Постанова № 25677760, 20.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2012 р. справа №5006/8/42пн/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А.суддівЗубченко І.В., Радіонової О.О. за участю представників сторін: від позивача: Заматов Р.В. -довіреність № 1017 від 05.05.11р.;від відповідача:Зінченко Є.В. - довіреність № б/н від 05.06.12р.;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Донецьксталь"- металургійний завод", м.Донецькна рішення господарського судуДонецької областівід02.07.2012р. (повний текст підписано 06.07.2012р.)у справі№5006/8/42пн/2012 (суддя Бокова Ю.В.)за позовомПриватного акціонерного товариства "Донецьксталь"- металургійний завод", м.ДонецькдоПублічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Комсомольська", м. Донецькпро зобов'язання передати у власність вугільний концентрат марки "К" у кількості 441,4 тон і промпродукта у кількості 50,7 тон згідно з показниками якості, зазначених у Додатку № 54 до договору № 6665 дс від 01.07.2005 р. на березень 2009 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.07.2012р. у справі №5006/8/42пн/2012 в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь"- металургійний завод", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Комсомольська" про зобов'язання передати у власність вугільний концентрат марки "К" у кількості 441,4 тон і промпродукта у кількості 50,7 тон згідно з показниками якості зазначених у Додатку № 54 до договору №6665 дс від 01.07.2005 р. на березень 2009 р. відмовлено.

Приватним акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Донецьк подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права та про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу -без задоволення, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь"- металургійний завод", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Асоціації "Фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий центр", м.Донецьк про зобов'язання передати у власність вугільний концентрат марки "К" у кількості 441,4 тон і промпродукта у кількості 50,7 тон згідно з показниками якості, що зазначені у Додатку № 54 до договору № 6665дс від 01.07.2005р. на березень 2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2012р. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України було здійснено заміну відповідача Асоціацію "Фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий центр" його процесуальним правонаступником -Публічним акціонерним товариством „Центральна збагачувальна фабрика „Комсомольська", м. Донецьк.

Позовні вимоги Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь"- металургійний завод", м.Донецьк обгрунтовувало невиконанням відповідачем умов Договору, а саме нездійсненням відвантаження концентрату марки "К" у кількості 441,4 тон та промпродукту в кількості 50.7 тон, що є продуктом збагачення вугілля, отриманого від позивача у березні 2009р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь"- металургійний завод", м. Донецьк, суд першої інстанції виходив із того, що спірний вугільний концентрат та промпродукт не відвантажено своєчасно відповідачем по справі за відсутності його вини, а саме через неналежне виконання позивачем зобов'язань, передбачених Договором, що призвело через окислення горючої маси, розкладення вологої породи до втрати фізичних властивостей вугілля. Таким чином, товар який відповідав би показникам якості, зазначених в Додатку 54 до Договору №6665дс від 01.07.2005 р. - відсутній з вини позивача.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 01.07.2005р. між Закритим акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" та Асоціацією "Фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський розрахунково-фінансовий центр", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Комсомольська", м. Донецьк, було укладено договір №6665 дс (далі по тексту Договір).

В подальшому позивачем було здійснено зміну найменування з Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" -металургійний завод" на Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" -металургійний завод".

Згідно договору, замовник (позивач) щомісячно передає на переробку виконавцю (відповідачу) у якості давальницькоі сировини рядове вугілля, марка, кількість і якісні характеристики якого наведені у додатках, які є невід'ємною частиною договору, для збагачення на ЦЗФ «Калінінська»на умовах СРТ ст. Байрак Донецької залізниці.

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.), Виконавець приймає вугілля, збагачує його та постачає замовнику отримані продукти збагачення на умовах FCA ст. Байрак Донецької залізниці (Інкотермс 2000 р.).

Умови поставки вугілля і продуктів збагачення сторони визначили розділом 4 договору.

Відповідно до п.4.4 Договору передача вугільного концентрату та промпродукту виконавцем замовнику здійснюється відповідно до акту приймання-передачі, наданого замовником.

Згідно п. 4.5 Договору виконавець здійснює збагачення вугілля і відвантаження продуктів збагачення по реквізитам, зазначеним замовником за 2 дні до початку відвантаження продуктів збагачення.

27.02.2009 р. сторони уклали додаткову угоду № 47, відповідно до якої замовник у березні 2009р. передає на переробку виконавцю на ЦЗФ "Калінінська" у якості давальницької сировини рядове вугілля марки "К" у кількості 3600 тон на умовах СРТ станція Байрак Донецької залізниці (Інкотермс 2000 р.). Вартість рядового вугілля, переданого на збагачення, по якій здійснюється відшкодування збитків, складає 425,00 грн. за тону без урахування ПДВ. Відповідно до п.2 цієї додаткової угоди виконавець у березні 2009р. збагачує отримане вугілля і відвантажує концентрат і промпродукт у кількості з урахуванням виходу на умовах FCA станція Байрак Донецької залізниці (Інкотермс 2000р.).

Відповідно до п.5 вказаної додаткової угоди, що є невід'ємною частиною договору №6665 дс від 01.07.2005 р., підписана сторонами та скріплена печатками підприємств, всі продукти збагачення (форма 6-ТЄК) відвантажуються замовнику не пізніше календарної доби з моменту отримання від замовника посвідчень якості. Реквізити відвантаження продуктів збагачення доводяться виконавцю додатково, але не пізніше двох діб до дати відвантаження.

Пунктом 10.1. договору №6665дс від 01.07.2005р. сторони передбачили, що останній починає діяти з моменту підписання сторонами і діє до повного завершення розрахунків між сторонами.

Одночасно, додатковими угодами від 27.12.2005р., від 07.12.2006р., від 28.12.2007р., від 02.12.2008р. до вказаного договору сторонами встановлювався строк його дії.

Так, додатковою угодою від 02.12.2008р. до договору №6665дс від 01.07.2005 р. сторони продовжили строк дії вказаного договору до 31.12.2009р.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Як встановлено господарським судом, на виконання умов договору №6665 дс від 01.07.2005р. та додаткової угоди №47 від 27.02.2009 р. позивач у березні 2009р. передав на переробку Публічному акціонерному товариству "Центральна збагачувальна фабрика "Комсомольська" в якості давальницької сировини, вугілля марки "К" у кількості 3 586, 50 тон, що підтверджено актом виконаних робіт звірки отриманого рядового вугілля та відвантажених продуктів збагачення за березень 2009р.

Вказаним актом звірки зазначено, що у відповідача на початок березня 2009р. знаходився концентрат у кількості 1 156,3 тон та промпродукт у кількості 84,7 тон.

У березні 2009р. після переробки рядового вугілля у кількості 3586,50 тон, згідно акта виконаних робіт звірки отриманого рядового вугілля та відвантажених продуктів збагачення за березень 2009р. випуск концентрату у натурі склав 2 222,9 тон, випуск промпродукту у натурі склав 35,0 тон.

Згідно посвідчень про якість концентрату №168 від 02.03.2009 р. та №34 від 05.03.2009 р., квитанцій про приймання вантажу №51343663 від 07.03.2009р., №51344257 від 03.02.2009р., №51344258 від 04.03.2009 р., №51344259 від 04.03.2009 р., №51344260 від 04.03.2009р.), відповідач у березні 2009р. відвантажив позивачу концентрат у кількості 2 937, 8 тон і промпродукт у кількості 69,0 тон, у зв'язку з чим у відповідача залишилася продукція, що належить позивачу, а саме концентрат у розмірі 441,4 тон і промпродукт у кількості 50,7 тон.

Позивач зазначає, що залишок продуктів переробки вугілля, визначений у акті звірки, відповідачем до теперішнього часу не відвантажений.

Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь" -металургійний завод", м.Донецьк неодноразово зверталось до суду з вимогою про зобов'язання відповідача передати у власність вугільний концентрат марки "К" у кількості 441,4 тон і промпродукта у кількості 50,7 тон згідно з показниками якості, що зазначені у Додатку № 54 до договору № 6665дс від 01.07.2005р. на березень 2009р.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 38/273пн від 24.05.2011р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2011р. та рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2012р. по справі №5006/7/7пн/2012 позивачу у позовних вимогах відмовлено, оскільки позивачем не представлено доказів доведення відповідачу необхідних для відвантаження реквізитів.

09.02.2012р. позивач знов звернувся до відповідача з вимогою за №17/17-2186, згідно з якою просив відвантажити за вказаними ним реквізитами з ЦЗФ "Калінінська" на адресу ТОВ "Ясиновський КХЗ" вугільний концентрат марки "К" у кількості 441,4 тон та промпродукту у кількості 50,7 тон протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги, проте, вказана вимога відповідачем залишена без задоволення.

Відповідач, в свою чергу, посилається на те, що згідно акту обстеження залишків продукції на складі ВАТ "ЦЗФ Калінінська" від 31.03.2010р. відповідно до Наказу Міністерства вугільної промисловості СРСР №67 від 10.02.1970р., у зв'язку з окислюванням горючої маси, розмоканням породи та втратою товарного виду, залишки продукції, що зберігаються на складі ВАТ "ЦЗФ Калінінська", що належать ЗАТ "Донецьксталь", марка "К" 441,4 тон та промпродукт 50,7 тон, втратили свої фізичні властивості вугілля та підлягають утилізації на породний відвал.

Рішенням господарського суду першої інстанції встановлено, що у зв'язку із простроченням позивача щодо прийняття належного виконання відповідачем свої зобов'язань за договором № 6665дс від 01.07.2005р., а саме -невчасним наданням необхідних для відвантаження реквізитів та у зв'язку з тим, що на час подання позову до господарського суду, вугілля втратило свої властивості, якісні характеристики та цінність в зв'язку зі спливом строку його зберігання, передбаченого стандартом Мінвуглепрому України СОУ-П 10.1.00174125.013:2008 "Склади вугільних шахт, розрізів та збагачувальних фабрик. Загальні технічні вимоги", затвердженого наказом міністерства вугільної промисловості України від 04.07.2008 р. №314 і було утилізоване на підставі акта обстеження залишків продукції на складі ВАТ "ЦЗФ Калінінська" від 31.03.2010р. -позовні вимоги у вибраний позивачем спосіб задоволенню не підлягають.

Разом з цим, частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В ст.16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений п.2 вказаної норми.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способом захисту є зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

З приписів ст.20 ГК України також вбачається, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Комсомольська", м. Донецьк за захистом свого порушеного права у вигляді зобов'язання відповідача передати у власність позивача вугільний концентрат марки "К" у кількості 441,4 тон і промпродукта у кількості 50,7 тон згідно з показниками якості, зазначених у Додатку № 54 до договору № 6665 дс від 01.07.2005 р. на березень 2009 р.

Судова колегія зазначає, що договором є домовленість між сторонами та згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, строком дії господарського договору є час його чинності (обов'язковості), упродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Строк дії договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Протягом строку дії договору сторони мають права і повинні виконувати свої обов'язки, які обумовлені предметом того чи іншого договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд, за винятком випадків, коли законом передбачено конкретний строк дії того чи іншого виду договорів.

Протягом строку дії договору діє і зобов'язання, взяте на себе сторонами відповідно до умов договору.

Приймаючи до уваги вказані вище положення Цивільного кодексу України, господарського кодексу України та як зазначено вище, договір №6665дс від 01.07.2005 р. набув чинності з дня його підписання та діяв до 31.12.2009р.

Між тим, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права у спосіб зобов'язання відповідача виконати умови договору № 6665 дс від 01.07.2005 р. " в натурі " 17.04.2012р., про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Донецької області на позовній заяві.

Таким чином, строк дії договору №6665дс від 01.07.2005 р. на час звернення з позовом до суду сплинув та, в даному випадку, виникнення у позивача права вимагати у відповідача передати у власність вугільний концентрат марки "К" у кількості 441,4 тон і промпродукта у кількості 50,7 тон, що можливе тільки при наявності між сторонами на момент звернення до суду пролонгованих договірних правовідносин за договором № 6665 дс від 01.07.2005 р. -не ґрунтується на нормах чинного законодавства та умовах договору.

Позивач, в свою чергу, не довів належними засобами доказування продовження строку дії між сторонами договірних правовідносин саме за вказаним договором.

Оскільки позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористувався правом щодо зміни предмету чи підстави позову та в матеріалах справи відсутні докази продовження сторонами строку дії договору, судова колегія дійшла висновку про відсутність у позивача підстав вимагати від відповідача виконання його договірних зобов'язань " в натурі " в зв'язку з закінченням строку його дії.

В той же час, при розгляді господарським судом справи № 38/273пн та справи №5006/7/7пн/2012, на які посилається позивач, судом взагалі не досліджувалось питання щодо строку дії договору № 6665 дс від 01.07.2005р.

З огляду на наведене, рішення господарського суду Донецької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству і підлягає залишенню без змін за мотивами, викладеними в постанові апеляційної інстанції.

Наразі, інші доводи скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі колегія суддів вважає необґрунтованими та недоведеними, оскільки вони є лише особистим тлумаченням позивачем норм чинного законодавства та рішення суду, а отже до уваги не приймаються в зв'язку з недоведеністю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2012р. у справі №5006/8/42пн/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь"- металургійний завод", м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.07.2012р. у справі №5006/8/42пн/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 14.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 17.08.2012р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В. Зубченко

О.О. Радіонова

Надруковано: 5 прим.

1 -позивачу;

1 -відповідачу;

1 -до справи;

1 -гос. суду Донецької області;

1 -ДАГС.