ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2012 року справа № 5020-712/2012
За позовом В.о. прокурора Ленінського району міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, будинок 11)
в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99010, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1. Головного управління Держкомзему у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Демидова, 13),
2. Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-1263" (м. Сімферополь, вул. Глинки, буд.63), (99040, м. Севастополь, вул. Індустріальна, буд. 14)
про розірвання договору оренди земельної ділянки,
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників:
прокурор (прокуратура Ленінського району міста Севастополя): Шульга А.М. посвідчення № 42 від 25.05.2012;
позивача (Севастопольська міська Рада): Нагорна О.В. -представник, довіреність № 0315/60 від 10.01.2012;
відповідач (ФОП ОСОБА_1): ОСОБА_4 -представник, довіреність б/н від 14.08.2012;
третьої особи (ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя): не з'явився;
третьої особи (Головне управління Держкомзему у місті Севастополі): не з'явився;
третьої особи (ТОВ „АТП-1263"): Зінченко Ю.В. -представник, довіреність № 4 від 27.01.2012.
Обставини справи:
02.07.2012 в.о. прокурора Ленінського району м.Севастополя звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути її власникові.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 20.02.2006 в частині сплати орендної плати.
Ухвалою суду 03.07.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Ухвалою від 02.08.2012 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю „АТП-1263".
У судовому засіданні 16.08.2012 прокурор, представник позивача підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача надав суду усні пояснення, зазначив, що з моменту укладення договору оренди земельної ділянки не мав можливості його фактично використовувати, оскільки земельна ділянка перебувала під об`єктом нерухомості, придбаним у власність третьою особою -ТОВ „АТП-1263". Проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Представник третьої особи (ТОВ „АТП-1263") підтримала надані суду письмові пояснення, в яких просила суд позов задовольнити.
Головне управління Держкомзему у місті Севастополі явку представника у судове засідання не забезпечило, надало письмові пояснення по суті спору, просило суд розглянути справу у відсутність його представника.
Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя явку представника також не забезпечило, надало письмові пояснення по суті спору, в яких вважає позовні вимоги обґрунтованими (а.с.47).
Враховуючи те, що явка представників третіх осіб обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, зважаючи на сплив встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду спору, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представників Головного управління Держкомзему у місті Севастополі та Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя.
Розглянувши матеріали справи, суд -
ВСТАНОВИВ:
20.02.2006 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі -Договір) (арк.с.10-19).
Згідно з пунктом 1.1 Договору, відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 3859 від 05.10.2005 Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування торгово-складського комплексу з віднесенням цих земель до категорії земель житлової забудови, розташований за адресою: м.Севастополь, вул. Індустріальна.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3093 га.
Відповідно до пункту 4.1 Договору, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у відповідності до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 1348 від 14.10.2003, у розмірі 2,5 % від грошової оцінки земельної ділянки.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно розрахунку складає:
а) на період будівництва: 305071 х 0,025 = 7626,78 грн.;
б) на наступний період: 1525356 х 0,025 = 38133,90 грн.;
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що орендна плата за землю вноситься Орендарем рівними частками щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, в національній валюті України на спеціальний бюджетний рахунок міста в районному фінансовому управлінні за місцем розташування земельної ділянки.
За умовами Договору (підпункт „ж" пункту 9.2.2 Договору) Орендар зобов'язався своєчасно вносити орендну плату відповідно до розділу 4 цього Договору та щорічно до 20 січня надавати Орендодавцеві довідку про платежі з орендної плати за попередній рік, засвідчену податковою інспекцією.
Сторони домовились, що Договір діє до 01.09.20308 (пункт 3.1 Договору).
Судом установлено, що позивач (Орендодавець) свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, що підтверджується, зокрема, Актом приймання-передачі земельної ділянки від 22.02.2006, підписаним обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками сторін (а.с.24).
Прокурор та позивач зазначають, що відповідач умови Договору порушив: орендну плату в 2011 році не вносила, внаслідок чого позивач звернувся до відповідачки з листом від 14.11.2011 № 03-15/4241 про дострокове розірвання Договору оренди землі (арк.с.71).
Разом з листом-пропозицією відповідачці були надіслані: угода про дострокове розірвання договору оренди землі; акт приймання-передачі земельної ділянки та заява до Головного управління Держкомзему в м. Севастополі про здійснення державної реєстрації угоди про дострокове розірвання договору оренди. Зазначені документи були отримані відповідачем 17.11.2011, що підтверджується її підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.71). Наявність заборгованості позивач підтверджує даними Державної податкової інспекції. Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував факт неоплати орендної плати.
Вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Спірні правовідносини сторін виникли з договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому регулюються нормами Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі". Крім того, застосуванню до спірних правовідносин підлягають загальні норми Цивільного кодексу України, які розкривають зміст зобов'язання, регулюють питання виконання зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань, а також визначають загальний порядок розірвання договорів.
Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Виходячи зі змісту статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади м. Севастополя належить до повноважень Севастопольської міської Ради.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Таким законом є Закон України „Про оренду землі".
Статтею 1 Закону України „Про оренду землі" визначено, що оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла станом на час укладення спірного договору оренди землі) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як установлено судом, на підставі рішення Севастопольського міської Ради від 05.10.2005 № 3859 між Севастопольською міською Радою (позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (відповідач) укладено Договір оренди землі від 20.02.2006.
Статтею 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України „Про оренду землі").
Судом установлено, що за умовами Договору Орендар, серед іншого, зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату відповідно до розділу 4 цього Договору (підпункт „ж" пункту Договору).
Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.
В свою чергу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 32 Закону України „Про оренду землі" та пункту 12.3 Договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання стороною обов'язків, передбачених договором.
Статтею 24 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Водночас, згідно з пунктом „в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою (пункт „д" статті 141 ЗК України).
Пунктом 2.23 розділу 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України „Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
Як убачається з повідомлення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя від 12.08.2011, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 декларацію за 2011 рік по орендній платі за землю не подавала, оплату оренди за землю 2011 року не здійснювала (а.с.50).
Отже, відповідачка є такою, що порушила зобов'язання щодо оплати оренди землі за Договором.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення наведених приписів, доказів внесення орендної плати за 2011 рік відповідачкою не надано.
Зазначене свідчить про порушення відповідачем прав позивача на отримання ним плати за оренду земельної ділянки та є підставою для розірвання Договору оренди земельної ділянки.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.04.2011 у справі № 2а-3654/10/2770, яка набрала законної сили 03.05.2011, визнано протиправним та скасовано рішення Севастопольської міської ради № 3859 від 05.10.2003 „Про передачу в оренду підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки по вул. Індустріальна для будівництва та обслуговування торговельно-складського комплексу" (а.с.60-63). Тобто підстава, на якій був укладений спірний Договір оренди земельної ділянки, відпала.
Зважаючи на вказане рішення та у зв'язку з порушенням Орендарем (ФОП ОСОБА_1І.) умов Договору оренди землі від 20.02.2006, Севастопольською міською Радою прийнято рішення № 1754 від 11.10.2011 „Про розірвання з підприємцем ОСОБА_1 договору оренди від 20.02.2006, зареєстрованого 20.03.2006 за № 00040, земельної ділянки площею 0,3093 га, розташованої по вул. Індустріальна, перданого для будівництва та обслуговування торговельно-складського комплексу" (а.с.27).
14.11.2011 позивач надіслав відповідачці листа № 03-15/4241 з пропозицією укласти Угоду про дострокове розірвання Договору із додаванням самої угоди та Акта приймання-передачі спірної земельної ділянки.
За викладених обставин, вимога позивача про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 20.02.2006 є правомірною, відповідає способам захисту цивільного права, визначеним пунктом 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та підлягає задоволенню.
При цьому суд зауважує на наступному.
Згідно з частинами другою та третьою статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Абзацом першим статті 34 Закону України „Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Підпунктом „к" пункту 9.2.2 Договору встановлений обов'язок Орендаря повернути Орендодавцю земельну ділянку після припинення чи розірвання Договору, у стані та порядку, вказаному у Договорі.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку Севастопольській міській Раді, яка є похідною від вимоги про розірвання договору, також підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 20.02.2006, укладений між Севастопольською міською Радою та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1.
3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 99010, АДРЕСА_2) повернути Севастопольській міській Раді (ідентифікаційний код 24872845; 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) орендовану за договором оренди від 20.02.2006 земельну ділянку площею 0,3093 га, розташовану у місті Севастополі по вул. Індустріальна.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 99010, АДРЕСА_2; відомості про наявність поточних рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 1073,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 16.08.2012.
Суддя підпис Погребняк О.С.
Судове рішення № 25677957, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 16.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-712/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: