

Зазначене клопотання сторони було розглянуто в судовому засіданні та задоволене, у зв'язку з чим спір судом вирішується виходячи з нової загальної ціни позову, котра становить 8026,66 грн.

Задовольняючи відповідне клопотання сторони суд виходив також і з того, що зменшення позовних вимог не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів. Згідно пункту 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. №01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Згідно п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідачем всупереч вимогам суду не було представлено письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання ДП "Любомльське лісове господарство" не направило, хоча про день та час розгляду справи в суді було повідомлене належним чином (ухвала від 08.08.2012р. про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача: м. Любомль, вул. Незалежності, 64, рекомендованою кореспонденцією та була вручена адресату 14.08.2012р. про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції -а.с. 29)..

Здійсненим на запит господарського суду від 20.08.2012р. №14503915 (а.с. 26-28) Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців витягом підтверджується, що станом на зазначену дату відповідач -державне підприємство "Любомльське лісове господарство " із ідентифікаційним кодом 00991580 зареєстроване в якості юридичної особи 30 листопада 1993 року за адресою: Любомльський район, м. Любомль, вул. Незалежності, 64, стан юридичної особи зареєстрований, статус відомостей про суб'єкта господарювання підтверджений.

З огляду на викладене суд вважає, що останнім було вжито всіх заходів спрямованих на повідомлення сторони у справі про розгляд судом справи за її участю, у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень (доводів та заперечень) з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника ДП "Любомльський лісгосп" не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Негабарит", смт. Люблинець Ковельського району та державним підприємством "Любомльське лісове господарство", м. Любомль було укладено договір про надання послуг екскаватором (а.с. 10-11), згідно з умовами котрого товариством з обмеженою відповідальністю "Негабарит" було взято на себе зобов'язання щодо надання за плату послуг екскаватором марки Liebherr A312 державний номер 13782 АС, а державним підприємством "Любомльське лісове господарство", в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття цих послуг та здійснення оплати останніх у визначеному угодою порядку.

На виконання умов цього договору позивачем було надано ДП "Любомльське лісове господарство", а останнім прийнято, визначених угодою послуг на загальну суму 12320 грн.

Умовами розділу 3 договору від 10.11.2011р. встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті через установу банку згідно з правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкових розрахунків. Вартість послуг за угодою визначається за кожен день фактичної роботи екскаватора із розрахунку: 260 грн. з ПДВ за одну годину роботи. Вартість транспортування екскаватора з смт. Люблинець до місця надання послуг та його доставка (повернення) до смт. Люблинець становить 2000 грн. в кожну сторону. Ціни є договірними. Загальна сума договору складається із суми вартості послуг, наданих виконавцем протягом строку дії даного договору. Оплата за надані послуги провадиться замовником на умовах післяоплати протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг. Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформляється Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного надання послуг.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг екскаватором 16 листопада 2011 року. Саме цією датою між сторонами було підписано Акти приймання-передачі наданих послуг за №26 на суму 8320 грн. та №27 на суму 4000 грн. (а.с. 14-15).

Таким чином судом був встановлений факт належного виконання сторонами положень пункту 3.6 договору від 10.11.2011р. в частині оформлення здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником відповідними актами здачі-прийняття робіт.

Так, підписаними між сторонами актами надання послуг №26 від 16.11.2011р. на суму 8320 грн. та №27 від 16.11.2011р. на суму 4000 грн. в повній мірі підтверджується надання товариством "Негабарит" підприємству "Любомльський лісгосп", а також прийняття останнім визначених угодою послуг на загальну суму 12320 грн.

При цьому судом з'ясовано, що акти надання послуг №26 від 16.11.2011р. та №27 від 16.11.2011р. містять всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками господарюючих суб'єктів, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх, згідно умов підписаного договору від 10.11.2011р. в листопаді місяці 2011 року господарських операцій.

Враховуючи положення п. 3.5 договору від 10.11.2011р. суд вважає, що надані послуги вартістю 12320 грн. відповідач зобов'язувався оплатити впродовж трьох робочих днів з моменту виконання робіт, а саме впродовж 17-21 листопада 2011 року, що останнім фактично виконано не було. 17.11.2011р. відповідачем в рахунок проведення належних розрахунків з позивачем було перераховано товариству "Негабарит" суму в розмірі 5000 грн. (платіжне доручення №3969 -а.с. 16), в результаті чого залишок неоплачених послуг склав 7320 грн.

На вимогу господарського суду представником позивача в судовому засіданні було надано для огляду оригінали зазначених вище договору про надання послуг, рахунків на їх оплату та актів прийняття.

З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання ДП "Любомльський лісгосп" своїх зобов'язань за договором про надання послуг від 10.11.2011р., позивачем 16.02.2012р. було направлено на адресу відповідача вимогу (претензію) за №27 про сплату боргу (а.с. 17).

Гарантійним листом від 14.06.2012р. №600 (а.с. 18) ДП "Любомльський лісгосп" зобов'язався оплатити існуючу перед позивачем заборгованість в розмірі 7320 грн. в термін до 15.07.2012р.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості. При цьому позивачем до розміру позовних вимог було включено вимоги щодо стягнення на його користь з відповідача нарахованих сум пені та трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг екскаватором від 10.11.2011р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем на виконання його умов відповідачу послуг, прийняття цих послуг ДП "Любомльське лісове господарство" та непроведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 7320 грн.

Сума заборгованості 7320 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку п. 4.2 договору про надання послуг від 10.11.2011р. сторонами було визначено, що за недотримання строків оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Отже, сторони у п. 4.2 договору про надання послуг визначили можливість нарахування штрафних санкцій за невиконання замовником умов договору щодо строків оплати вартості наданих послуг у вигляді пені. Зазначений договір недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 4.2 не визнавався. Відповідач зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем оплати наданих послуг, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 7320 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з ДП "Любомльський лісгосп" суми пені, котра згідно клопотання про зменшення позовних вимог та наданих розрахунків склала 550,24 грн. та нарахована з врахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 4.2 договору про надання послуг від 10.11.2011р. за період прострочки платежів з 22.11.2011р. по 18.05.2012р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 550,24 грн., здійснивши перевірку періоду нарахування пені, суд вважає, що ці вимоги підставні, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими суду клопотанням про зменшення позовних вимог та розрахунками позивачем згідно із ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 156,42 грн. трьох відсотків річних за порушення строків оплати наданих послуг за період прострочки платежів з 22.11.2011р. по 07.08.2012р.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, перевіривши методику нарахування позивачем цієї суми, господарський суд прийшов до висновку, що останні підставні і підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок державного підприємства "Любомльське лісове господарство".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 599, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства "Любомльське лісове господарство" (м. Любомль, вул. Незалежності, 64, код ЄДРПОУ 00991580) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит" (Ковельський район, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7а, код ЄДРПОУ 35831152) 7320 грн. заборгованості, 550,24 грн. пені, 156,42 грн. трьох процентів річних, а всього 8026,66 грн., 1609,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Суддя В. А. Войціховський

Повнерішення

складено

20.08.12