Рішення № 25676872, 15.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.08.12 р. Справа № 5006/9/83/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис», м. Красний Лиман, Донецька область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м. Горлівка, Донецька область

про стягнення 148 847 грн. 71 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гордієнко Н.Я. - за довіреністю від 07.03.2012р.

У судових засіданнях на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувались перерви з 19.07.2012р. до 06.08.2012р. та з 06.08.2012р. до 15.08.2012р.

У судовому засіданні 15.08.2012р. здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 15.08.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №4) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис», м. Красний Лиман, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м. Горлівка, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором підряду №90/62 від 31.08.2011р. у розмірі 158 000грн., пені в розмірі 5 273грн. 77коп. та 3% річних у сумі 1 057грн. 54коп., всього 164 331грн. 41коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду №90/62 від 31.08.2011р. щодо оплати виконаних робіт.

В підтвердження вказаних обставин позивачем надані копії договору підряду №90/62 від 31.08.2011р.; специфікації №1; акту №ОУ-0000002 здавання-приймання робіт (надання послуг) від 20.02.2012р.; рахунку-фактури №СФ-0000013 від 20.02.2012р.; банківських виписок по рахунку позивача від 03.11.2011р.; від 10.05.2012р. та претензії №114 від 27.04.2012р.

Під час розгляду справи позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України неодноразово подавались заяви про зменшення/збільшення розміру позовних вимог.

Остаточно позивач в редакції заяви б/н б/д, наданої через канцелярію суду 13.08.2012р., просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду №90/62 від 31.08.2011р. у розмірі 138 000грн., пеню в розмірі 9 039грн.77коп. та 3% річних у сумі 1 808грн. 30коп., всього 148 847грн. 71коп.

З урахуванням обізнаності відповідача про вказану зміну розміру позовних вимог, що підтверджено його представником у судовому засіданні 15.08.2012р., справа розглядається судом по суті в обсязі остаточно заявлених позивачем вимог.

У судове засіданні 15.08.2012р. позивач представника не направив, про судове засіданні був повідомлений належним чином, у клопотанні №216 від 07.08.2012р. просив суд розглянути справу без участі представника позивача. Судом клопотання було задоволено.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №50-2/814 від 18.07.2012р. та запереченнях на заяву про уточнення суми позову №50-2/925 від 14.08.2012р. не погоджується в частині нарахування пені та 3% річних, посилаючись на невірне визначення позивачем кількості днів прострочення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (далі - підрядник) та Приватним акціонерним товариством «Горлівський машинобудівник» (далі - замовник) був укладений договір підряду №90/62 від 31.08.2011р. (далі - договір), за умовами якого підрядник прийняв на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами та механізмами за замовленням замовника виконати капітальний ремонт обладнання, вказаного в специфікації, підписаної обома сторонами, яка є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити підряднику виконані ним за договором роботи.

Загальна сума договору, як визначено п.3.1 договору, визначається загальною сумою специфікацій, які є невід'ємними частинами договору. Розрахунки згідно з п. 3.3 договору здійснюються замовником в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок підрядника в порядку та строки, зазначені в конкретній специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Як було пояснено сторонами, при укладанні договору сторонами було підписано специфікацію №1, в якій сторони визначили обладнання, на виконання капітального ремонту якого був укладений договір, а саме: зубофрезерний станок 5К328. Даною специфікацією також була визначено вартість робіт 260 000 грн., у тому числі ПДВ - 43 333 грн. 33 коп.

Як передбачено п.1 специфікації №1 порядок фінансування підрядних робіт наступний: 20% - передоплата; остаток суми 80% - після підписання акту виконаних робіт з відстрочкою платежу 45 календарних днів.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором сторонами визнається та підтверджується актом №ОУ-0000002 здавання-приймання робіт (надання послуг) від 20.02.2012р. на суму 260 000грн., у т.ч. ПДВ 43 333грн. 33коп. Даний акт підписаний сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Отже, судом встановлено, що позивачем за договором №90/62 від 31.08.2011р. були виконані роботи на загальну суму 260 000грн. з ПДВ, які були прийняті відповідачем.

В свою чергу, у виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідачем в якості передплати капітального ремонту обладнання були перераховані на користь позивача грошові кошти у сумі 52 000 грн., що підтверджується даними виписки по особовому рахунку позивача від 03.11.2011р. Після прийняття обладнання з ремонту та підписання акту №ОУ-0000002 від 20.02.2012р. відповідачем були сплачені в якості оплати вартості ремонту грошові кошти у сумі 50 000 грн. та 20 000 грн., що підтверджується даними виписки по особовому рахунку позивача від 10.05.2012р. та копією платіжного доручення №2191 від 17.07.2012р.

Таким чином, відповідачем станом на час розгляду справи в якості сплати вартості робіт за договором на користь позивача були сплачені грошові кошти у загальній сумі 122 000грн. Решту вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт у сумі 138 000грн. відповідачем сплачено було. Спрямована позивачем на адресу відповідача претензія №114 від 27.04.2012р. була залишена відповідачем без відповіді.

Розглядаючи даний спір та проаналізувавши укладений сторонами договір №90/62 від 31.08.2011р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній главі Кодексу, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати вартості робіт згідно з п. 1 специфікації №1 після підписання акту виконаних робіт з відстрочкою платежу 45 календарних днів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, остаточного розрахунку за договором до 05.04.2012р. включно, станом на час розгляду справи відповідачем здійснено не було, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду №90/62 від 31.08.2011р. у розмірі 138 000грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості за договором, як вбачається із заяви б/н б/д, наданої через канцелярію суду 13.08.2012р., позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 06.04.2012р. по 15.08.2012р. у розмірі 9 039 грн. 45 коп., оцінюючи правомірність яких, суд виходить із наступного.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Пунктом 6.5 укладеного договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Як було зазначено вище, акт №ОУ-0000002 здавання-приймання робіт (надання послуг) був підписаний сторонами 20.02.2011р., тобто, згідно з п.1 специфікації граничним строком оплати за вказаним актом є 05.04.2012р.

Із заяви б/н б/д, наданої через канцелярію суду 13.08.2012р., вбачається, що позивачем відповідно до умов договору та вказаних статей нарахована пеня у загальному розмірі 9 039грн. 45коп. за такі періоди: з 06.04.2012р. по 09.05.2012р. у сумі 2 906 грн. 30 коп., виходячи з суми заборгованості 208 000 грн.; з 10.05.2012р. по 18.07.2012р. у сумі 4 545 грн. 20 коп., виходячи з суми заборгованості 158 000 грн.; з 19.07.2012р. по 15.08.2012р. у сумі 1 587 грн. 94 коп., виходячи з суми заборгованості 138 000 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок пені суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично невірним. Крім того, позивачем неправомірно нарахована пеня за період з 17.07.2012р. по 18.07.2012р., виходячи з суми основного боргу 158 000грн., оскільки у вказаний період заборгованість з урахуванням сплати відповідачем 20 000 грн. платіжним доручення №2191 від 17.07.2012р. дорівнює 138 000 грн., отже, зазначений розрахунок пені не відповідає фактичним обставинам справи.

Як встановлено судом, фактично розмір пені за період з 06.04.2012р. по 09.05.2012р. становить 2 898грн. 36коп., за період з 10.05.2012р. по 16.07.2012р. - 4 403 грн. 28 коп., за період з 17.07.2012р. по 15.08.2012р. - 1 696 грн. 72 коп., всього 8 998 грн. 36 коп.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 06.04.2012р. по 15.08.2012р. у сумі 8 998 грн. 36 коп., такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 41 грн. 09 коп. такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем також, як вбачається із заяви б/н б/д, наданої через канцелярію суду 13.08.2012р., заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 06.04.2012р. по 15.08.2012р. у сумі 1 808 грн. 30 коп., оцінюючи правомірність яких, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно вказаної статті нараховані 3% річних у загальному розмірі 1 808 грн. 30коп.за такі періоди: з 06.04.2012р. по 09.05.2012р. у сумі 581грн. 26коп., виходячи з суми заборгованості 208 000 грн.; з 10.05.2012р. по 18.07.2012р. у сумі 909грн. 04коп., виходячи з суми заборгованості 158 000 грн.; з 19.07.2012р. по 15.08.2012р. у сумі 317грн. 60коп., виходячи з суми заборгованості 138 000 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок 3% річних суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично вірним, однак не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, позивачем неправомірно нараховані 3% річних за період з 17.07.2012р. по 18.07.2012р., виходячи з суми основного боргу 158 000грн., що пов'язано, як зазначалось, з розміром заборгованості у вказаний період 138 000 грн.

Як встановлено судом, фактично розмір 3% річних за період з 06.04.2012р. по 09.05.2012р. становить 581грн. 26коп., за період з 10.05.2012р. по 16.07.2012р. - 883 грн. 07 коп., за період з 17.07.2012р. по 15.08.2012р. - 340 грн. 24 коп., всього 1 804 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 06.04.2012р. по 15.08.2012р. у сумі 1 804 грн. 60 коп., такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 3 грн. 70 коп. такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд зазначає наступне.

З огляду на зменшення позивачем під час розгляду справи розміру позовних вимог, на підставі приписів п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 309грн. 67коп., перерахована платіжним дорученням №2469 від 19.06.2012р. на суму 3 286 грн. 63 коп., підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Решта витрат по сплаті судового збору згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України; ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України; Законом України «Про судовий збір»; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» (84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Катеринича, буд. 1, ідентифікаційний код 31534348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (84404, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Ленінградська, буд. 136, ідентифікаційний код 35718234) заборгованість за договором підряду №90/62 від 31.08.2011р. у розмірі 138 000грн., пеню в розмірі 8 998грн. 36коп. та 3% річних у сумі 1 804грн. 60коп., усього 148 802грн. 96коп.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» пені в розмірі 41грн. 09коп. та 3% річних у сумі 3грн. 70коп. відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник» (84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Катеринича, буд. 1, ідентифікаційний код 31534348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (84404, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Ленінградська, буд. 136, ідентифікаційний код 35718234) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 976грн. 06коп.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Донснабтехсервис» (84404, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Ленінградська, буд. 136, ідентифікаційний код 35718234) перераховану платіжним дорученням №2469 від 19.06.2012р. на загальну суму 3 286 грн. 63 коп. суму судового збору у розмірі 309грн. 67коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 15.08.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.