Рішення № 25677086, 07.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/7998-2012 07.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Відокремленого підрозділу Трипільська теплова електростанція до треті особи Державного підприємства "Вугілля України" 1) Державне підприємство "Антрацит" 2) Державне підприємство "Торезантрацит" 3) Державне підприємство "Донбасантрацит" 4) Державне підпиємство "Луганськвугілля" 5) Державне підприємство "Сніжнеантрацит"про стягнення 4 913,76 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Грибець В.А. (дов. № 811/22 від 27.12.2011 р.)від відповідача не з'явивсявід третіх осіб: 1) не з'явився

2) не з'явився

3) не з'явився

4) не з'явився

5) не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07 серпня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Відокремленого підрозділу Трипільська теплова електростанція (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 4 913,76 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки вугільної продукції згідно з договором № 111/2 від 29.04.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/7998-2012, слухання справи призначено на 13.07.2012 року.

12.07.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року.

У судовому засіданні 13.07.2012 року представник відповідача заявив клопотання про залучення третіх без самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство "Антрацит", Державне підприємство "Торезантрацит", Державне підприємство "Донбасантрацит", ВП "Луганськвуглепостачання" Державне підприємство "Луганськвугілля", Державне підприємство "Сніжнеантрацит".

У судовому засіданні 13.07.2012 року представник позивача не заперечив проти поданого клопотання про залучення третіх без самостійних вимог на стороні відповідача Державне підприємство "Антрацит", Державне підприємство "Торезантрацит", Державне підприємство "Донбасантрацит", ВП "Луганськвуглепостачання" Державне підприємство "Луганськвугілля", Державне підприємство "Сніжнеантрацит".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2012 року, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі у якості третьої особи - 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Антрацит", третьої особи - 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Торезантрацит", третьої особи - 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Донбасантрацит", третьої особи - 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВП "Луганськвуглепостачання" Державне підприємство "Луганськвугілля", третьої особи - 5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Сніжнеантрацит", оскільки, рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки, розгляд справи відкладено на 07.08.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 21.06.2012 року.

У судове засідання 07.08.2012 року представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача у судовому засіданні 07.08.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (постачальник) укладено договір поставки вугілля № 111/2 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору позичальник поставляє покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками , приведеними в цьому договорі.

У відповідності до пунктів 1.2. та 1.3. Договору покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором; загальна сума даного договору орієнтовно становить 3 653 130 000,00 грн. з ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Базові умови поставки сторонами погоджені у розділі 2 Договору, де пунктом 2.3 визначено, що датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі.

Згідно з пунктом 3.2.5. Договору постачальник має право доручити виконання зобов'язання по поставці вугілля за договором третій особі - вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.

Відповідно до пункту 3.1.2 Договору постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.

Згідно з розділом 3 Договору, постачальник зобов'язаний поставити вугілля на умовах даного договору; скласти, підписати зі свого боку і передати покупцю для підписання акт приймання-передачі та розрахунок знижок/надбавок, ціни та вартості вугілля.

Пунктом 7.3. Договору визначено, що покупець оплачує постачальнику вартість вугілля рівними частинами на умовах 90 % попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника кожного банківського дня коштами у сумі, виходячи із розрахунку від погодженої у додатку до договору вартості поставки. Залишкові 10 % вартості вугілля оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля. Грошовими коштами, отриманими від покупця, в першу чергу погашається заборгованість покупця перед постачальником за поставлене без попередньої оплати вугілля.

Відповідно до пункту 5.1 Договору на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля розповсюджуються вимоги Статуту залізниць України та нормативних актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

Згідно з пунктом 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, основним перевізним документом є накладна, оформлена відповідно до цього Статуту, яка надається залізниці відправником разом із вантажем; накладна є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача.

Відповідно до пункту 1.2. Правил оформлення перевізних документів від 24.06.2011 року № 765/19503, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року № 138), накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

На виконання умов Договору відповідач поставляв позивачу вугілля, а саме: за залізничною накладною № 53403242 - вагон № 66213075; за залізничною накладною 51653764 - вагони № 68704139 та № 68751080; за залізничною накладною № 49291776 - вагон № 68733963; за залізничною накладною № 49877368 - вагон № 67664979; за залізничною накладною № 51414001 - вагон № 60602166; за залізничною накладною № 50528488 - вагони № 65397234, № 67661447, № 66691288, № 67662478, за залізничною накладною № 50565639 - вагон № 60664687.

При перевірці маси вантажу вищезазначених вагонів на залізничних станціях "Знаменка" та "Красноармійськ" було здійснено зважування на тензометричних вагах вагонів та виявлено невідповідність зазначеній у залізничних накладних маси вантажу в сторону зменшення, про що було складено акти загальної форми № 322а від 17.07.2011 року, № 296а від 18.05.2011 року, № 415а від 20.09.2011 року, № 424, № 521а від 27.11.2011 року, № 476 а від 29.10.2011 року, № 477а від 30.10.2011 року та комерційні акти АА № 057080/521/223 від 17.07.2011 року, АА № 056920/361/151 від 18.05.2011 року, АА № 02231/922/282 від 19.09.2011 року, БМ № 731433/93/299 від 06.10.2011року, АА № 021842/233/346 від 27.11.2011 року, АА № 057921/1112/322від 29.10.2011 року, АА № 057927/118/323 від 30.10.2011 року.

За твердженням позивача, у відповідності до пункту 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2000 року № 644, з Публічного акціонерного товариства "Центренерго", як одержувача вантажу, розрахунковим підрозділом ТехПД Державного територіального галузевого підприємства "Південно-Західна залізниця" були стягнуті кошти у розмірі 4 913,76 грн. за зважування вантажу, за користування вагонами, за маневрову роботу, за повідомлення, що підтверджується накопичувальними картками № 21071113, № 08060873, № 08060873, № 011001427, № 13101480, № 30111666, № 17111623 та переліками № 2107, № 0806, 3 0410, № 1310, № 3011, № 1711 (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до відповідача з претензіями (за вих. № 10-4962 від 11.08.2011 року, за вих. № 10-4294 від 1.07.2011 року, за вих. № 10-7324 від 13.12.2011 року, завих. 3 10-7337 від 13.12.2011 року, за вих. № 10-6736 від 09.11.2011 року, за вих. 10-6681 від 04.11.2011 року) з проханням сплатити 4 913,76 грн. за зважування вантажу, за користування вагонами, за маневрову роботу, однак, відповідач залишив дану претензії без відповіді та реагування.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 913,76 грн. збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки вугілля № 111/2 від 29.04.2011 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (частина 3 статті 225 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховано те, що згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано докази оплати додаткових витрат, внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, в тому числі щодо дотримання пункту 3.1.1 договору поставки вугілля № 111/2 від 29.04.2011 року.

Згідно з пунктом 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до пункту 3 Правил складання актів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.2002 р. № 165/3458, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності; один примірник акту загальної форми додається до перевізних документів, яким згідно статуту залізниць України є накладні та інші залізничні документи на вантаж, а другий екземпляр залишається на станції, яка його склала.

При цьому, акти загальної форми на затримку вагонів складаються під час відчеплення вагону від потягу -на початку затримки вагонів, для викладення обставин, що зумовили затримку вагону, про що робиться відмітка у залізничних накладних, відповідно до вимог Правил обчислення термінів доставки вантажів (пункт 2.9.). Акти загальної форми, які складені для стягнення затрат, складаються після закінчення всіх робіт залізницею та після нарахування платежів за виправлення комерційного браку. Вони містять номер вагону та номер накладної, за якою він був відправлений, оскільки відповідно до Статуту залізниць України, весь облік на залізниці ведеться повагонно.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду акти загальної форми № 322а від 17.07.2011 року, № 296а від 18.05.2011 року, № 415а від 20.09.2011 року, № 424, № 521а від 27.11.2011 року, № 476 а від 29.10.2011 року, № 477а від 30.10.2011 року та комерційні акти АА № 057080/521/223 від 17.07.2011 року, АА № 056920/361/151 від 18.05.2011 року, АА № 02231/922/282 від 19.09.2011 року, БМ № 731433/93/299 від 06.10.2011року, АА № 021842/233/346 від 27.11.2011 року, АА № 057921/1112/322від 29.10.2011 року, АА № 057927/118/323 від 30.10.2011 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

За даними документами залізницею було нараховано вантажоотримувачу 4 913,76 грн., що відображено в накопичувальних картках № 21071113, № 08060873, № 08060873, № 011001427, № 13101480, № 30111666, № 17111623 та переліках № 2107, № 0806, 3 0410, № 1310, № 3011, № 1711 (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, приймаючи до уваги те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 4 913,76 грн., а відповідач в установленому порядку не спростував доводи позивача та не довів зворотного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Відокремленого підрозділу Трипільська теплова електростанція (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вулиця Промислова, 1, код ЄДРПОУ 00131334) 4 913 (чотири тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 76 коп. збитків та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного

тексту рішення 13.08.2012 року

Суддя С.В. Стасюк