Постанова № 25685413, 02.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 року Справа № 0870/6421/12

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

За позовом: Управління пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Запорізька область

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1272,60 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), не сплачуються самостійно нараховані суми страхових внесків. Вказує, що несплата відповідачем відповідних сум до бюджету Пенсійного фонду робить неможливим виконання останнім покладених на нього завдань та в свою чергу завдає шкоди інтересам держави.

Ухвалою суду від 05.07.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/2971/12 та призначено до судового розгляду на 19.07.2012. Розгляд справи з 19.07.2012 було відкладено до 02.08.2012.

В судове засідання 02.08.2012 представники сторін не з'явились. Позивач надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив що позов підтримує. Від відповідача на адресу суду поверталися поштові конверти з відміткою поштового відділення «За закінченням терміну зберігання».

За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь в справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь в справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований як фізична особа підприємець.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV, страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 15 Закону № 1058-ІV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно п.1 ч.1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці, а зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Підпунктом 4 пункту 8 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно з приписами ст. 1 Закону № 1058-ІV, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунковою як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю та перебувають на спрощеній системі оподаткування, починаючи з липня 2010 року зобов'язані щомісяця сплачувати до органів Пенсійного фонду України за місцем реєстрації страхові внески (з урахуванням частини сум єдиного/фіксованого податку, які надійшли на рахунок Пенсійного фонду) у розмірі не меншому, ніж: 294,82 грн. - за липень-вересень 2010 року; 301,12 грн. - за жовтень - листопад 2010 року; 306,10 грн. - за грудень 2010 року.

Відповідно до п. 3 ст. 11, п.5 ст.14, ч. 6 ст.20 Закону № 1058-ІV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для зазначених платників є квартал.

Згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ФОП ОСОБА_1 нарахував за 2010 рік страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1236,37 грн. У встановлені законом строки відповідач вказану суму не сплатив, у зв'язку з чим до відповідача було прийнято Рішення № 1111 від 05.06.2010 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким нараховано фінансові санкції у розмірі 104,35 грн. та пеню у розмірі 209, 74 грн. Згідно із розрахунком суми боргу та витягу з реєстру надходження платежів, які було надано позивачем, сума фінансових санкцій та пені сплачено відповідачем частково. Станом на 24.05.2012 року сплачено 92,31 грн. у рахунок сплати фінансових санкції та 185,55 грн. у рахунок сплати пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи Рішення № 1111 від 05.06.2010 відповідачем не оскаржувалось.

Абзацами 5, 6 частини 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 71 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 1165,58грн. заборгованості по сплаті страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є законними, обґрунтованими, підтверджуються зібраними в справі доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ід.код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Карла Маркса, 49; р/р 25607301001073, в ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ЄДРПОУ 37963785) заборгованість у розмірі 1272,60 грн. (одну тисяча двісті сімдесят дві гривні 60 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 160 КАС України, оформлено і підписано 09.08.2012

Суддя О.М. Нечипуренко