Рішення № 25677015, 24.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/5836-2012 24.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ Груп»

до Приватного підприємства «Контакт»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача : Молдавська О.В. (довіреність № 17/2012 від 03.01.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 24 липня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ Груп»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Контакт»(відповідач) матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі -9 940,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач набув право на стягнення в порядку регресу з відповідача заявленої за позовом суми грошових коштів, однак, відповідачем, як особою, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/3032776, коштів позивачу не відшкодовано, внаслідок чого позивач звернувся до суду про стягнення 9 940,82 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 21.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2012р. розгляд справи, у зв'язку з повторною неявкою представників відповідача було відкладено до 24.07.2012р., судом, за клопотанням представника позивача, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Гарант-Система»(надалі -Страховик-1) та Савіцький Володимиром Євстафійовичем (далі по тексту -Страхувальник-1) було укладено договір страхування наземного транспорту № 05-16/000258 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Хонда», державний реєстраційний номер АА 3841 НІ.

Транспортний засіб «Хонда», державний реєстраційний номер АА 3841 НІ належить Страхувальнику-1 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № ААС 337335 (копія свідоцтва міститься в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема -пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

21 вересня 2009 року по вул. Туполєва-Блюхера м. Києві відбулося зіткнення автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер АА 3841 НІ, що знаходився під керуванням гр. Савіцького В.С. та автомобіля «ГАЗ», державний реєстраційний номер АА 4953 АЕ, що знаходився під керуванням гр. Лесюк Тараса Миколайовича.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди Страховиком-1 було перераховано на користь Страхувальника-1 (СП ЗАТ «Дніпро Мотор Інвест») страхове відшкодування в розмірі 10 450,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1949 від 30.10.2009р. (копія документу міститься в справі).

Згідно з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2009р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Лесюк Тарасом Миколайовичем п. 10.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи відповідачем застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ГАЗ», державний реєстраційний номер АА 4953 АЕ, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з позивачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3032776 (тип - 1, належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, розмір страхового відшкодування по страховому випадку, що відбувся 21.09.2009р., відповідно до страхового акту позивача № 004/р від 01.08.2011р. складає - 9 940, 82 грн. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

02 серпня 2011 року між позивачем, як Стороною-1, та Страховиком-1, як Стороною-2, було укладено договір по узгодженню претензійних вимог в порядку регресу (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи), за умовами якого Сторона-1 Договору визнає, що розмір майнової шкоди, завданої Савицькому B.C. внаслідок ДТП, що сталося 21 вересня 2009 року, становить - 9 940, 82 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок гривень 82 коп.). На момент укладення договору вимога Сторони-2, в порядку регресу, до Сторони-1 становить 9 940, 82 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок гривень 82 коп.). Сторона-2 відмовляється від вимог до Сторони -2, про стягнення штрафних санкцій по Заборгованості, зокрема: пені, інфляційних збитків, 3% річних, морального збитку за умови, що Сторона-1 добросовісно та вчасно виконає всі умови договору. Сторони домовилися, що Сторона-1 зобов'язана сплатити суму заборгованості на користь Сторони-2, в сумі 9 940, 82 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок гривень 82 коп.) до 08 серпня 2011 року. Заборгованість сплачується Стороною-1 на розрахунковий рахунок Сторони-2 п/р № 26509010071219 в ВАТ«ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 31725819. Сторона-1 зобов'язується добросовісно та вчасно виконати всі умови договору. У випадку прострочення Стороною-1 виконання взятих на себе зобов'язань, визначених договором, Сторона-2 має право звернутися до суду та стягнути Заборгованість в порядку судового провадження зі Сторони-1, в повному обсязі, в тому числі і з нарахуванням штрафних санкцій (пені), інфляційних збитків та 3 % річних, що нараховуються з моменту виплати страхового відшкодування здійсненого Стороною-2.

16 серпня 2011 року позивачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на п/р № 26509010071219 в ВАТ«ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 31725819, про що було видано наказ б/н від 16.08.2011р. (копія міститься в справі).

Позивач вказує, що 16.08.2011р. сплатив на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система»9 940,82 грн., а тому, в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування»та п. «ґ»ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», враховуючи укладання з відповідачем полісу № ВС/3032776, позивач набув право на стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в межах фактичних затрат.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26.10.2009р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Лесюк Тарасом Миколайовичем п. 10.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.124 КпАП України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

- до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування); 38.1.2. до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини; 38.1.3. до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Так, з правової конструкції ст. 38 випливає, в тому числі, що страховик за обставин виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В підтвердження викладених у позові обставин щодо виплати позивачем на користь Страховика-1 грошових коштів в розмірі 9 940,82 грн., як страхового відшкодування, до суду не надано.

Виданий позивачем наказ б/н від 16.08.2011р. не свідчить про обставин факту перерахування позивачем на користь Страховика-1 грошових коштів в розмірі 9 940,82 грн.

Таким чином, з огляду на недоведеність позивачем належними доказами факту виплати Страховику-1 страхового відшкодування в розмірі 9 940,82 грн., необґрунтованими, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, є позовні вимоги щодо набуття позивачем права на стягнення в порядку регресу з відповідача /страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону/, грошових коштів в розмірі 9 940,82 грн. за викладених у позові № 313/01 від 24.04.2012р. обставин.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення -30.07.2012р.