Рішення № 25677208, 16.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2012 р. Справа № 24/054-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі 1) Міністерства аграрної політики України 2) Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромехбуд»про стягнення 407 611, 43 грн.за участю представників:

прокуратури:Булига Ю.С.позивача 1:не з'явились позивача 2:Гребелюк Ю.С.відповідача:не з'явились

суть спору:

Прокурор Обухівського району в інтересах держави в особі 1) Міністерства аграрної політики України та Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»звернувся до господарського суду Київської області з вимогами про стягнення з відповідача 407 611, 43 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 10-07-655 фл від 04.10.2007 р., з яких: 326 102, 50 грн. сума основного боргу, 28 192, 29 грн. -пеня, 35 461, 42 грн. -інфляційні втрати, 17 855, 22 грн. -3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.07.2012 р. за участю представників сторін та прокуратури, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 16.08.2012 р. у зв'язку з неналежним виконанням сторонами вимог суду та нез'явленням у судове засідання представників позивача 1 та відповідача.

У процесі розгляду справи позивач 2 надав суду документи, з яких вбачається, що ним було змінено найменування з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»на Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».

Присутні у судовому засіданні представники прокуратури та позивача 2 повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених в позові.

Позивач 1 та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 25.06.2012 р. та від 12.07.2012 р. в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзив на позовну заяву не надіслав.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 25.06.2012 р. місцезнаходження відповідача: 08722, Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Дружби, будинок 6, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи, що неявка позивача 1 та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників позивача 1 та відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.08.2012 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача 2, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

04.10.2007 р. між позивачем 2 та відповідачем (далі -сторони договору) було укладено договір фінансового лізингу № 10-07-655 фл, за умовами якого позивач 2 зобов'язався передати відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до п. 2.2 договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами договору та постачальником, що укладається у 5-ти автентичних примірниках.

Згідно з п. 3.1.2 договору позивач має право вимагати повернення предмета лізингу переданого в лізинг, якщо відповідач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів.

Пунктом 3.5.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.5.4 договору відповідач зобов'язаний за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу позивача 2 (його структурного підрозділу, повноважної особи) повернути йому предмет лізингу разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту приймання-передачі в технічно справному та комплектному стані.

Згідно п. 3.6 договору відповідач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримки сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що з моменту підписання тристороннього акту одержання предмету лізингу відповідач за користування останнім сплачує позивачу 2 чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмету лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; винагороду в розмірі 7 % річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Відповідно до п. 4.2 договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».

Згідно з п. 4.3 договору відповідач після укладення договору перераховує на рахунки позивача 2 попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 відсотків його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7 % невідшкодованої вартості включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок позивача 2.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що предмет лізингу передається відповідачу по тристоронньому акту за умови укладення останнім на користь позивача 2 договору страхування предмету лізингу, сплати попереднього лізингового платежу, визначеного пунктом 4.3 цього договору.

Відповідно до п. 7.1 договору за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу 2 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.

Відповідно до п. 9.3 договору строк позовної давності 10 років, а для пені, штрафу, інших видів неустойки -три роки.

Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу визначено у додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 10-07-655 фл від 04.10.2007 р., відповідно до якого у лізинг передається зернозбиральний комбайн «ДОН-1500Б», кількістю -1, вартістю -560 000, 00 грн. разом з ПДВ. Попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмета лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 15 % його вартості складає 84 000, 00 грн. разом з ПДВ, винагорода позивача 2 в розмірі 7 % невідшкодованої вартості предмета лізингу складає 33 320, 00 грн. разом з ПДВ. Всього попередньої оплати -117 320, 00 грн. Предмет лізингу буде передано в термін не пізніше 03 жовтня 2008 року.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 10-07-655 фл від 04.10.2007 р. сторони договору погодили графік сплати лізингових платежів.

На виконання умов договору фінансового лізингу № 10-07-655 фл від 04.10.2007 р. позивач 2 передав, а відповідач прийняв, згідно з документами, що підтверджують відвантаження техніки та дорученням позивача 2, предмет лізингу (сільськогосподарську техніку): зернозбиральний комбайн «ДОН-1500Б», зав. № 200713 , про що сторони склали акт № 15 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 14.12.2007 р., який підписаний повноважними представниками сторін та постачальника, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач порушує умови договору, не сплачуючи у встановлений строк та у встановленому порядку лізингові платежі, що і стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем 2 на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 326 102, 50 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивачі на підставі п. 7.1 договору просять суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків сплати лізингових платежів за кожний календарний день прострочення від несплачених сум лізингових платежів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, яка за розрахунком позивача 2 складає -28 192, 29 грн. за період з 15.09.2008 р. по 18.03.2012 р. (щодо кожного лізингового платежу нарахована окремо).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Здійснений позивачем 2 розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку в строк встановлений договором, позивачі просять суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 17 855, 22 грн. та 35 461, 42 грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивачів 3 % річних за період з 15.09.2008 р. по 18.03.2012 р. складають 17 855, 22 грн., інфляційні втрати за період з квітня 2009 року по лютий 2012 р. (включно) складають 35 461, 42 грн.

Здійснений позивачами розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивачів щодо стягнення з відповідача 407 611, 43 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 10-07-655 фл від 04.10.2007 р., з яких: 326 102, 50 грн. сума основного боргу, 28 192, 29 грн. -пеня, 35 461, 42 грн. -інфляційні втрати, 17 855, 22 грн. -3 % річних є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами, і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромехбуд»(08722, Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Дружби, будинок 6, ідентифікаційний код - 33646624) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01601, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 16 А, ідентифікаційний код - 30401456) 326 102 (триста двадцять шість тисяч сто дві) грн. 50 коп. - основного боргу, 28 192 (двадцять вісім тисяч сто дев'яносто дві) грн. 29 коп. -пені, 35 461 (тридцять п'ять тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 42 коп. -інфляційних втрат, 17 855 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 22 коп. -3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромехбуд»(08722, Київська область, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Дружби, будинок 6, ідентифікаційний код - 33646624) в дохід Державного бюджету України 8 152 (вісім тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 23 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 17.08.2012 р.

Суддя Т.В. Лутак