Рішення № 25677624, 14.08.2012, Господарський суд Чернігівської області

14.08.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. 698-166

проспект Миру , 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

14 серпня 2012 року Справа №5028/8/49/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плиски-Агро", вул. Леніна, 6-А, с.Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, 16453

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія", вул. Ціолковського, 26, м. Чернігів, 14000

про стягнення 295153грн.92коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Луєнко Ю.В. -адвокат, довіреність №б/н від 07.06.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 265804грн.28коп. боргу за товар, поставлений по накладним №229 від 26.09.10р., №233 від 27.09.10р., №244 від 29.09.10р., №246 від 30.09.10р. на підставі договору №17/09 від 17.09.10р., 12869грн.78коп. процентів річних, нарахованих за період з 26.09.10р. по 02.07.12р., 16479грн.86коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з грудня 2010 року по червень 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Уповноважений представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився.

Копія ухвали господарського суду від 01.08.2012р. про порушення провадження у даній справі, яка направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві адресу і, яка співпадає з адресою, зазначеною в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.08.2012р., а саме: вул. Ціолковського, 26, м.Чернігів, 14000, повернута до суду не врученою адресату з відміткою оператора відділення поштового зв'язку -«за закінченням терміну зберігання».

За змістом ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвали надсилаються сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судом вжиті передбачені господарським процесом заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду даної справи. Враховуючи, що судом явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, уповноважений представник позивача проти розгляду справи у відсутності відповідача не заперечував, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання представника через зайнятість останнього в іншій судовій справі. У судовому засіданні представник позивача не наполягав на поданому клопотанні та просив його не розглядати.

Подане позивачем письмове клопотання про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими доказами, суд ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Плиски-Агро" (позивач у справі, продавець за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія" (відповідач у справі, покупець за умовами договору) укладено договір №17/09, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця насіння соняшнику (надалі -товар) в кількості і асортименті відповідно до заявки покупця, переданої продавцю за 3-4 дні до відпуску товару, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

В Розділі 2 договору сторони визначили ціну, порядок розрахунків, умови поставки товару. Товар відпускається продавцем не пізніше 5 (п'яти) днів після отримання заявки від покупця в асортименті і за ціною, зазначеною в рахунку-фактурі на кожну окрему поставку. Датою поставки товару вважається дата видачі продавцем видаткової накладної на товар. Оплата за товар здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у вигляді 100% передоплати згідно представленого продавцем рахунку-фактури на товар. Товар переходить у власність покупця з моменту передачі по видатковим накладним.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами. Строк дії договору до 31 грудня 2010 року з подальшою пролонгацією за згодою сторін (п.п.5.4.,5.5. договору).

Аналіз змісту договору №17/09 від 17.09.2010р. свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В договорі поставки №17/09 від 17.09.2010р. відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання умов договору поставки позивачем поставлено відповідачу товар по накладним №229 від 26.09.10р. на суму 198360грн., №233 від 27.09.10р. на суму 93860грн., №244 від 29.09.10р. на суму 49920грн., №246 від 30.09.10р. на суму 48000грн., №249 від 02.10.10р. на суму 21860грн., №261 від 29.10.10р. на суму 199750грн., №262 від 05.11.10р. на суму 80615грн.28коп., №265 від 05.11.10р. на суму 89675грн. (копії -а.с.13,16,18,20,24,29,32,33). Всього позивачем поставлено товар відповідачу на загальну суму 782040грн.28коп.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами на вищевказаних видаткових накладних особи, повноваження якої підтверджуються виданими довіреностями за №65 від 17 вересня 2010р., №69 від 27 вересня 2010р., №81 від 29 жовтня 2010р., №85 від 05 листопада 2010р. на ім'я Дущака І.М.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем зобов'язання по передачі відповідачу товару виконані належним чином.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач у період з 28.09.10р. по 12.11.10р. здійснив часткову оплату за отриманий товару на суму 516236грн., що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.

Таким чином, з урахуванням суми часткової оплати за товар у розмірі 516236грн., залишок неоплаченої відповідачем вартості отриманого товару становить 265804грн.28коп.

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього ж Кодексу.

Як встановлено судом вище, сторонами в договорі передбачено порядок оплати за товар шляхом здійснення покупцем (відповідач у справі) 100% попередньої оплати згідно з пред'явленими продавцем рахунків-фактур на товар. При цьому в договорі відсутні будь-які умови щодо строків здійснення попередньої оплати, а тому, виходячи із приписів ст.693 Цивільного кодексу України, у позивача виникло право вимагати від відповідача проведення попередньої оплати у будь-який час.

Проте, матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що товар відпускався відповідачу без надходження від нього грошових коштів на оплату товару у вигляді попередньої оплати. Доказів пред'явлення вимоги до відповідача про здійснення попередньої оплати до моменту передачі товару позивач суду не надав. Наявні у справі рахунки-фактури судом не розцінюються як доказ вимоги здійснення попередньої оплати, оскільки аналіз цих рахунків свідчить, що вони складалися одночасно (в один день) з накладними, по яких відбувалася передача товару.

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок. Тобто, в даному випадку, сторона, яка виконала зобов'язання, залишається в статусі кредитора і має право вимагати виконання від іншої сторони в порядку, встановленому ст.530 Цивільного кодексу України. .

В силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов'язку у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, у разі відсутності узгодженої між сторонами правочину умови щодо строку виконання зобов'язання боржника, строк виконання такого зобов'язання пов'язується з наявністю вимоги кредитора.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №134 від 05.08.2011р. (а.с.41), в якій містилася вимога про сплату відповідачем суми боргу за поставлений товар в розмірі 265804грн.28коп., що підтверджується копією фіскального чеку про відправку зазначеного документу та копією поштового повідомлення про вручення 09.08.11р. вказаної претензії представникові відповідача (а.с.42).

Таким чином, відповідач з моменту пред'явлення йому вимоги про оплату вартості отриманого товару повинен був виконати таке зобов'язання у встановлений чинним законодавством строк, а саме до 16.08.2011р. включно. Відповідачем у цей строк зобов'язання по оплаті переданого товару не виконано.

При цьому відповідачем не надано суду доказів, які спростовують факт отримання ним товару від позивача, а також доказів, які свідчать про проведення оплати в повному обсязі.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язку по оплаті вартості поставленого товару у строк після пред'явлення вимоги кредитора, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 265804грн.28коп. боргу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеної норми цивільного законодавства позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12869грн.78коп. процентів річних, нарахованих за період з 26.09.10р. по 02.07.12р.

Аналіз розрахунку процентів річних свідчить, що при обчисленні вищезазначеної суми позивачем розраховувався період нарахування процентів річних починаючи з моменту поставки товару -з 26.09.10р., проте враховуючи, що прострочення виконання зобов'язання у відповідача по оплаті вартості отриманого товару виникло з 17.08.2011р., а тому вимоги позивача про стягнення з відповідач процентів річних є обґрунтованими, але задовольняються судом частково в розмірі 6996грн.50коп. за період з 17.08.11р. по 02.07.12р.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 16479грн.86коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з грудня 2010р. по червень 2012р.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань є правомірними, проте з урахуванням того, що прострочення зобов'язання у відповідача по оплаті отриманого ним товару настало тільки з 17.08.11р., а тому розмір інфляційних нарахувань задовольняються судом частково в розмірі 1326грн.87коп. за період з вересня 2011 року по червень 2012р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, і з відповідача має бути стягнуто 265804грн.28коп. боргу, 6996грн.50коп. процентів річних та 1326грн.87коп. інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про відшкодування витрат, пов'язаних з послугами адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить, в тому числі, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Розмір витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються на підставі угоди між учасником господарського процесу та адвокатом. Позивач на підтвердження факту понесення ним витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 14757грн.70коп., передбачених договором про надання правової допомоги №06/12/2 від 07.06.2012р., надав квитанцію до прибуткового касового ордеру №06/12/2/1 від 14.08.2012р.

Дослідивши зазначені докази, суд доходить висновку, що відповідачем надано належне документальне підтвердження понесення ним судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 14757грн.70коп.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені судом частково, а тому відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті послуг адвоката, як і решта судових витрат, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.193,265 Господарського кодексу України, ст.ст.530,538,625,692,693,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,33,49,64,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія", вул. Ціолковського, 26, м.Чернігів (ідентифікаційний код 14252343, відомості про номери рахунків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плиски-Агро", вул.Леніна, 6-А, с. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 34275671, р/р №26007301102287 в Ф-ї ЧОУ АТ «Ощадбанк» м.Чернігів, МФО 353553) 265804грн.28коп. боргу, 6996грн.50коп. процентів річних, 1326грн.87коп. інфляційних нарахувань, 13706грн.39коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката та 5482грн.55коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 17 серпня 2012 року.

Суддя Т.Г.Оленич