Рішення № 25677894, 17.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2012 р. Справа № 17/040-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільверстоун інвестмент"

до Дочірнього підприємства „Вортекс"

про стягнення 166 876,05грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Кісуріна В.С. (дов. № 1567 від 16.08.2012р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільверстоун інвестмент" (далі -позивач) звернулося з позовом до Дочірнього підприємства „Вортекс" (далі -відповідач) про стягнення 166 876,05рн. заборгованості, з яких: 116 780грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 0-00001342 від 02.12.2011р., № 0-00001356 від 09.12.2011р., № 0-00000176 від 24.02.2012р., № 0-00000294 від 22.03.2012р., № 0-00000305 від 26.03.2012р. згідно договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р. товар, 47 104,20грн. штрафу, 840,11грн. інфляційних втрат та 2 151,74грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 2012-20П від 22.11.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2012р. порушено провадження у справі № 17/040-12, розгляд справи призначено на 20.07.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2012р. розгляд справи відкладено на 06.08.2012р.

В судовому засіданні 06.08.2012р. оголошено перерву до 17.08.2012р.

В судовому засіданні 17.08.2012р. представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання 17.08.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільверстоун інвестмент" (Продавець) та Дочірнім підприємством „Вортекс" (Покупець) укладено договір поставки № 2012-20П, згідно якого продавець зобов'язався поставити покупцю заморожені ягоди та овочі (далі - товар), у кількості, асортименті і за цінами згідно з накладними, які є невід'ємною частиною договору, а покупець -прийняти товар, оплачуючи його повну вартість.

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору продавець поставляє товар партіями, обсяг, порядок і терміни поставки яких узгоджений сторонами. Загальний обсяг партій, які поставляються протягом дії договору, не регламентується. Факт поставки партії товару оформлюється накладною, що є беззаперечною підставою для проведення взаємних розрахунків. Датою поставки товару вважається дата, зазначена в накладній. Угода про постачання партії товару досягається у будь-якій зручній для сторін формі. Підтвердженням узгодження поставки є накладна. Право власності на товар, а з ним і ризик його випадкової загибелі або псування, переходять від продавця до покупця в момент передачі товару, що підтверджується документом на передачу товару (накладною).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2 договору оплата здійснюється після передачі партії товару покупцю. Покупець зобов'язується не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі йому товару оплатити вартість переданого товару в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 7.1. договору сторонами погоджено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р. в частині передачі товару покупцю, а в частині розрахунків -до повного виконання покупцем своїх зобов'язань.

На виконання п. 1.1. договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р. позивач 02.12.2011р., 09.12.2011р., 24.02.2012р., 22.03.2012р., 26.03.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 285 480грн., що підтверджується видатковими накладними № 0-00001342 від 02.12.2011р. на суму 194 500грн., № 0-00001356 від 09.12.2011р. на суму 41 550грн., № 0-00000176 від 24.02.2012р. на суму 20 030грн., № 0-00000294 від 22.03.2012р. на суму 23 700грн., № 0-00000305 від 26.03.2012р. на суму 5 700грн. (а.с. 16-20), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

20.02.2012р. сторони дійшли згоди про проведення заліку взаємних вимог на суму 70 200грн., що підтверджується актом про взаємозалік від 20.02.2012р. (а.с. 29), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 3.2. договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р., з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши на рахунок позивача 98 500грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 21-28).

Крім того, суд встановив, що після порушення провадження у справі (10.07.2012р.) відповідач 27.07.2012р. та 03.08.2012р. сплатив на рахунок позивача 10 000грн. та 5 000грн. (всього 15 000грн.), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 41-42), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 101 780грн. (285 480грн. -70 200грн. - 98 500грн. -15 000грн.), що підтверджується актом про взаємозалік від 20.02.2012р. (а.с. 29), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору, банківськими виписками (а.с. 21-28), а також платіжними дорученнями (а.с. 41-42).

Предметом позову є вимоги про стягнення 116 780грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 0-00001342 від 02.12.2011р., № 0-00001356 від 09.12.2011р., № 0-00000176 від 24.02.2012р., № 0-00000294 від 22.03.2012р., № 0-00000305 від 26.03.2012р. згідно договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р. товар, 47 104,20грн. штрафу, 840,11грн. інфляційних втрат та 2 151,74грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання 1.1. договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р., 02.12.2011р., 09.12.2011р., 24.02.2012р., 22.03.2012р., 26.03.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 285 480грн., що підтверджується видатковими накладними № 0-00001342 від 02.12.2011р. на суму 194 500грн., № 0-00001356 від 09.12.2011р. на суму 41 550грн., № 0-00000176 від 24.02.2012р. на суму 20 030грн., № 0-00000294 від 22.03.2012р. на суму 23 700грн., № 0-00000305 від 26.03.2012р. на суму 5 700грн. (а.с. 16-20), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; 20.02.2012р. сторони дійшли згоди про проведення заліку взаємних вимог на суму 70 200грн., що підтверджується актом про взаємозалік від 20.02.2012р. (а.с. 29), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору; відповідач, в порушення п. 3.2. договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р., за отриманий від позивача на підставі видаткових накладних № 0-00001342 від 02.12.2011р., № 0-00001356 від 09.12.2011р., № 0-00000176 від 24.02.2012р., № 0-00000294 від 22.03.2012р., № 0-00000305 від 26.03.2012р. товар розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 98 500грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 21-28); після порушення провадження у справі (10.07.2012р.) відповідач 27.07.2012р. та 03.08.2012р. сплатив на рахунок позивача 10 000грн. та 5 000грн. (всього 15 000грн.), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 41-42), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 101 780грн. (285 480грн. -70 200грн. - 98 500грн. -15 000грн.), що підтверджується актом про взаємозалік від 20.02.2012р. (а.с. 29), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору, банківськими виписками (а.с. 21-28), а також платіжними дорученнями (а.с. 41-42).

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на те, що після порушення провадження у справі (10.07.2012р.) відповідач погасив 15 000грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 0-00001342 від 02.12.2011р., № 0-00001356 від 09.12.2011р., № 0-00000176 від 24.02.2012р., № 0-00000294 від 22.03.2012р., № 0-00000305 від 26.03.2012р. згідно договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р. товар, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 41-42) суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 101 780грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 107 780грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 0-00001342 від 02.12.2011р., № 0-00001356 від 09.12.2011р., № 0-00000176 від 24.02.2012р., № 0-00000294 від 22.03.2012р., № 0-00000305 від 26.03.2012р. згідно договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р. товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 2012-20П від 22.11.2011р., позивачем, на підставі п. 4.1. договору, за період з 02.01.2012р. по 25.06.2012р. нараховано штраф у сумі 47 102,20грн., зокрема: 495грн. за період з 02.01.2012р. по 22.01.2012р. на суму боргу 3 000грн., 808,50грн. за період з 02.01.2012р. по 23.01.2012р. на суму боргу 4 900грн., 11 583грн. за період з 02.01.2012р. по 19.02.2012р. на суму боргу 70 200грн., 2 970грн. за період з 02.01.2012р. по 21.02.2012р. на суму боргу 18 000грн., 2 475грн. за період з 02.01.2012р. по 06.03.2012р. на суму боргу 7 600грн., 1 254грн. за період з 02.01.2012р. по 11.03.2012р. на суму боргу 20 000грн., 3 300грн. за період з 02.01.2012р. по 15.03.2012р. на суму боргу 20 000грн., 3 300грн. за період з 02.01.2012р. по 08.04.2012р. на суму боргу 20 000грн., 1 650грн. за період з 02.01.2012р. по 21.05.2012р. на суму боргу 10 000грн., 4 257грн. за період з 02.01.2012р. по 25.05.2012р. на суму боргу 25 800грн., 6 855,75грн. за період з 09.01.2012р. по 25.06.2012р. на суму боргу 41 550грн., 3 304,95грн. за період з 26.03.2012р. по 25.06.2012р. на суму боргу 20 030грн., 3 910,50грн. за період з 22.04.2012р. по 25.06.2012р. на суму боргу 23 700грн., 940,50грн. за період з 26.04.2012р. по 25.06.2012р. на суму боргу 5 700грн.

Згідно п. 4.1. договору у разі прострочення оплати товару згідно п. 3.2. договору, покупець сплачує на користь продавця штраф в розмірі 5,5 % від вартості неоплаченого товару за кожний повний календарний тиждень прострочення платежу. Штрафи підлягають сплаті протягом всього періоду прострочення платежу незалежно від тривалості прострочення.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В свою чергу пеня як різновид неустойки характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд встановив, що зазначені в п. 4.1. договору 5,5 % від вартості неоплаченого товару за кожний повний календарний тиждень прострочення платежу за своєю правовою природою є пенею, оскільки її нарахування має триваючий характер.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування штрафних санкцій, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку штрафних санкцій (а.с. 10-11), суд обмежив розмір штрафу (пені) подвійною обліковою ставкою НБУ, а період її нарахування шістьмома місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір штрафу (пені), нарахованого за період з 02.01.2012р. по 25.06.2012р. становить загалом 10 935,64грн., зокрема: 26,68грн. за період з 02.01.2012р. по 22.01.2012р. на суму боргу 3 000грн., 45,65грн. за період з 02.01.2012р. по 23.01.2012р. на суму боргу 4 900грн., 1 456,75грн. за період з 02.01.2012р. по 19.02.2012р. на суму боргу 70 200грн., 388,77грн. за період з 02.01.2012р. по 21.02.2012р. на суму боргу 18 000грн., 412,91грн. за період з 02.01.2012р. по 06.03.2012р. на суму боргу 7 600грн., 225,30грн. за період з 02.01.2012р. по 11.03.2012р. на суму боргу 20 000грн., 626,78грн. за період з 02.01.2012р. по 15.03.2012р. на суму боргу 20 000грн., 825,41грн. за період з 02.01.2012р. по 08.04.2012р. на суму боргу 20 000грн., 588,93грн. за період з 02.01.2012р. по 21.05.2012р. на суму боргу 10 000грн., 1 889,53грн. за період з 02.01.2012р. по 25.05.2012р. на суму боргу 25 800грн., 2 919,85грн. за період з 09.01.2012р. по 25.06.2012р. на суму боргу 41 550грн., 755,23грн. за період з 24.03.2012р. по 25.06.2012р. на суму боргу 20 030грн., 631,35грн. за період з 20.04.2012р. по 25.06.2012р. на суму боргу 23 700грн., 142,50грн. за період з 25.04.2012р. по 25.06.2012р. на суму боргу 5 700грн. Відтак, вимога про стягнення 47 104,20грн. штрафу підлягає задоволенню у розмірі 10 935,64грн. штрафу.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 02.01.2012р. по 25.06.2012р. нараховано 840,11грн. інфляційних втрат та 2 151,74грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 02.01.2012р. по 25.06.2012р. складає 786,35грн. інфляційних втрат та 2 151,74грн. 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення 840,11грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 786,35грн. інфляційних втрат, а вимога про стягнення та 2 151,74грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 101 780,52грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 0-00001342 від 02.12.2011р., № 0-00001356 від 09.12.2011р., № 0-00000176 від 24.02.2012р., № 0-00000294 від 22.03.2012р., № 0-00000305 від 26.03.2012р. згідно договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р. товар, 10 935,64грн. штрафу, 786,35грн. інфляційних втрат та 2 151,74грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині вимог до Дочірнього підприємства „Вортекс" (08325, Київська область, Бориспільский р-н., с. Щасливе, вул. Леніна, 20Г; код ЄДРПОУ 33088417) про стягнення 15 000 (п'ятнадцяти тисяч гривень) 00 коп. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 0-00001342 від 02.12.2011р., № 0-00001356 від 09.12.2011р., № 0-00000176 від 24.02.2012р., № 0-00000294 від 22.03.2012р., № 0-00000305 від 26.03.2012р. згідно договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р. товар припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Вортекс" (08325, Київська область, Бориспільский р-н., с. Щасливе, вул. Леніна, 20Г; код ЄДРПОУ 33088417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільверстоун інвестмент" (50036, Дніпропетровська обл., м. Кривий ріг, вул. Бикова, буд. 10; код ЄДРПОУ 34488698) 101 780 (сто одну тисячу сімсот вісімдесят гривень) 00 коп. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 0-00001342 від 02.12.2011р., № 0-00001356 від 09.12.2011р., № 0-00000176 від 24.02.2012р., № 0-00000294 від 22.03.2012р., № 0-00000305 від 26.03.2012р. згідно договору поставки № 2012-20П від 22.11.2011р. товар, 10 935 (десять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень) 64 коп. штрафу, 786 (сімсот вісімдесят шість гривень) 35 коп. інфляційних втрат, 2 151 (дві тисячі сто п'ятдесят одну гривню) 74 коп. 3 % річних та 2 613 (дві тисячі шістсот тринадцять гривень) 07 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 20.08.2012р.

Суддя П.В. Горбасенко