Постанова № 25686125, 13.06.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/2420/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В. В. при секретарі Коновчук Т.В. за участі:представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів АГРО" до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення №0001102300 та №0001062300 від 22.11.2011 року. Зазначає, що вищевказані податкові повідомлення рішення є необґрунтованими та незаконними, оскільки відповідач не об'єктивно та всебічно проводив перевірку та склав хибний висновок не встановивши фактичних обставин справи щодо поставки засобів захисту рослин від ТОВ «Латагро» відповідно до договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року.

Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», необхідні для формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

Крім того, вказує на те, що акт перевірки складений відповідачем з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства без дослідження наявних у позивача первинних документів та без зустрічної перевірки його контрагента.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає, що перевіркою підтверджено відображене ТОВ «СТАРОКОСТЯНТИНІВ АГРО» у декларації за липень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 683 285 грн., та від'ємне значення у сумі 220 785 грн.. На порушення п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «СТАРОКОСТЯНТИНІВ АГРО» завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на суму 57 304грн. На порушення п.198.1. п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200, абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «СТАРОКОСТЯНТИНІВ АГРО» завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2011р. на 3 467 грн. На порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «СТАРОКОСТЯНТИНІВ АГРО» завищено суму податкового кредиту за липень 2011 року на суму 144 676 грн. На порушення п.198.1 , 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України платником завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту липня 2011р. (рядок 19, 20.2 декларації) на 144 676 грн. На порушення п.198.3 ст.198 та абз. «а» п.200.14 ст.200 Податкового кодексу ТОВ «СТАРОКОСТЯНТИНІВ АГРО» занижено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року на 291 077гр. В порушення абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу платником завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд 24 декларації") за липень 2011 р. на суму 5 237 грн.

На думку відповідача про відсутність реальних наслідків договору купівлі-продажу свідчить відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товару на склад позивача. Вказує, що відповідно до наданих під час перевірки товарно-транспортних накладних відправником товару є ТОВ «Торговий дім «Насіння», а вантажоодержувачем -ТОВ "Латагро".

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинів агро» 04.07.2007 року зареєстроване юридична особа (виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №599291) та перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в Старокостянтинівській ОДПІ.

Основними видами діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Старокостянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією у Хмельницькім області було здійснено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинів Агро», за результатами якої було складений акт № 00033/231/34337479 від 02.11.2011 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань в наступних звітних періодах за липень 2011 року, та на підставі якого було внесено податкові повідомлення - рішення: №0001102300 від 22.11.2011 року (встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 467,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 866,00гр.); №0001092300 від 22.11.2011 року (встановлено заниження суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 291 077,00 грн.) та №0001062300 (встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2011 року на 57 304,00 грн. та за липень 2011 року на 144 676,00 грн.).

З висновком Акта податкової перевірки Товариство не погодилось і згідно п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) подало заперечення на цей акт. У відповідь на нього ТОВ «СТАРОКОСТЯНТИНІВ АГРО» отримало відповідь на свої заперечення. За результатами розгляду заперечень платника податків податковим органом прийнято рішення про залишення висновків акта податкової перевірки без зміни. 22.11.2011 року, Відповідачем було винесено податкові повідомлення - рішення.

У податкових повідомленнях - рішеннях (далі - ппр.) Відповідач зазначив, що Позивач порушив вимоги Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), а саме: в ппр. № 0001102300 від 22.11.2011 року - п.198.1 п.198.3 ст.198, п.200.1 п.200.3, абз «а» п.200.4 ст.200 ПКУ; в ппр. № 0001092300 від 22.11.2011 року - п.198.3 ст.198, п.200.14 ст.200 ПКУ; в ппр №0001062300 від 22.11,2011 року - п.198.3 ст.198 ПКУ.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення до Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області (№455 від 01.12.2011 року).

За результатами розгляду первинної скарги Державною податковою адміністрацією у Хмельницькій області прийнято рішення № 22440/10/25-034 від 16.12.2011року, яким:

залишено без змін податкові повідомлення рішення Старокостянтинівської ОДПІ від 22.11.11. №№ 0001092300, 0001062300, а скаргу без задоволення; збільшено на 868 грн. застосовані штафні (фінасові) санкції визначені у ппр. Старокостянтинівської ОДПІ №0001102300 від 22.11.11р.

Товариство звернулася з повторною скаргою до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду повторної скарги Державною податковою службою України прийнято рішення №3460/6/10-2115 від 27.02.2012 року, яким ДПС України залишено без змін податкові повідомлення - рішення Старокостянтинівської ОДПІ від 22.11.11 року №0001102300, №0001092300, №0001062300 з урахуванням рішення ДПА у Хмельницькій області, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року ТОВ «Латагро» зобов'язалось продати позивачеві засоби захисту рослин, вказані у специфікаціях до договору (п.1.1 договору), якість яких повинна відповідати стандартам, що діють в Україні на момент постачання та підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника на кожну партію товару (п.п.2.1 -2.2 договору). Відповідно до умов договору купівлі-продажу конкретний асортимент, кількість, ціна та термін постачання кожної партії товару, а також строк оплати і відповідний розрахунковий рахунок постачальника визначаються у специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору (п.3.1 і п.4.1 договору); право власності на товар переходить до покупця в момент отримання ним товару і супровідних документів (п.5.1 договору); датою поставки товару вважається дата відвантаження товару та складання первинних документів, які є доказом здійснення господарської операції (п.5.6 договору); товар поставляється на умовах EXW (Інкотермс 2000), місце отримання вказане в графі "базис поставки"специфікації. Пунктом 4.2 договору передбачений обов"язок продавця передати покупцю (позивачеві) в момент отримання товару рахунку-фактури, податкової накладної, накладної на передачу товару та сертифікат якості.

Додатковою угодою №2 від 30.12.2009 року сторони продовжили строк дії до договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року до 31.12.2011 року., а додатковою угодою №3 від 11.02.2011 року - визначили товар, який може бути предметом поставки, його кількість, вартість, строк поставки та базис поставки - с.Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області.

У специфікаціях №43 від 01.07.2011 року, №44 від 01.07.2011 року, №45 від 19.07.2011 року позивач та його контрагент (ТОВ «Латагро») погодили назву товару, його кількість, ціну за одиницю виміру, загальну вартість, строк поставки та одночасно підтвердили, що базисом поставки є с.Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області. У зазначених специфікаціях сторони договору також вказали, що оплату транспортних витрат по доставці товару від базису поставки до місцезнаходження покупця здійснює продавець.

На виконання договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року ТОВ «Латагро» в липні 2011 року поставило позивачеві засоби захисту.

Вказане підтверджується: податковими накладними № 7 від 01.07.2011 року, № 94 від 27.07.2011 року, № 69 від 25.07.2011 року, № 83 від 26.07.2011 року, № 13 від 04.07.2011 року; видатковими накладними № 439 від 26.07.2011 року, № 440 від 26.07.2011 року, № 403 від 04.07.2011 року і № 400 від 01.07.2011 року; та копією журналу реєстрації довіреностей, копією складської книги, копією реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

На підставі оформлених позивачем довіреностей у місці поставки від імені позивача придбаний товар від представника ТОВ «Латагро» отримували уповноважені особи позивача Гнатюк В.В.

Оприбуткування зазначеного товару на складі позивача підтверджується складською книгою за 2011 рік та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 208, а оплата - виписками з банківського рахунку та платіжними дорученнями.

Позивач та його контрагент ТОВ «Латагро» відобразили операції з поставки мінеральних добрив у бухгалтерському та податковому обліку.

Отримавши від постачальника товару ТОВ «Латагро» видаткові та податкові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач включив податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, до податкового кредиту в липні 2011 року.

За змістом п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкових накладних, отриманих від ТОВ «Латагро» та Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення"ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В судовому засіданні судом не встановлено, та відповідачем не доведено, що податкові накладні оформлені ТОВ «Латагро» з порушенням ПК України, або їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов"язковою.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, контрагентом позивача (ТОВ "Латагро"), які підтверджують факт купівлі-продажу засобів захисту рослин, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в ціні товару ПДВ до податкового кредиту.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо відсутності реальних наслідків договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року, а відтак і відсутності у позивача права на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які ґрунтуються на відсутності у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ "Латагро".

Суд встановив, щодо проданий позивачеві товар ТОВ "Латагро"придбало від ТОВ "Торговий дім "Насіння" відповідно до договору №2-1002/пр20х від 10.02.2011 року, за змістом якого (п.7.1 договору) та додатків до нього місцем поставки є с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Таким чином, с.Пеньки є одночасно місцем передачі придбаного товару від ТОВ "Торговий дім "Насіння"до ТОВ "Латагро"та місцем поставки товару від ТОВ "Латагро"позивачеві.

Досліджені судом докази, зокрема лист ТОВ "Торговий дім "Насіння"№1-3/28 від 21.02.2012 року, журнал реєстрації довіреностей ТОВ "Латагро", оформлені ТОВ "Торговий дім "Насіння"податкові накладні та видаткові накладні, копії платіжних доручень і товарно-транспортні накладні, свідчать про те, що уповноважена особа ТОВ "Латагро"прийняла від ТОВ "Торговий дім "Насіння"засоби захисту рослин у місці поставки (с. Пеньки) та в той же день передала представник позивача разом з супровідними документами на цей товар.

Тому, надані позивачем під час перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення мінеральних добрив від відправника ТОВ "Торговий дім "Насіння" до вантажоодержувача -ТОВ "Латагро"одночасно є перевізними документами, які підтверджують доставку останнім зазначеного товару до місця поставки за договором купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року для передачі позивачеві.

Суд враховує, що статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору купівлі-продажу, укладеного позивачем з ТОВ "Латагро", вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору нікчемним на підставі ст.228 ЦК України.

Досліджені судом докази свідчать про те, що зазначений договір купівлі-продажу укладений позивачем та ТОВ "Латагро" в межах їх господарської діяльності і безпосередньо направлений на отримання доходу, та фактично виконаний ними.

Судом також не встановлено заборони на укладання договорів купівлі-продажу товару певного виду на умовах EXW (Інкотермс 2000).

Суд також враховує, що відсутність товарно-транспортних накладних у покупця, який не є перевізником придбаного товару та не несе витрати на його транспортування, не може слугувати підставою для позбавлення його права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару за умови фактичного здійснення операції.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011 року по операції з придбання товару від ТОВ «Латагро».

Підпунктом 14.1.18 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 ПК України.

Суд встановив, що позивач виконав вимоги ПК України щодо формування податкового кредиту та визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та відповідно суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Крім того, сума завищення бюджетного відшкодування 3 467 грн. є сума боргу попередньої перевірки, акт № 828/231/34337479 від 2011року на підставі якого були винесені ппр №№ 0000642300, 0000662300 від 19.08.2011р.

18.04.2012 року набрало законної сили рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів АГРО", третя особа на стороні позивача -товариство з обмеженою відповідальністю «Латагро», до Староконстянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, яким скасовано вищевказані податкові повідомлення - рішення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене відповідачем не надано жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявлених позивачем вимог, як-то безтоварності та/або фіктивного характеру здійснених позивачем операцій, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України та ст.ст. 11, 70, 71, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції №0001102300 та №0001062300 від 22.11.2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2012 року

Суддя/підпис/В. В. Матущак"Згідно з оригіналом" Суддя В. В. Матущак