Постанова № 25685518, 16.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5493/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - не з'явилася;

від відповідача - ОСОБА_1;

третьої особи - не з'явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 01 серпня 2012 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на примусовому виконанні у ВДВС Сєвєродонецького МУЮ Луганської області знаходиться вимога про сплату боргу № ф-303 від 05.05.2011 про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 1 459,13 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

03 травня 2012 року представником Управління проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та встановлено, що за виконавчим документом відкрито виконавче провадження про, що винесено постанову 07.07.2011. Станом на 03.05.2012 в матеріалах справи відсутній запит до відділу земельних ресурсів. Запити до ДПІ та БТІ були направлені 25.07.2011, але відповідей з вказаних установ в матеріалах виконавчого провадження не міститься, повторні відповіді не зроблені. 13.04.2012 до ВДВС Сєвєродонецького МУЮ Луганської області була направлена заява про стягнення суми боргу із заробітної плати боржника. Станом на 03.05.2012 в матеріалах справи відсутня постанова державного виконавця про стягнення суми боргу із заробітної плати боржника.

10.07.2012 представником Управління було повторно проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та встановлено, що головним державним виконавцем ВДВС Сєвєродонецького МУЮ Луганської області Бондаренко М.В. не усунуті вказані порушення. Так, в матеріалах виконавчого провадження містяться запити до ДПІ в м. Сєвєродонецьку, МРЕВ та БТІ, які були зроблені майже рік тому, постанова про стягнення суми боргу із заробітної плати боржника в матеріалах виконавчого провадження відсутня.

У зв'язку з чим позивач просить:

- визнати дії Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_1 неправомірними;

- зобов'язати Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_1 повторно направити запит до ДПІ м. Сєвєродонецька про з'ясування наявних у ОСОБА_2 відкритих розрахункових рахунків;

- зобов'язати Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_1 повторно направити запит до МРЕВ м. Сєвєродонецька про з'ясування наявного у власності ОСОБА_2 рухомого майна;

- зобов'язати Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_1 повторно направити запит до БТІ м. Сєвєродонецька про з'ясування наявного у власності ОСОБА_2 нерухомого майна;

- зобов'язати Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_1 направити запит до відділу земельних ресурсів м. Сєвєродонецька про з'ясування наявних у власності ОСОБА_2 земельних ділянок;

- зобов'язати Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_1 направити постанову про стягнення суми боргу з заробітної плати ОСОБА_2 до ПРАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (код ЄДРПОУ 33270581, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5).

Позивач в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції адміністративний позов не визнав, про що подав суду письмові заперечення проти позову, у судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.07.2011 старшим державним виконавцем ВДВС Сєвєродонецького МУЮ Луганської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 05.05.2011 № ф-303 про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 1 459,13 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (а.с.37), яка була направлена на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, органу або посадовій особі, яка видала документ, та сторонам виконавчого провадження (а.с.42).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (тут і надалі посилання на норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» наводяться в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст.. 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності із ст.17 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 1 статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото - і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ст. 27 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень згідно із ст. 32 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Під час судового розгляду судом встановлено, що з метою примусового виконання виконавчого провадження № 27442381, відповідачем надіслані запити до обліково-реєстраційних установ щодо реєстрації за боржником ФОП ОСОБА_2 рухомого та нерухомого майна та до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо наявності у боржника розрахункових рахунків в банківських установах (а.с.46,47,48,49).

13 квітня 2012 року на адресу ВДВС Сєвєродонецького МУЮ Луганської області вх. № 2757/05-33 надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про утримання суми боргу із заробітної плати по місту роботи працівника ОСОБА_2 (а.с.50).

У відповідь на заяву позивача головним державним виконавцем ВДВС Сєвєродонецького МУЮ Луганської області було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1 (а.с.59), яка була направлена до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області та ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (а.с.51,58).

Вищевикладене свідчить про те, що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 27442381, були вжиті всі заходи примусового виконання рішень, передбачені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», що свідчить про відсутність неправомірності дій відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_1 неправомірними.

Позовні вимоги в частині зобов'язання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_1 вчинити певні дії з примусового виконання, передбачених законом, залишаються судом без задоволення, оскільки права державного виконавця, передбачені ч. 3 ст. 11 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження», є дискреційними та не можуть тлумачитись як безумовні обов'язки, а суд не повноважний вмішуватись у порядок проведення виконавчого провадження і не вправі зобов'язувати посадових осіб державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною особою державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову суд відмовляє повністю.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 16 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 21 серпня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена та підписана у повному обсязі 21 серпня 2012 року.

Суддя Д.О. Яковлев