Рішення № 25678162, 14.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2012 р.Справа № 5017/2114/2012

Позивач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1

Відповідач: Одеська міська рада

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеське міське управління земельних ресурсів

про визнання недійсним договору на дольову участь у землекористуванні

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -за паспортом.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради (далі -відповідач) про визнання Договору № 5567 на дольову участь у землекористуванні укладеного 11.12.2008р. між Одеською міською радою та ФО СПД ОСОБА_1 -недійсним.

19.07.2012 року при порушенні провадження по справі, суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеське міське управління земельних ресурсів.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Третя особа у письмових поясненнях просить суд в задоволені позову відмовити.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 14.08.2012 року о 14:00

В С Т А Н О В И В :

11 грудня 2008р. між відповідачем Одеською міською радою та позивачем укладено договір № 5567 дольової участі строком на 5 (п'ять) років у користуванні 13/100 частки земельної ділянки площею 886,55 кв.м., що складає 115,25 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до плану земельної ділянки, яким передбачено, що за долю у землекористуванні у вигляді орендної плати вноситься землекористувачем за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім звітного місяця у розмірі -13 875 грн. за рік.

Також згідно протоколу від 10.11.2008 року сторонами узгоджено річну оцінку орендної плати за долю у землекористуванні площею 115,25 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі - 13 875,73 грн. на рік.

ФОП ОСОБА_1 вважає, що договір № 5567 від 11 грудня 2008р. дольової участі укладений на 5 (п'ять) років між Одеською міською радою та ФО СПД ОСОБА_1 у користуванні 13/100 частки земельної ділянки площею 886,55 кв.м., що складає 115,25 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, є недійсним, оскільки він суперечить закону. Невідповідність спірного договору вимогам закону, на її думку, полягає в тому, що вона, як платник єдиного податку, на момент укладення договору була звільнена від сплати земельного податку.

Третя особа - Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки спірний договір укладено у відповідності до вимог чинного законодавства та рішень Одеської міської ради.

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи, надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 67 ГК України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 144 ГК України передбачено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Як зазначалось вище, 11 грудня 2008р. Одеською міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № 5567 на дольову участь в землекористуванні.

Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкт їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції України та пунктом 3 статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Вирішення у відповідності до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до власних (самоврядних) повноважень міської ради (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У зв'язку з необхідністю врегулювання правовідносин щодо користування земельною ділянкою для проведення підприємницької та інших видів діяльності Одеською міською радою було прийнято рішення від 09.12.1999 року № 439-ХХІП „Про удосконалення регулювання земельних відносин".

Одеською міською радою рішенням від 29.02.2000 року № 702-ХХШ „Про затвердження нової редакції додатку № 1 до рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 року № 439-ХХІИ „Про удосконалення регулювання земельних відносин" була затверджена нова редакція додатку № 1 Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками та за дольову участь у землекористуванні в м. Одесі.

Відповідно до Положення „Про Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради", затверджене рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 року № 20-V (яке було чинним на час укладення спірного договору), управління створене Одеською міською радою та є її виконавчим органом.

Згідно до п. 4 Положення основними завданнями управління є забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин відповідно до Земельного кодексу України та законодавства.

П. 5.2 Положення встановлено, що управління відповідно до покладених на нього завдань і за дорученням міської ради, її виконавчого комітету здійснює перевірку, оформлення, реєстрацію, підготовку документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок, в тому числі здійснює підготовку та реєстрацію договорів на дольову участь у землекористуванні та додаткових угод до них.

Також, відповідно до п. 5.4 „Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними" ділянками та за дольову участь у землекористуванні в м. Одесі" затвердженого рішенням Одеської міської ради від 09.12.1999 року № 439-ХХІП „Про удосконалення регулювання земельних відносин" саме Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради на підставі повноважень делегованих Одеською міською радою здійснювало підписання договору на дольову участь землекористуванні з ОСОБА_1

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Стаття 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" закріплює, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (п. 1 ст. 59), акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п. 10 ст. 59).

Також, відповідно до статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як вбачається з технічної документації по визначенню дольової участі в землекористуванні для експлуатації та обслуговування приміщень магазину за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 шляхом подання заяви про укладення договору на дольову участь у землекористуванні проявила волевиявлення щодо укладання вказаного договору.

Відповідно до статті. 14 в редакції Закону України „Про плату за землю" № IV від 25.03.2005р. - за земельну ділянку на якій розташований будинок, котрий знаходиться в користуванні декількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному із них пропорційно від тієї частки площі будинку, яка знаходиться в їх користуванні.

Суд зазначає, що договір на дольову участь у землекористуванні не є договором оренди земельної ділянки, а регулює саме питання плати за долю у користуванні земельною ділянкою. Під час укладення спірного договору не існувало заборон щодо укладення такого типу договорів.

Більш того, як зазначалось вище, рішенням Одеської міської ради від 09.12.1999р. №439-ХХІП „Про удосконалення регулювання земельних відносин" можливість укладення таких договорів було врегульовано органом місцевого самоврядування.

Таким чином, на підставі наданих позивачем документів, було укладено спірний договір, який відповідав всім вимогам вищезазначених норм чинного на той час законодавства.

Крім того, ні в тексті самого договору, ні в документах, що стали підставою для укладення цього договору -немає відомостей про те, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

ФОП ОСОБА_1, стверджуючи про те, що вона на момент укладення спірного договору була платником єдиного податку, що звільняло її від сплати земельного податку у відповідності до Указу Президента України №746 від 28.06.1999р., - не надала доказів, підтверджуючих статус платника єдиного податку.

Приймаючи до уваги вищевикладене та з огляду на недоведеність позивачем своїх позовних вимог, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат..

Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 20.08.2012р.

Суддя Демешин О.А.