Постанова № 25684874, 05.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2012 р.

Справа №2а-5740/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

до Фермерського господарства «Вайоц Дзор»

про стягнення 570,24 грн. заборгованості,

за участю представників:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фермерського господарства «Вайоц Дзор» (далі відповідач) 570,24 грн. заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.

У содове засідання, яке відбулось 05.07.2012 року позивач явку свого представника не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. 04.07.2012 року від позивача надійшло клопотання, в якому він просив відкласти розгляд справи, у зв’язку з направленням запиту державному реєстратору про видачу довідки з ЄДРПОУ.

Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, враховуючи клопотання позивача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким встановлено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначались у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону виключно цім Законом визначався порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення обов’язку надання відомостей до системи персоніфікованого обліку) страхувальник був зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Частиною 1 статті 21 Закону було встановлено, що органи Пенсійного фонду вели облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створювали і забезпечували функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснювали облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовувались відомості, що надходили зокрема від роботодавців.

Підпунктом 1 пункту 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування затверженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6 (що діяв на момент виникнення обов’язку надання відомостей до системи персоніфікованого обліку) було передбачено, що страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

В пункті 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було зазначено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовувались в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення — у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ч. 13 ст. 106 Закону встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

За не надання (несвоєчасне надання, надання за невстановленою формою або надання недостовірних відомостей) до системи персоніфікованого обліку в строки встановені законодавством, позивачем прийнято рішення № 105 від 06.07.2010 року про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 570,24 грн.

Зазначене рішення отримане відповідачем 27.07.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення позивача у встановленому законом порядку не оскаржене.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилали страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник був зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджував її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду мав право на оскарження вимоги в судовому порядку (ч. 3 ст. 106 Закону).

В порядку ст. 106 Закону позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 05.12.2011 року № Ю 4285.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказана вимога є узгодженою.

За таких обставин, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати фінансових санкцій становить 570,24 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Вайоц Дзор» (98420, АР Крим, Бахчисарайський р-н, с. Завітне, пр. Зелений, 17, ЄДРПОУ 16120054) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (98403, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 5А; р/р 25604010044601 у ВАТ «Державний ощадний банк України», м.Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22300435) 570,24 грн. заборгованості зі сплати фінансових санкцій.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.