Постанова № 25686482, 02.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2012 року 10:22 № 2а-6878/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК СПЕЦБУД»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, наказу, визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК СПЕЦБУД»(надалі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2012 року, визнання дій щодо проведення перевірки протиправними, скасування наказу про проведення перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за товари та послуги, придбані у ТОВ «ІСТ Ріелтінруп», ТОВ «ТД ТРЕЙДСТАР»та ТОВ «Альфакомтрейд».

Також представник позивача звертав увагу на протиправність дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової перевірки, оскільки передумови для проведення такої перевірки дотримані не були.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що ТОВ «ІБК СПЕЦБУД»були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми, сплачені контрагентам позивача -ТОВ «ІСТ Ріелтігруп», ТОВ «ТД ТРЕЙДСТАР»та ТОВ «Альфакомтрейд» за товари згідно з податковими накладними, виданими зазначеними контрагентами, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «ІБК СПЕЦБУД»з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ІСТ Реалтігруп», ТОВ «ТД Трейдстар»та ТОВ «Альфакомтрейд»за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено акт від 30 березня 2012 року № 64/22-6/32594298.

У висновках акту перевірки відображені порушення ТОВ «ІБК СПЕЦБУД»п.п. 185.1 ст. 185, п.п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1 п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 191 784,00 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2012 року № 0000132260, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 239 730,00 грн., з якої 47 946,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції, решта -основний платіж.

Як вбачається із акту перевірки, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України склався у зв'язку встановленими, на думку відповідача, обставинами щодо фіктивності ТОВ «ІСТ Ріелтігруп», ТОВ «ТД ТРЕЙДСТАР»та ТОВ «Альфакомтрейд». Такі твердження податковий орган обґрунтовує наступним.

ТОВ «ІСТ Ріелтінруп»в серпні -вересні 2011 року мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Інстанбуд», яке не декларувало податкові зобов'язання за цими операціями, визнано банкрутом, а свідоцтво ПДВ анульовано 19.08.2011 року.

Таким чином, податковий орган приходить до висновку про те, що ТОВ «ІСТ Ріелтінруп»здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди, оскільки співпрацювало з підприємством із сумнівною репутацією.

Як наслідок, відповідач вважає, що господарські операції позивача з ТОВ «ІСТ Ріелтінруп»не мали місця в реальності.

Щодо ТОВ «ТД ТРЕЙДСТАР», то податковим органом було встановлено, що підпис на первинних документах, а саме на договорі від 04.05.2011 року № 1270 про визнання електронних документів, виконані ймовірно не директором цього підприємства, а іншою особою, згідно експертного дослідження Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, докази проведення якого до суду не надано. Також відповідач вказує, що підприємство не знаходиться за місцем реєстрації, тому не могло надати документів на підтвердження сум «податкового кредиту»за серпень 2011 року, що, на думку податкового органу, дає підстави вважати діяльність цього суб'єкта господарювання такою, яка спрямована на надання податкової вигоди третім особам, однією із яких є ТОВ «ІБК СПЕЦБУД».

Щодо ТОВ «Альфакомтрейд», то відповідач посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного товариства від 30.11.2011 року № 1438/3-23-40, згідно якого податковим органом встановлено, що контрагент підприємства не задекларував сум податкового зобов'язання за операціями, які виникли в серпні 2011 року. Також підприємство не занаходиться за місцем реєстрації, а підпис на договорі від 04.05.2011 року № 3701/28-417 про визнання електронних документів виконаний ймовірно не директором ТОВ «Альфакомтрейд», згідно експертного дослідження Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, докази проведення якого до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що господарські операції між ТОВ «ІБК СПЕЦБУД»та його контрагентами не спрямовані на настання реальних наслідків, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Проте, суд не може погодитись із такими висновками податкового органу та звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ «ІСТ Ріелтігруп», ТОВ «ТД ТРЕЙДСТАР»та ТОВ «Альфакомтрейд»були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, мали свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена ТОВ «ІБК СПЕЦБУД»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «ІСТ Ріелтігруп», ТОВ «ТД ТРЕЙДСТАР»та ТОВ «Альфакомтрейд»підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Так, в матеріалах справи наявні договори постачання товарів, додаткові угоди, рахунки-фактури, видаткові накладні, платіжні доручення, кошториси, акти приймання виконаних робіт, квитанції, а також податкові накладні, виписані на адресу позивача.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави вважати підтвердженими факти здійснення господарських операцій між ТОВ «ІБК Спецбуд»та ТОВ «ІСТ Ріелтінруп», ТОВ «ТД ТРЕЙДСТАР»та ТОВ «Альфакомтрейд».

Припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо фіктивності господарських операцій базуються лише на відомостях про фіктивність контрагентів ТОВ «ІСТ Ріелтігруп», ТОВ «ТД ТРЕЙДСТАР»та ТОВ «Альфакомтрейд», а також тому, що підприємства за юридичною адресою не знаходяться, а підписи, вчинені на договорах про визнання електронних документів (укладених між підприємствами та органами державної податкової служби) ймовірно виконані не директорами цих підприємств, що само по собі є недостатніми для можливості константувати відсутність продажу товарів та послуг в реальності.

Також до суду надана позивачем інформація, яка відповідачем не заперечується про те, що триває процес судового оскарження контрагентами актів, на яких податковий орган грунтує свої висновки по даній справі.

За наведених обставин суд приходить до висновку про протиправність спірного повідомлення-рішення.

Щодо позовних вимог про визнання дій щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ІБК Спецбуд»протиправними та скасування наказу про проведення такої перевірки, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК Спецбуд».

Вказана перевірка була проведена на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 22 березня 2012 № 130 із врахуванням пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 наведеної статті передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення такої перевірки надається лише у випадку, коли до початку перевірки платнику податків вручено під розписку копію наказу про проведення перевірки.

Судом встановлено, а позивачем не заперечується, що запит про надання інформації був вчасно вручений позивачу так само, як і наказ та направлення про проведення перевірки, а тому суд приходить до висновку про дотримання відповідачем всіх передбачених Податковим кодексом вимог щодо проведення спірної перевірки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в заперечення обставин, на яких ґрунтується адміністративний позов, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу позивач не довів неправомірності дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової перевірки та протиправності наказу про проведення такої перевірки, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На розподілі судових витрат позивач не наполягав.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 12.04.2012 року № 0000132260.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 06 липня 2012 року