Рішення № 25677917, 13.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2012 р.Справа № 5017/1776/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ноздрін О.М. за довіреністю від 12.06.2012р.

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо -комерційна фірма „Комплект" до товариства з обмеженою відповідальністю „Технології сучасного будівництва" про стягнення 19 110,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо -комерційна фірма „Комплект" (далі по тексту -ТОВ „ВКФ „Комплект") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Технології сучасного будівництва" (далі по тексту -ТОВ „Технології сучасного будівництва") про стягнення заборгованості в сумі 19 110,26 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати вартості товару, придбаного згідно із умовами укладеного між сторонами по справі у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, факт вчинення якого посвідчується відповідними видатковими накладними.

На адресу відповідача ТОВ „Технології сучасного будівництва" що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до спеціального витягу з цього реєстру від 06.07.2012р. /а.с. 55 -57/, та яка, в свою чергу, була зазначена ТОВ „ВКФ „Комплект" у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 5017/1776/2012. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ТОВ „Технології сучасного будівництва", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ТОВ „Технології сучасного будівництва" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ТОВ „Технології сучасного будівництва" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ТОВ „Технології сучасного будівництва" про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі видаткових накладних № БКТ00012947 від 05.08.2010р., № БКТ00016684 від 30.09.2010р., № БКТ00016860 від 01.10.2010р., №БКТ00019357 від 01.11.2010р., № БКТ00019353 від 01.11.2010р., № БКТ00019726 від 04.11.2010р., № БКТ00019981 від 09.11.2010р., № БКТ00019887 від 05.11.2010р., №БКТ00022915 від 20.12.2010р., № БКТ00022241 від 09.12.2010р., № БКТ00022242 від 09.12.2010р., № БКТ00000231 від 13.01.2011р., № Б2625 від 22.02.2011р., № Б3670 від 22.03.2011р., № Б3677 від 22.03.2011р., № Б4678 від 05.04.2011р., № Б7412 від 16.05.2011р., № Б7463 від 17.05.2011р., № Б7666 від 19.05.2011р., № Б15751 від 31.08.2011р., № Б20433 від 19.10.2011р., № Б22702 від 02.11.2011р. ТОВ „ВКФ „Комплект" було передано на користь ТОВ „Технології сучасного будівництва" товар -будівельні матеріали на загальну суму 41 519,98 грн. Прийняття вказаного товару від імені ТОВ „Технології сучасного будівництва" здійснювалось уповноваженим представником, повноваження якого були посвідчені довіреностями серії ААБ № 722561 від 01.08.2010р., серії ААБ № 722630 від 01.09.2010р., серії ААБ № 722799 від 01.10.2010р., серії ААБ № 722698 від 01.11.2010р., серії ААВ № 316117 від 01.12.2010р., серії ААБ № 805870 від 10.01.2011р., серії ААБ № 805679 від 01.02.2011р., серії ААА № 029633 від 01.03.2011р., серії ААА № 029698 від 01.04.2011р., серії 12 ААВ № 640494 від 01.05.2011р., серії ААА № 053678 від 01.08.2011р., № 008 від 03.10.2011р., № 63 від 01.11.2011р.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). При цьому, правочини між юридичними особами належить обов'язково вчиняти у письмовій формі (п.1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу положень ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу товару, вчинення якого посвідчується видатковими накладними № БКТ00012947 від 05.08.2010р., № БКТ00016684 від 30.09.2010р., № БКТ00016860 від 01.10.2010р., №БКТ00019357 від 01.11.2010р., № БКТ00019353 від 01.11.2010р., № БКТ00019726 від 04.11.2010р., № БКТ00019981 від 09.11.2010р., № БКТ00019887 від 05.11.2010р., №БКТ00022915 від 20.12.2010р., № БКТ00022241 від 09.12.2010р., № БКТ00022242 від 09.12.2010р., № БКТ00000231 від 13.01.2011р., № Б2625 від 22.02.2011р., № Б3670 від 22.03.2011р., № Б3677 від 22.03.2011р., № Б4678 від 05.04.2011р., № Б7412 від 16.05.2011р., № Б7463 від 17.05.2011р., № Б7666 від 19.05.2011р., № Б15751 від 31.08.2011р., № Б20433 від 19.10.2011р., № Б22702 від 02.11.2011р.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивачем прийняті на себе зобов'язання щодо передачі товару відповідачу були виконані належним чином, що, як вже зазначалося по тексту рішення, підтверджується вищепереліченими видатковими накладними, за якими ТОВ „Технології сучасного будівництва" було прийнято від ТОВ „ВКФ „Комплект" визначений у даних товаросупровідних документах товар на суму 41 519,98 грн.

За поясненнями представника позивача, ТОВ „Технології сучасного будівництва" було здійснено лише часткову оплату вартості придбаного товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ „ВКФ „Комплект" з оплати вартості придбаного товару в сумі 19 110,26 грн.

У зв'язку із нездійсненням відповідачем оплати за придбаний товар у повному обсязі, ТОВ „ВКФ „Комплект" було надіслано на адресу ТОВ „Технології сучасного будівництва" вимогу про погашення існуючої заборгованості в розмірі 19 110,26 грн., викладену у листі від 21.05.2012р. за вих. № 85, надсилання якої на адресу відповідача підтверджується описом вкладення до цінного листа із відповідним календарним штемпелем установи поштового зв'язку від 22.05.2012р. /а.с. 11/

За твердженнями ТОВ „ВКФ „Комплект", відповідачем в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань не було здійснено розрахунку за придбаний товар після пред'явлення відповідної вимоги, що, в свою чергу, зумовило звернення позивача до суду із даними позовними вимогами про стягнення заборгованості за проданий товар в сумі 19 110,26 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В свою чергу, положеннями ст.ст. 251, 252 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При вирішенні питання щодо строків оплати товару у правовідносинах купівлі -продажу слід обов'язково застосовувати приписи ст. 692 ЦК України та мати на увазі той факт, що вказаною законодавчої нормою закріплено спеціальне для даних відносин правило щодо визначення порядку перебігу строку виконання грошового зобов'язання покупця з оплати вартості придбаної продукції, яке виникло на підставі відповідного договору купівлі-продажу. Так, строк виконання зобов'язання з оплати вартості придбаного товару починається для покупця з моменту прийняття ним товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інший строк оплати вартості товару не визначено угодою сторін або актами цивільного законодавства. У випадку, якщо угодою сторін не визначено строку виконання покупцем вказаного грошового зобов'язання, у суду відсутні правові підстави для застосування положень частини другої статті 530 названого Кодексу, якою врегульовано порядок виконання зобов'язань, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, що знайшло своє відображення у постанові від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011

Так, при укладенні у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, факт вчинення якого підтверджується наявними у матеріалах справи накладними, сторонами по справі не було визначено строку виконання ТОВ „Технології сучасного будівництва" грошового зобов'язання з оплати проданого позивачем товару, оскільки документи, якими посвідчувалось вчинення названої угоди, не містять застережень про зворотне. У зв'язку з викладеним, керуючись приписами ст. 692 ЦК України, порядок застосування якої відображено по тексту рішення вище, суд дійшов висновку, що ТОВ „Технології сучасного будівництва" мало оплатити вартість товару в сумі 41 519,98 грн., придбаного за видатковими накладними № БКТ00012947 від 05.08.2010р., № БКТ00016684 від 30.09.2010р., № БКТ00016860 від 01.10.2010р., №БКТ00019357 від 01.11.2010р., № БКТ00019353 від 01.11.2010р., № БКТ00019726 від 04.11.2010р., № БКТ00019981 від 09.11.2010р., № БКТ00019887 від 05.11.2010р., №БКТ00022915 від 20.12.2010р., № БКТ00022241 від 09.12.2010р., № БКТ00022242 від 09.12.2010р., № БКТ00000231 від 13.01.2011р., № Б2625 від 22.02.2011р., № Б3670 від 22.03.2011р., № Б3677 від 22.03.2011р., № Б4678 від 05.04.2011р., № Б7412 від 16.05.2011р., № Б7463 від 17.05.2011р., № Б7666 від 19.05.2011р., № Б15751 від 31.08.2011р., № Б20433 від 19.10.2011р., № Б22702 від 02.11.2011р., з моменту прийняття переліченої у даних документах продукції.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, за поясненнями представника позивача, які не спростовуються матеріалами справи, відповідачем прийняті на себе грошові зобов'язання з оплати вартості придбаного товару в сумі 41 519,98 грн. в порушення вимог ст. 692 ЦК України виконані належним чином не були, в результаті чого на момент вирішення спору у ТОВ „Технології сучасного будівництва" наявна заборгованість перед ТОВ „ВКФ „Комплект" в сумі 19 110,26 грн. за придбаний товар.

За таких обставин, враховуючи нездійснення з боку відповідача повної оплати вартості придбаного за вищезазначеними накладними товару після його прийняття, керуючись положеннями ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ТОВ „ВКФ „Комплект" про стягнення з відповідача заборгованості за проданий товар в сумі 19 110,26 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, факт існування заборгованості ТОВ „Технології сучасного будівництва" перед ТОВ „ВКФ „Комплект" за придбаний на підставі видаткових накладних № БКТ00012947 від 05.08.2010р., № БКТ00016684 від 30.09.2010р., № БКТ00016860 від 01.10.2010р., №БКТ00019357 від 01.11.2010р., № БКТ00019353 від 01.11.2010р., № БКТ00019726 від 04.11.2010р., № БКТ00019981 від 09.11.2010р., № БКТ00019887 від 05.11.2010р., №БКТ00022915 від 20.12.2010р., № БКТ00022241 від 09.12.2010р., № БКТ00022242 від 09.12.2010р., № БКТ00000231 від 13.01.2011р., № Б2625 від 22.02.2011р., № Б3670 від 22.03.2011р., № Б3677 від 22.03.2011р., № Б4678 від 05.04.2011р., № Б7412 від 16.05.2011р., № Б7463 від 17.05.2011р., № Б7666 від 19.05.2011р., № Б15751 від 31.08.2011р., № Б20433 від 19.10.2011р., № Б22702 від 02.11.2011р. товар в сумі 19 110,26 грн., витікає з умов укладених між сторонами по справі угод та положень чинного законодавства, підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих наведене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та обґрунтованості заявлених ТОВ „ВКФ „Комплект" позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі шляхом стягнення з ТОВ „Технології сучасного будівництва" на користь позивача заборгованості за поставлений товар в сумі 19 110,26 грн. відповідно до ст.ст. 11, 202, 207, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 207, 251, 252, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 640, 655, 662, 664, 692 ЦК України, ст.ст. 181, 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Технології сучасного будівництва" /65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, код ЄДРПОУ 33218008, р/р 26004013335001 в АТ „Імексбанк", МФО 328384/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо -комерційна фірма „Комплект" /65045, м. Одеса, вул. Єврейська, 55/7, код ЄДРПОУ 13884689, п/р 26003000011640 в ПАТ „Фольксбанк", МФО 325213/ суму основного боргу в розмірі 19 110 грн. 26 коп. /дев'ятнадцять тисяч сто десять грн. 26 коп./, судовий збір в сумі 1 609 грн. 50 коп. /одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 17.08.2012р.

Суддя Желєзна С.П.