Ухвала суду № 25678599, 02.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/24725/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 02.08.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь Галичина", Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012

у справі № 2270/13568/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь Галичина"

до Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі

Хмельницької області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -

рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Промінь Галичина" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень №0000202301 від 16.05.2011, №0000212301 від 02.08.2011 року, 0000222301 від 02.08.2011, 0000252301 від 02.08.2011, №0000342301 від 02.08.2011, 0000382301 від 02.08.2011, 0000362301 від 02.08.2011, 0000402301 від 02.08.2011.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2012 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Чемеровецькому районі Хмельницької області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції товариство з обмеженою відповідальністю „Промінь Галичина" звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції в частині встановлення реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ „Промінь Агро", ПП „Кочубіївське".

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 23.04.2007 по 31.12.2010 та складено акт № 119/231/3557857 від 27.04.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення: № 0000202301 від 16.05.2011, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 193031 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 96515 грн.; № 0000212301 від 16.05.201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року у сумі 361317 грн.; № 0000222301 від 16.05.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2010 року в сумі 86835,00 грн.; № 0000242301 від 16.05.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 201 року в сумі 110141 грн.; № 0000252301 від 16.05.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 21464,00 грн.

В порядку адміністративного оскарження рішенням Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області про результати розгляду первинної скарги прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000342301 від 02.08.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 101788 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 50895 грн.; № 0000382301 від 02.08.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі 50000 грн.; №0000362301 від 02.08.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 17316 грн.; №0000402301 від 02.08.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 10333 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ „Промінь Галичина" в квітні та листопаді 2010 року віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суму 81700 грн., сплачену по господарській операції з придбання палива дизельного (ЕН-590) у ТОВ „НКС Торговий дім Євростандарт": в квітні 2010 року 39836, 67 грн., в листопаді 2010 року 41863,33 грн.

На виконання сторонами умов договору поставки № 112 від 19.04.2010 позивачем надано видаткові та податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження оплати за товар.

На транспортування нафтопродуктів підтверджується товарно-транспортними накладними.

Оприбуткування та використання в господарській діяльності придбаного палива дизельного автомобільного підтверджується книгою обліку палива за квітень та листопад 2010 року.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем безпідставно зменшено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 81700 грн.

В березні, квітні, листопаді та грудні 2010 року ТОВ „Промінь Галичина" віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість сум податку на додану вартість в розмірі 505574 грн., сплачених по господарській операції з придбання аміачної селітри в біг-бегах, сульфат амонію в біг-бегах у ТОВ „Торговий дім „Агроімпорт ЛТД".

ТОВ „ТД „Агроімпорт ЛТД" та ТОВ „Промінь Галичина" було укладено договори купівлі -продажу, які було досліджено судами попередніх інстанцій.

На виконання сторонами умов вказаних договорів купівлі-продажу позивачем надано видаткові та податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження оплати за товар, подорожні листи та залізничні накладні.

Вказаний товар був поставлений на залізничну станцію, звідки позивач власним автотранспортом здійснював його доставку вже на власні склади, що підтверджується подорожними листами вантажних автомобілів позивача.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, виходили з того, що укладені договори з контрагентами відповідають характеру господарської діяльності позивача, а надані на їх виконання товарно-матеріальні цінності позивачем були використані саме в господарській діяльності, з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинними документами.

Між ТОВ „Промінь Галичина" та ТОВ „Промінь Агро" укладено договір про надання інформаційно-технологічних послуг.

На виконання сторонами умов договору про надання інформаційно-технологічних послуг позивачем надано акти здачі-приймання робіт, звіти про надані послуги ТОВ „Промінь Галичина", податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження оплати за отримані послуги.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції по вказаному договору позивачем надано накази про відрядження працівників ТОВ „Промінь Галичина" та посвідчення про відрядження.

Крім того, на підтвердження використання в господарській діяльності отриманих послуг у ТОВ „Промінь Агро" та отримання протягом 2010 року на 7865000 грн., більше чистого доходу від реалізації продукції порівняно з 2009 роком позивачем надано суду звіт про фінансові результати ТОВ „Промінь Галичина" за 2010 рік.

Стосовно, відносин між ТОВ „Промінь Галичина" та приватним підприємством „Кочубіївське".

23.03.2010 було укладено договір купівлі-продажу незавершеного виробництва №1, згідно якого ПП „Кочубіївське" зобов'язується на умовах Договору передати у власність ТОВ „Промінь Галичина" незавершене виробництво 2010 маркетингового року (НЗВ).

На виконання сторонами умов договору купівлі-продажу незавершеного виробництва від 23.03.2010, позивачем надано акт приймання - передачі від 01.04.2010 податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження оплати за придбане НЗВ.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом пп. "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 цієї ж статті Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, в порядку наведених законодавчих приписів від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями платника (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) за умови фактичного здійснення господарської операції (яка відображена у податковому обліку платника на підставі належним чином оформлених первинних документів відповідно її дійсного економічного змісту) підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої встановлено, що податковий кредит позивача засновано на первісних бухгалтерських документах, які складено відповідно до вимог діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому позивач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності операцій свого контрагента з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх можливі протиправні дії.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стосовно твердження мотивувальної частини ухвали суду апеляційної інстанції, що поза увагою суду першої інстанції залишилися правовідносини ТОВ „Промінь Галичина" з контрагентами ТОВ „Промінь Агро" та ПП „Кочубіївське", внаслідок чого суд дійшов невірних висновків про правомірність формування позивачем податкового кредиту по договірним відносинам.

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судом апеляційної інстанції залишено без змін постанову суду першої інстанції, однак помилково в мотивувальній частині рішення зазначено про не правомірність формування позивачем податкового кредиту по договірним відносинам позивача з контрагентами ТОВ „Промінь Агро" та ПП „Кочубіївське.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь Галичина", Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького оружного адміністративного суду від 30.01.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 у справі № 2270/13568/11 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь Галичина", Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.01.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 у справі № 2270/13568/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко

Суддя М.О. Федоров