Рішення № 25677824, 15.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2012 р.Справа № 5017/2052/2012за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Біотрейд"

до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про стягнення 3000 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Мозговий А.А. за довіреністю від 17.11.2011р. №41

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ „Біотрейд" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 збитків за втрату холодильника електричного „SEG - 355" заводський номер 710228 в розмірі 3000 грн.

На виконання вимог суду позивач надав до суду обґрунтування розміру заявлених до стягнення з відповідача збитків від 15.08.2012р. за вх.№25457/2012, згідно з якими розмір збитків позивача дорівнює договірної вартості втраченого холодильника, оскільки виробник холодильника (Туреччина) не має свого представництва на території України і тому у позивача відсутня можливість запросити дані про відпускну ціну холодильної шафи на день пред'явлення позову.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому судові ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, відправлені відповідачу на адресу, що зазначена у позові: АДРЕСА_1, та за якою відповідач зареєстрований в якості фізичної особи підприємця, про що свідчить спеціальний витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 01.08.2012р., а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами, з огляду також на п.3.9. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №12 „Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому встановлено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

04.01.2010р. між ТОВ „Біотрейд" (позивач, орендар) та ФОП ОСОБА_2 (суборендар, відповідач) укладений договір суборенди № ОД-854/11, згідно з яким позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування холодильне обладнання в т.ч. холодильник електричний „SEG -355", відновною вартістю одиниці обладнання - 3000 грн., у кількості 1 шт.

Відповідно до умов п. 1.3. договору позивач надає обладнання в суборенду з метою його використання відповідачем для зберігання, демонстрації і реалізації товарів -мінеральної води ТМ „Знаменівська", „Два Океана", „Каліпсо", безалкогольних напоїв ТМ „Біола", „Біола Преміям", „Фруктова Сімейка", „Прем'єра".

Згідно з умовами п. 2.1. договору обладнання повинно бути переданим позивачем і прийнято відповідачем на протязі семи днів з моменту підписання цього договору (Додаткової угоди до цього договору). Разом з обладнанням позивач передає відповідачу інструкцію з експлуатації обладнання чи її копію. Вступ відповідача у володіння і користування обладнанням настає одночасно з підписанням сторонами акта приймання -передачі вказаного обладнання. Право власності на обладнання до суборендаря не переходить.

Відповідно до умов п. 4.1.1. договору позивач має право контролювати наявність, стан, цільове використання та ефективність використання обладнання, переданого в суборенду для чого він має право в робочий час входити до приміщень, в яких встановлено обладнання.

Умовами п. 5.1.4., п. 5.1.14. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний берегти обладнання, запобігаючи його втраті чи пошкодженню, в т.ч. виключити можливість доступу до обладнання сторонніх осіб в неробочий час торговельної точки, забезпечити належний стан електромережі в торговельній точці, тощо; відшкодувати орендарю збитки у випадку втрати чи пошкодження обладнання, виплатити штрафні санкції.

У п. 6.2.1. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у наступному розмірі: у випадку втрати обладнання -в розмірі вартості аналогічного обладнання, виходячи із ринкової відпускної ціни, що діє на момент добровільного відшкодування збитків відповідачем; а якщо добровільне відшкодування не здійснено, - то діючої на момент подання позову. При цьому під втратою обладнання слід розуміти: факт відсутності обладнання в місці його встановлення в торговельній точці; викрадення обладнання у відповідача третіми особами незалежно від його вини; опис, арешт та / чи виїмка обладнання органами державної виконавчої служб, іншими органами чи особами.

Згідно з умовами п. 6.2.3. договору факт втрати обладнання підтверджується відповідним актом, складеним представником позивача за участю відповідача (чи його представника). У випадку відмови відповідача (чи його представника) від підписання акту, акт складається в односторонньому порядку і відповідач не має права його оскаржувати.

Умовами п.6.5. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний добровільно відшкодувати збитки на потязі двадцяти календарних днів з моменту порушення зобов'язань.

У п. 8.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє на протязі 3 днів, а відповідно до умов п. 8.2. договору у випадку, якщо за 10 днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить у письмовому вигляді про намір припинити його дію чи змінити його умови, цей договір є продовженим (пролонгованим) на наступні 3 місяці, при цьому укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору не потрібно. Кількість таких продовжень (автоматичних пролонгацій) договору є необмеженою.

Поряд з цим, судом встановлено, що на виконання умов договору суборенди № ОД-854/11 позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування (суборенду) холодильник електричний „SEG - 355", заводський номер 710228, у кількості 1 шт., що підтверджується актом приймання-передачі від 04.01.2010р., згідно з яким обладнання встановлено за адресою: м. Одеса, вул. Сахарова,38, магазин „Продукти". Вказаний акт підписаний сторонами та засвідчений печаткою позивача.

07.02.2012р. позивачем проведено перевірку наявності у відповідача холодильника електричного „SEG -355", заводський номер 710228 та встановлено, що у вказаному місці встановлення орендоване обладнання відсутнє, про що тією ж датою позивачем складений акт про втрату орендованого обладнання. Також в акті встановлено, що відповідач відсутність орендованого обладнання нічим не пояснює, так як з ним неможливо вийти на зв'язок, у зв'язку з чим вказаний акт складений позивачем в односторонньому порядку, підписаний та засвідчений печаткою останнього.

Оскільки відповідач не здійснив добровільного погашення збитків за втрату орендованого обладнання, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача збитки за втрату холодильника електричного „SEG -355" заводський номер 710228 в розмірі 3000 грн., виходячи з відновної вартості одиниці обладнання, вказаної у п. 1.1. договору суборенди № ОД-854/11 від 04.01.2010р., з посиланням при цьому на те, що позивач не має можливості встановити ринкову відпускну ціну аналогічного обладнання, що діє на момент подання позову.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладено договір суборенди № ОД-854/11, на підставі якого позивач передав в суборенду відповідачу холодильник електричний „SEG -355" у кількості 1 шт., відновлювальною вартістю 3000 грн., який вставлений за адресою: м. Одеса, вул. Сахарова,38, магазин „Продукти", та відповідач зобов'язався берегти обладнання, запобігаючи його втраті чи пошкодженню, в т.ч. виключити можливість доступу до обладнання сторонніх осіб в неробочий час торговельної точки.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, відповідачем порушені зобов'язання щодо зберігання переданого у суборенду електричного холодильника, про що свідчить наявний у справі акт про втрату орендованого обладнання від 07.02.2012р., який складений позивачем під час проведення перевірки, що відповідає умовам п.4.1.1. договору суборенди, згідно з якими позивач має право контролювати наявність, стан, цільове використання та ефективність використання обладнання, переданого в суборенду для чого він має право в робочий час входити до приміщень, в яких встановлено обладнання. Також умовам п.6.2.3. договору суборенди відповідає підписання цього акту в односторонньому порядку лише позивачем, із значенням при цьому причини такого підписання - неможливість вийти на зв'язок з відповідачем.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про втрату відповідачем електричного холодильника, а отже і про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо зберігання переданого у суборенду обладнання.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються в т.ч. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Умовами п.5.1.14. договору суборенди також встановлено, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у випадку втрати чи пошкодження обладнання. Під втратою обладнання слід розуміти факт відсутності обладнання в місці його встановлення в торговельній точці.

Розрахунок збитків здійснений позивачем виходячи з відновлювальної вартості втраченого відповідачем холодильника, яка встановлена у договорі суборенди в сумі 3000 грн. При цьому виходячи з того, що встановити ринкову відпускну ціну аналогічного обладнання неможливо, господарський суд вважає, що визначений позивачем розмір збитків не суперечить вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Біотрейд" задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Біотрейд" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135, код ЄДРПОУ 30502509, п/р 26002057004317 в ПАТ „Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) збитки за втрату холодильника електричного „SEG -355" заводський номер 710228 в сумі 3000 (три тисячі) грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 17 серпня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.