Постанова № 25686632, 15.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2012 року № 2а-10371/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна екологічна група "Біоленд"

до

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоленд Вінниця"

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000641530 від 18.07.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська аграрна екологічна група «Біоленд»- звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2012 №0000641530.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно, оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв’язку з чим є підстави для його скасування.

Відповідач –Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби –письмових заперечень по суті позовних вимог не надала, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.

Третя особа по справі без самостійних вимог на предмет спору –Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця»- надала суду письмові пояснення по суті позовних вимог, які долучено до матеріалів справи. В судовому засідання представник третьої особи пояснив, що господарські операції з позивачем були реальними, все майно відповідно до умов договорів перейшло у власність позивача. Крім того представник третьої особи пояснив, що на даний час на банківські рахунки та майно підприємства постановами органів прокуратури накладено арешт та всі фінансово-господарські документи вилучено.

09.08.2012 у судовому засіданні за згодою сторін ухвалено рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «УАЕГ «Біоленд»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобов’язань з ПДВ за березень 2011 року, за результатом якої складено акт від 10.07.2012 №3300/1530/37332227 (далі –Акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012 №0000641530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6714504,0 грн. (за основним платежем 5 371 603,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 342 901,0 грн.)

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були наступні обставини, які відображені в акті, а саме: згідно автоматизованої бази співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України значиться, що ТОВ «Біоленд Вінниця»має стан «8»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ТОВ «Біоленд Вінниця»укладено:

- Договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №25/03 від 25 березня 2011 року, за умовами якого ТОВ «БІОЛЕНД ВІННИЦЯ»продало позивачу сільськогосподарську техніку загальною вартістю 62 281625,60 грн., приймання-передача якої було здійснено 25 березня 2011 року за Актами приймання-передачі основних засобів №№001, 002, 005, 006, 007, 008.

- Договір купівлі-продажу №25-03 від 25 березня 2011 року, за умовами якого ТОВ «БІОЛЕНД ВІННИЦЯ»продало позивачу причепи, напівпричепи, легкові та вантажні автомобілі загальною вартістю 9 481722,00 грн., приймання-передачу яких було здійснено 31 березня 2011 року за Актами приймання-передачі основних засобів №№009,010,011.

- Договір купівлі-продажу №25/03 від 25 березня 2011 року, за умовами якого ТОВ «БІОЛЕНД ВІННИЦЯ»продало позивачу агрегати до сільськогосподарської техніки, інші матеріали та обладнання до нього, оргтехніку ЦО та меблі ЦО загальною вартістю 37 444 067,61 грн., приймання-передачу яких було здійснено 31 березня 2011 pоку за Актами приймання-передачі №№003, 004, 012, 013, 014, .015, 016, 017, 018, 019, 020, 021, 022, 023, 024, 026, 028.

ТОВ «Біоленд Вінниця» виписано позивачу податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

Матеріалами справи підтверджується оплата виконаних робіт на підставі платіжних доручень, копії яких долучено до матеріалів справи.

З повідомлення Інспекції державного технічного нагляду виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.08.2012 №078-3125, копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що на балансі позивача зареєстровано транспортні засоби (сільськогосподарська техніка) згідно з переліком, яка була придбана у ТОВ «Біоленд Вінниця»за казаними договорами.

Крім того, 07 квітня 2011 року ТОВ «УАЕГ «БІОЛЕНД»за Договором цесії прийняло право вимоги, що належить ТОВ «БІОЛЕНД ВІННИЦЯ», відносно боржника - Підприємства «Сента» в частині стягнення зобов'язання у розмірі 2 915 550,02 грн.

21 липня 2011 року ТОВ «УАЕГ «БІОЛЕНД»було підписано Угоду про переведення боргу, згідно до умов якої нерезидент AT «Біоленд»надало погодження для ТОВ «БІОЛЕНД ВІННИЦЯ»перевести свою заборгованість по Договору позики №03-08/2007 від 03.08.2007 року в розмірі 112 122 965,64 грн. на ТОВ «УАЕГ «БІОЛЕНД».

21 липня 2011 року позивач взяв на себе боргові зобов'язання ТОВ «БІОЛЕНД ВІННИЦЯ»перед нерезидентом AT «Біоленд»згідно укладеної Додаткової угоди №21-07/2011 до Договору позики №03-08/2007 від 03.08.2007 року у розмірі 112 122 965,64 грн., що еквівалентно було на дату підписання угоди 9 900 883,02 євро та зі строком погашення не пізніше 31 грудня 2021 року.

09 серпня 2011 року позивач уклав з ТОВ «БІОЛЕНД ВІННИЦЯ»Договір про припинення зобов'язання зарахуванням на загальну суму 112 122 965,64 грн., постільки за даних договірних умов позивач набув статусу кредитора ТОВ «БІОЛЕНД ВІННИЦЯ»на суму 112 122 965,64 грн., і відповідно ТОВ «БІОЛЕНД ВІННИЦЯ»набуло статусу дебітора позивача на суму 112 122 965,64 грн.

З огляду на встановлені факти в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що зобов’язання за договором між позивачем та ТОВ «Біоленд Вінниця»виконувались сторонами у повному обсязі.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню з Держбюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено ст. 200 Податкового кодексу.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу).

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі - Порядок №969), п. 2 Порядку № 165 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача (ТОВ «Біоленд Вінниця») зареєстрований в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства. Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 7 Закону №168/97-ВР, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як свідчать з матеріали справи, на момент підписання відповідних договорів, актів здачі-приймання наданих послуг та податкових накладних, юридична особа ТОВ “Біоленд Вінниця” не була припинена.

Отже, позивач відповідно до умов вказаних договорів на підставі актів приймання-передачі отримав від ТОВ «Біоленд Вінниця»товар (сільськогосподарську техніку), право власності на який належним чином переоформлено та поставлено на облік; включення до податкового кредиту позивачем за березень 2011 року податку на додану вартість по операціям за вказаними договорами на підставі отриманих від ТОВ «Біоленд Вінниця»податкових накладних відповідає вимогам Податкового кодексу України, отже висновки акту перевірки порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та, як наслідок, зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2012 року в розмірі 5 371 603,0 грн. по операціях з ТОВ «Біоленд Вінниця»документально не підтверджується.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов’язані з рухом активів, зміною зобов’язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес”АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Біоленд Вінниця»податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відтак з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012 №0000641530 безпідставним та неправомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Біоленд Вінниця», а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська аграрна екологічна група «Біолденд»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2012 №0000641530.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда