Постанова № 25677137, 13.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2012 р. № 2-а-6772/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Харківського заводу "Продтовари" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі Директора Юровського Михайла Ігоревича

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської

області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківський завод "Продтовари" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати Податкове повідомлення-рішення № 0000462330 від 02.02.2012 року, винесене Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова.

В обґрунтування позову вказано, що Харківський завод «Продтовари»у формі ТОВ не збільшував суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підтверджується наведеними доказами, а тим більше -на суму 102856,50 грн (додаток суми зобов'язання та суми штрафних санкцій).

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання, що призначено на 13.08.2012 року, не з'явився, та надав суду заперечення, в яких щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що надані акти прийняття робіт (прийняття послуг) не підтверджені обов"язковою первинною транспортною документацією на постачання товарів.

Відповідно до ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено виїзну позапланову перевірку Харківський завод «Продтовари" у формі ТОВ (код 0380008). в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з підприємством постачальником ТОВ АПК „Цукрозбут" код: 37190987 за серпень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт № 59/23-304/00380008 від 19.01.2012 року яким було встановлено порушення позивачем п.198.1 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ в сумі 68571 грн., в тому числі за серпень 2011 року на суму 68571 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000462330 від 02.02.2012 року на суму 102856,50 грн., що складається з:

- суми заниженого податку на додану вартість -68571,00 (шістдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят одна) гривня 00 копійок;

- розміру штрафної санкції -34285,50 (тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят п'ять) гривень 50 копійок.

Суд зазначає, що підставою винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення є висновки акту від 30.12.2011р. №2771/07-010/37190987 про результати проведення зустрічної перевірки ТОВ «АПК ХАРКІВЦУКОРЗБУТ»код ЄДРПОУ; 37190987 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків - контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень, вересень 2011р., що складений фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, не підтверджено реальність здійснення ТОВ АПК «Харківцукорзбут»господарських операцій за серпень та вересень 2011р.

Перевіркою підтвердження факту реального виконання робіт з завантаження та розвантаження цукру підприємством надані документи, що дані роботи в серпні-вересні 2011 р. здійснювало ТОВ «Інтехліс»(код ЄДРПОУ 35245557, і.п.н. 352455520. м. Харків. Салтівське шосе. Д.248-А кв. 93. свідоцтво платника ПДВ 100052719).

Первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт завантаження та або розвантаження товарів, а саме: завдання замовників з переліком послуг на завантаження та/або розвантаження транспортних засобів, місця завантаження та/або розвантаження, номенклатури та кількості товару, дати та часу надання послуг, звіти про виконані роботи, до перевірки не надані. Перевіркою наявності перевізних документів згідно отриманих від постачальників товарів встановлено, що ТОВ АПК «Харківцукорзбут»укладено з ТОВ «Архар»код 34015617 договір від 01.11.10 р. №Ар-09/2-5 про транспортне експедирування, згідно якого ТОВ «Архар»зобов'язується за плату та за рахунок ТОВ АПК «Харківцукорзбут»організовувати виконання послуг по транспортному експедируванню та перевозку вантажів різними видами транспорту по території України по маршруту, визначеному ТОВ АПК „Харківцукорзбут:

Надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Архар»та приймання їx результатів ТОВ АПК «Харківцукорзбут»оформлено актами прийняття робіт, які підписані повноважними представниками сторін. Надані акти прийняття робіт (прийняття послуг) не підтверджені обов"язковою первинною транспортною документацією на постачання товарів.

Виходячи з вище викладеного в акті зроблено висновок, що все вищевикладене у повному обсязі свідчить про фіктивність укладених угод, повної відсутності фактів поставок товарів, виконання робіт та взагалі існування правочину лише на папері.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «АПК Харківцукорсбут»було укладено угоду поставки № 2801А5 від 28.0.2011 року у відповідності до якої «поставщик обязуется передать в собственность покупателю сахар-далее Товар, а покупатель обязуется принять оплатить Товар производства Украины и Беларуси в срок и на условиях, предусмотренных в настоящем Договоре, в количестве, указанном в Заявке Покупателя».

Факт поставки цукру ТОВ «АПК Харківцукорзбут»Харківському заводу «Продтовари»у формі ТОВ у серпні 2011 року підтверджується:

- податковими накладними: № 3 від 01.08.2011 року, № 27 від 02.08.2011 року, № 55 від 03.08.2011 року, № 77 від 04.08.2011 року, № 94 від 05.08.2011 року, № 104 від 08.08.2011 року, № 132 від 09.08.2011 року, № 156 від 10.08.2011 року, № 184 від 11.08.2011 року, № 212 від 12.08.2011 року, № 235 від 15.08.2011 року, № 266 від 16.08.2011 року, № 289 від 17.08.2011 року, № 323 від 18.08.2011 року, № 391 від 22.08.2011 року, № 406 від 23.08.2011 року, № 439 від 25.08.2011 року, № 497 від 29.08.2011 року, № 514 від 30.08.2011 року, № 565 від 31.08.2011 року;

- видатковими накладними ТОВ «АПК Харківцукорзбут»: № 3042 від 01.08.2011 року, № 3066 від 02.08.2011 року, № 3092 від 03.08.2011 року, № 3115 від 04.08.2011 року, № 3133 від 05.08.2011 року, № 3144 від 08.08.2011 року, № 3173 від 09.08.2011 року, № 3192 від 10.08.2011 року, № 3217 від 11.08.2011 року, № 3251 від 12.08.2011 року, № 3274 від 15.08.2011 року, № 3298 від 16.08.2011 року, № 3325 від 17.08.2011 року, № 3359 від 18.08.2011 року, № 3462 від 22.08.2011 року, № 3476 від 23.08.2011 року, № 3509 від 25.08.2011 року, № 3566 від 29.08.2011 року, № 3594 від 30.08.2011 року, № 3641 від 31.08.2011 року;

- прибутковими накладними Харківського заводу «Продтовари»у формі ТОВ: № 744 від 01.08.2011 року, № 746 від 02.08.2011 року, № 751 від 03.08.2011 року, № 760 від 04.08.2011 року, № 769 від 05.08.2011 року, № 772 від 08.08.2011 року, № 776 від 09.08.2011 року, № 780 від 10.08.2011 року, № 786 від 11.08.2011 року, № 797 від 12.08.2011 року, № 806 від 15.08.2011 року, № 811 від 16.08.2011 року, № 819 від 17.08.2011 року, № 827 від 18.08.2011 року, № 838 від 22.08.2011 року, № 844 від 23.08.2011 року, № 855 від 25.08.2011 року, № 863 від 29.08.2011 року, № 869 від 30.08.2011 року, № 876 від 31.08.2011 року;

- товарно-транспортними накладними: № 3042 від 01.08.2011 року, № 3066 від 02.08.2011 року, № 3092 від 03.08.2011 року, № 3115 від 04.08.2011 року, № 3133 від 05.08.2011 року, № 3144 від 08.08.2011 року, № 3173 від 09.08.2011 року, № 3192 від 10.08.2011 року, № 3217 від 11.08.2011 року, № 3251 від 12.08.2011 року, № 3274 від 15.08.2011 року, № 3298 від 16.08.2011 року, № 3325 від 17.08.2011 року, № 3359 від 18.08.2011 року, № 3462 від 22.08.2011 року, № 3476 від 23.08.2011 року, № 3509 від 25.08.2011 року, № 3566 від 29.08.2011 року, № 3594 від 30.08.2011 року, № 3641 від 31.08.2011 року.

Факт своєчасної сплати за поставлений цукор підтверджується платіжними дорученнями: № 2228 від 01.08.2011 року, № 2247 від 02.08.2011 року, №1612 від 02.08.2011 року, № 2264 від 03.08.2012 року, № 2280 від 04.08.2012 року, № 2291 від 05.08.2012 року, № 2296 від 05.08.2012 року, № 2308 від 09.08.2012 року, № 2311 від 09.08.2011 року, № 2328 від 10.08.2011 року, № 2346 від 11.08.2011 року, № 2374 від 12.08.2012 року, 2390 від 15.08.2012 року, № 2398 від 16.08.2011 року, № 2414 від 17.08.2012 року, № 2440 від 18.08.2011 року, № 1640 від 22.08.2011 року, № 1664 від 23.08.2011 року, № 1684 від 25.08.2012 року, № 1722 від 29.08.2011 року, № 1736 від 30.08.2011 року.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідав дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так ТОВ «АПК Харківцукорсбут»за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає, що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та ТОВ «АПК Харківцукорсбут»на підписання договору тощо в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акт перевірок ТОВ «АПК Харківцукорсбут», то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагента позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ «АПК Харківцукорсбут» правочинів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Так, підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «АПК Харківцукорсбут», так і на час судового розгляду останні знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»№996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що факт поставки цукру від ТОВ «АПК Харківцукорзбут»до Харківського заводу «Продтовари»у формі ТОВ відбувалась на підставі Договору поставки № 2801А5 від 28.01.2011 року також підтверджується заявками Харківського заводу «Продтовари»у формі ТОВ подавав ТОВ «АПК Харківцукорзбут»від 29.07.2011 року, 01.08.2011 року, 02.08.2011 року, 03.08.2011 року, 04.08.2011 року, 05.08.2011 року, 08.08.2011 року, 09.08.2011 року, 10.08.2011 року, 11.08.2011 року, 12.08.2011 року, 15.08.2011 року, 16.08.2011 року, 17.08.2011 року, 18.08.2011 року, 22.08.2011 року, 23.08.2011 року, 25.08.2011 року, 29.08.2011 року, 30.08.2011 року.

Розвантажувальні роботи на території Харківського заводу «Продтовари»у формі ТОВ здійснювались його співробітниками, які працюють на підставі наказів № 44-К від 31.08.2006 року та № 2-К від 13.01.2010 року.

Прийняття цукру та підписання супровідної документації здійснював заступник директора з МТЗ Свинарьов Сергій Володимирович, повноваження якого підтверджуються Наказом № 47-К від 30.09.2010 року. Свинарьов Сергій Володимирович є матеріально відповідальною особою у відповідності до Договору № 21/2010 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного ним 01.10.2010 року з Харківським заводом «Продтовари»у формі ТОВ.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, використаних і повернутих довіреностей на одержання цінностей сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Однак, пункт 13 містить застереження про те, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. Листами № 053-2948 від 04.04.2001 року та № 053-2930 від 05.03.2002 року Міністерство фінансів України надало визначення централізовано-кільцевих перевезень: систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій).

Оскільки ТОВ «АПК Харківцукорзбут»здійснював систематичні завезення цукру Харківському заводу «Продтовари»у формі ТОВ, а останній надав ТОВ «АПК Харківцукорзбут»лист № 18 від 28.01.2011 року, в якому міститься зразок відбитка печатки, довіреність на одержання цінностей не видавалась, натомість на підпис Свинарьова С.В. на супровідній документації проставлялась печатка Харківського заводу «Продтовари»у формі ТОВ.

Суд зазначає, що факт оприбуткування цукру отриманого від ТОВ «АПК Харківцукорзбут»на складі позивача підтверджується прибутковими накладними № 744 від 01.08.2011 року, № 746 від 02.08.2011 року, № 751 від 03.08.2011 року, № 760 від 04.08.2011 року, № 769 від 05.08.2011 року, № 772 від 08.08.2011 року, № 776 від 09.08.2011 року, № 780 від 10.08.2011 року, № 786 від 11.08.2011 року, № 797 від 12.08.2011 року, № 806 від 15.08.2011 року, № 811 від 16.08.2011 року, № 819 від 17.08.2011 року, № 827 від 18.08.2011 року, № 838 від 22.08.2011 року, № 844 від 23.08.2011 року, № 855 від 25.08.2011 року, № 863 від 29.08.2011 року, № 869 від 30.08.2011 року, № 876 від 31.08.2011 року, які є додатками до позовної заяви.

Зі складу цукор видавався на виробництво заступником директора з МТЗ Свинарьовим С.В. майстру виробництва Сльоті Галині Миколаївні, яка є матеріально відповідальною особою у відповідності до Договору № 13/2010 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.08.2010 року.

В ході виробничого процесу сировина, в тому числі й цукор, була використана, а майстер виробництва передавав заступнику директора з МТЗ готову продукцію на склад. Передача сировини та наступна передача готової продукції здійснювалась на підставі виробничих листів: №№ 1218-1243 від 01.08.2011 року, №№ 1244-1247 від 02.08.2011 року, №№ 1248-1253 від 03.08.2011 року, №№ 1254-1260 від 04.08.2011 року, №№ 1261-1266 від 05.08.2011 року, №№ 1267-1271 від 08.08.2011 року, №№ 1272-1278 від 09.08.2011 року, №№ 1279-1289 від 10.08.2011 року, №№ 1290-1302 від 12.08.2011 року, №№ 1303-1310 від 12.08.2011 року, №№ 1311-1317 від 15.08.2011 року, №№ 1318-1324 від 16.08.2011 року, №№ 1325-1333 від 17.08.2011 року, №№ 1334-1342 від 18.08.2011 року, №№ 1343-1347 від 19.08.2011 року, №№ 1348-1359 від 22.08.2011 року, №№ 1360-1367 від 23.08.2011 року, №№ 1368-1381 від 25.08.2011 року, 1382-1389 від 26.08.2011 року, №№ 1390 від 29.08.2011 року, №№ 1391-1397 від 30.08.2011 року, №№ 1398-1404 від 31.08.2011 року.

Також судом встановлено, що протягом серпня 2011 року Харківський завод «Продтовари» у формі ТОВ отримував цукор від одного постачальника: ТОВ «АПК Харківцукорзбут».

Цукор поставлявся у незворотній тарі, а саме -мішках, які були списані та утилізовані згідно акту списання незворотної тари від 31.08.2011 року.

Крім цього судом встановлено , що постачальником цукру позивачу у серпні 2011 року був ТОВ «АПК Харківцукорзбут», а тому позивачем мала бути перевірена якість цукру, отриманого саме від нього. Така перевірка здійснювалась шляхом проведення вхідного контролю сировини лабораторією позивача. Дана лабораторія атестована ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, що підтверджується Свідоцтвом про атестацію № 100-3670/2010, виданого 30.06.2010 року та чинного до 29.06.2013 року. Це свідоцтво засвідчує, що виробнича лабораторія позивача за адресою: 61017, м. Харків, вул. Кокчетавська, 8, відповідає критеріям атестації й атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду згідно з галуззю атестації. Галузі атестації містяться у Додатку до свідоцтва про атестацію, в тому числі й галузь «Цукор білий за ДСТУ 4623:2006. Цукор білий. Технічні умови». Також, 06.07.2012 року ДП «Харківстандартметрологія»був складений Акт контролю за виконанням умов проведення метрологічних робіт у атестованій на виконання вимірювань у сфері розповсюдження державного метрологічного нагляду виробничої лабораторії Харківського заводу «Продтовари»у формі ТОВ. Відповідно до Акту особи, що проводили контроль, підтвердили технічну компетентність виробничої лабораторії позивача.

Підтвердженням виконання вхідного контролю сировини на якість Харківським заводом «Продтовари»у формі ТОВ є Витяг з журналу вхідного контролю якості сировини за серпень 2011 року.

Згідно п.198.1 ст. 1989 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «АПК Харківцукорзбут», які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення -рішення від 02.02.2012 року № 0000462330 винесено Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Харківського заводу "Продтовари" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі Директора Юровського Михайла Ігоревича до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про Можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 серпня 2012 року.

Суддя Спірідонов М.О.