Постанова № 25677006, 09.08.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 р. Справа № 2a-1870/3854/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - Ватули В.І.,

представника відповідача - Шаповаленка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамейя», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просить суд визнати протиправним дії Державної податкової інспекції в м. Суми щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" з питань достовірності визначення податкового кредиту за червень-листопад 2011 року, оформленої актом перевірки від 03 січня 2012 року № 13/15-319/34327895; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від від 20 квітня 2012 року № 0003411503/0/8007.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ДПІ в м. Суми проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Керамейя». За результатами перевірки було складено Акт від 03.01.2012р. №13/15-319/34327895, 07 лютого 2012 року ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення №0001111503/0/10523, яким TOB «КЕРАМЕЙЯ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 638,75 грн., в тому числі за основним платежем на 11 711,00 грн. та штрафними санкціями на 2 927,75 грн.

Позивач вважає, що вказана перевірка була проведена ДПІ в м. Суми з порушенням вимог податкового законодавства, висновки податкового інспектора, який здійснював перевірку, є необгрунтованими та не відповідають існуючим фактам, а прийняте податкове повідомлення-рішення є безпідставним та незаконним.

Позивач зазначає, що пунктом 79.1 статті 79 ПКУ визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 79.2. статті 79 ПКУ документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Копія наказу про проведення перевірки разом з повідомленням від 23.12.2011р. №103582/10/15-345 були направлені на адресу Товариства 23 грудня 2011 року та отримані останнім 26 грудня 2011 року (тобто, в день проведення перевірки), в даному наказі не вказано дати початку перевірки та її тривалості. Також п.1 наказу не містить визначення періоду, який підлягає перевірці з питання формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, позивач вважає, що вказана документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «КЕРАМЕЙЯ» здійснена ДШ в м. Суми з порушенням вимог податкового законодавства щодо порядку проведення та оформлення результатів таких перевірок.

Також, позивач стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми щодо завищення TOB «Керамейя» податкового кредиту на суму 6 000,00 грн. по господарській операції з ПП «Баварія-Ф», прийняте без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством, а висновок про те, що правочин, укладений між TOB «Керамейя» і ПП «Баварія-Ф» не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, безпідставний та жодним чином необгрунтований.

Позивач зазначає, що господарська операція між TOB «Кереамейя» та ПП «Баварія-Ф» є реальною, вчиненою відповідно до укладеного договору, та такою, що передбачала настання реальних наслідків, обумовлених ним. Вказане підтверджується належним чином оформленими документами первинного обліку, зокрема, договором, актом виконаних робіт, податковою накладною, платіжним дорученням, банківською випискою. Проте, податковим органом взагалі не досліджувався факт реального виконання зазначеної угоди.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Керівнику TOB «Керамейя» було направлено лист від 06.12.2011 р. № 98304 / 10/15-345 про надання документальних підтверджень та пояснень щодо вірогідного заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту по операціях з контрагентами за період березень 2008 року - жовтень 2011 року. Від підприємства отримано відповідь від 23.12.2011 р. № 571 (вх.. № 61170/10 від 26.12.2011 р.) з наданням підтверджуючих документів, але не в повному обсязі.

Відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного податкового кредиту.

Відповідач зазначає, що правочини, вчинені ПП "Баварія-Ф як такі, що виконувались протягом перевіреного періоду з покупцями останнього товарів - TOB «Керамейя", не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 грудня 2011 року Державною податковою інспекцією в м. Суми проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамейя» з питань достовірності визначення податкового кредиту за червень - листопад 2011 року. Перевірка здійснювалась на підставі наказу про проведення документальної невиїзної перевірки від 23.12.2011р. №6560 (а.с. 13) та повідомлення від 23.12.2011р. №103582/10/15-345 (а.с. 14). За результатами зазначеної перевірки було складено Акт документальної невиїзної перевірки від 03.01.2012р. №13/15-319/34327895 (далі - Акт перевірки) (а.с. 15-27), відповідно до якого встановлено порушення TOB «КЕРАМЕЙЯ» вимог п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки, 07 лютого 2012 року ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення №0001111503/0/10523 (а.с. 28), яким TOB «Керамейя» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 638,75 грн., в тому числі за основним платежем на 11 711,00 грн. та штрафними санкціями на 2 927,75 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням TOB «Керамейя» звернулось до Державної податкової служби у Сумській області зі скаргою, за результатами розгляду якої було прийняте рішення від 20.04.2012р. №4740/10/10-105-22/27ск, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012р. скасовано в частині податку на додану вартість в сумі 5 711,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 1 427,75 грн., в іншій частині - залишено без змін. На виконання рішення ДПС у Сумській області від 20.04.2012р., ДПІ в м. Суми було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012р. №0003411503/0/8007 (а.с. 47).

Як вбачається з матеріалів перевірки, зменшення податкового кредиту відбулося по господарській операції позивача з ПП «Баварія-Ф», на підставі висновку податкового органу про те, що правочин, укладений між TOB «Керамейя» і ПП «Баварія-Ф» не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає їх такими, що спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів справи суд вбачає, що між TOB «Керамейя» та ПП «Баварія-Ф» було укладено договір від 06.07.2011р. №06/07 (а.с. 37-38), предметом якого було виконання ремонтних робіт трансформатора. Виконання вказаного договору підтверджується актом виконаних робіт від 02.0820-11р. №ОУ-0208-2, податковою накладною від 02.08.2011р. №26 (а.с. 39). За вказаним договором було здійснено розрахунки, що підтверджується платіжним дорученням від 02.08.2011р. №3372 (а.с. 40) та банківською випискою. Суму податку на додану вартість за вказаною вище податковою накладною, отриманою від ПП «Баварія-Ф», TOB «Керамейя» включено до складу податкового кредиту за серпень 2011 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

Як зазначено в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, відремонтований трансформатор, використовується в межах господарської діяльності підприємства.

Суд вважає, що перелічені вище первинні документи свідчать про фактичне виконання договору № 06/07 від 06.07.2011.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що документи (акти здачі - прийняття робіт, накладні, платіжні доручення, товарно - транспортні накладні) щодо операцій по виконанню договору від 06.07.2011 р. між позивачем та ПП «Баварія - Ф» мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10. ст. 9 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні.

Отже, судом встановлено, що оскаржений правочин був реальним, послуги були отримані на підставі спірної угоди, факт транспортування трансформатора для здійснення ремонту підтверджений відповідними товарно-транспортними накладними, оплата товару здійснена через банк, факт збитковості операції, чи невідповідності господарської діяльності не встановлено.

Суд вважає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненою між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо твердження позивача про неповне заповнення товарно-транспортних накладних, суд зауважує, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов»язаннях платника податків у зв»язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, податковий орган як на основний доказ нікчемності вказаного правочину, посилається на акт ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 26.10.2011 №2070/23-306/31635757 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб»єкта господарювання Приватного підприємства «Баварія - Ф» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011 р.», в якому зазначено, що у серпні 2011 р. господарська діяльність ПП «Баварія - Ф» має ознаки нереальності здійснення (а.с.78-87). Суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2012р. по справі №2а-1624/12/2070, яка набрала законної сили, визнано незаконними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з проведення зустрічних звірок Приватного підприємства «Баварія Ф» з контрагентами, оформлених актами про неможливість проведення зустрічної звірки №2070/23-306/31635757 від 26.10.2011 року та №2497/23-30/31635757 від 22.12.2011 року, та з визначення у вказаних актах відсутність факту реального здійснення господарської діяльності приватним підприємством «Баварія Ф» (ідентифікаційний код 31635757) (а.с. 54-56).

Згідно ч.4. ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2 ст.71) Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Жодного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірним правочином і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та приймали в ній участь не надано.

Таким чином, суд вважає, що висновки позивача про нікчемність договору між позивачем та ПП «Баварія - Ф» ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.

Тобто, суд вважає, що відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом перевірки від 03.01.2012 №13/15-319/34327895, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.79.1. ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійсню ється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішен ня про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вказаної норми Податкового кодексу України, повноваження щодо призначення невиїзних документальних перевірок, призначення дати їх проведення та визначення тривалості належить керівнику податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, в наказі №6560 від 23.12.2011р. «Про організацію документальної невиїзної перевірки ТОВ «Керамейя» (а.с. 13) не вказано дати початку перевірки та її тривалості, останній також не містить визначення періоду, який підлягає перевірці. Не містить такої інформації й повідомлення про вказану перевірку від 23.12.2011р. №103582/10/15-345 (а.с. 14). В даних документах лише зазначено про проведення перевірки Товариства з питання формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Зазначені наказ та повідомлення про проведення перевірки підписані в.о. голови комісії з проведення реорганізації ДПІ в м. Суми, начальника ДПІ в м. Суми. Тобто, особою, якій належать повноваження щодо призначення документальних перевірок було визначено лише дату проведення перевірки - 26.12.2012.

Згідно акту «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Керамейя» від 03.01.2012 №13/15-319/34327895, дана перевірка проводилась з питань достовірності визначення податкового кредиту за червень 2011 року, липень 2011року, серпень 2011 року, вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року». Отже, тривалість перевірки та період, що підлягав перевірці були визначені працівником податкового органу, що проводив перевірку, що суперечить нормам законодавства зазначеним вище, в зв»язку з тим, що вказані повноваження належать керівнику податкового органу.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку, що дії по проведенню зазначеної перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, здійснені поза межами повноважень особи, що проводила перевірку, відтак є протиправними, а позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції в м. Суми щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" з питань достовірності визначення податкового кредиту за червень-листопад 2011 року, оформленої актом перевірки від 03 січня 2012 року № 13/15-319/34327895.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 20 квітня 2012 року № 0003411503/0/8007.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 14 серпня 2012 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек