Постанова № 25676786, 14.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5803/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравцової Н.В.,

при секретарі судового засідання Бойко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - головний державний податковий інспектор юридичного

відділу Юрченко М.Ю., довіреність №3/10 від 02.04.2012,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 30.04.2009 по 30.06.2012 у розмірі 154499,17 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2012 року, позивач, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 30.04.2009 по 30.06.2012 у розмірі 154499,17 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» (код ЄДРПОУ 31259990) зареєстровано в якості юридичної особи відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради з 13.12.2000 за реєстраційним номером №25370169Ю0010912 та взято на податковий облік у Ленінській МДПІ у м. Луганську в якості платника податків з 13.12.2000 за №5541.

Станом на липень 2012 року ТОВ «Агросоюз» має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 154499,17 грн., яка виникла внаслідок несплати сум податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно за наступними податковими деклараціями з орендної плати за землю:

- за 2009 рік №2686 від 29.01.2009 - за період з квітня 2009 року по лютий 2010 року по сплаті щомісячно частинами у розмірі 3795,02 грн.,

- за 2010 рік №3915 від 30.01.2010 - за період з березня 2010 року по січень 2011 року по сплаті щомісячно частинами у розмірі 4018,91 грн.,

- за 2011 рік №4136 від 07.02.2011 - за період з березня 2011 року по січень 2012 року по сплаті щомісячно частинами у розмірі 4018,93 грн.,

- за 2012 рік №1256 від 08.02.2012 - за період з березня 2012 року по червень 2012 року по сплаті щомісячно частинами у розмірі 4018,93 грн.

Органом державної податкової служби здійснювалися заходи, передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011), а саме: відповідачу направлено першу податкову вимогу №1/57 від 12.01.2009, яка була отримана платником податків 17.03.2009, прийнято рішення від 14.05.2010 про стягнення коштів та продаж інших активів. Друга податкова вимога №2/1564 від 12.05.2009 не була направлена платнику податків, оскільки ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.04.2009 по справі №21/20б порушено провадження про банкрутство ТОВ «Агросоюз» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.06.2012 по справі №21/20б провадження у справі про банкрутство відповідача зупинено. Відповідно до п.87.10 ст.87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (який набув чинності з 01.01.2011) з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм цього кодексу. Таким чином, вимоги податкового органу щодо стягнення податкового органу з квітня 2009 року по червень 2012 року є поточними вимогами кредиторів.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути в судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 154499,17 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.45). Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI).

Проте, у зв'язку з тим, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу у відповідача до 01.01.2011 суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» (код ЄДРПОУ 31259990) зареєстровано в якості юридичної особи відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради з 13.12.2000 за реєстраційним номером №25370169Ю0010912, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та взято на податковий облік у Ленінській МДПІ у м. Луганську в якості платника податків з 13.12.2000 за №5541 (а.с.10,11,12).

Станом на липень 2012 року ТОВ «Агросоюз» має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 30.04.2009 по 30.06.2012 у сумі 154499,17 грн., яка виникла внаслідок несплати сум податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно за наступними податковими деклараціями з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності:

- за 2009 рік №2686 від 29.01.2009 - за період з квітня 2009 року по лютий 2010 року по сплаті щомісячно частинами у розмірі 3795,02 грн. (а.с.15-16,17),

- за 2010 рік №3915 від 30.01.2010 - за період з березня 2010 року по січень 2011 року по сплаті щомісячно частинами у розмірі 4018,91 грн. (а.с.18-19,20),

- за 2011 рік №4136 від 07.02.2011 - за період з березня 2011 року по січень 2012 року по сплаті щомісячно частинами у розмірі 4018,93 грн. (а.с.21-23),

- за 2012 рік №1256 від 08.02.2012 - за період з березня 2012 року по червень 2012 року по сплаті щомісячно частинами у розмірі 4018,93 грн. (а.с.24-26).

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

П.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідачу відповідно до цієї статті було направлено першу податкову вимогу №1/57 від 12.01.2009 на суму 1021,35 грн., яка була отримана уповноваженою особою ТОВ «Агросоюз» 17.03.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).

Податкова вимога, отримана відповідачем, не оскаржена, а тому вважається узгодженою.

Друга податкова вимога №2/1564 від 12.05.2009 (а.с.28) не була направлена платнику податків, оскільки ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.04.2009 по справі №21/20б порушено провадження про банкрутство ТОВ «Агросоюз» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.29-30).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.06.2012 по справі №21/20б провадження у справі про банкрутство відповідача зупинено (а.с.31-32).

Відповідно до п.87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

У відповідності до п. 5.4. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону.

Оскільки податкова заборгованість у відповідача перед податковим органом виникла до порушення справи про банкрутство, тому вимоги позивача за квітень 2009 року - червень 2012 року є поточними вимогами кредитора.

Наявність податкового боргу відповідача перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 30.04.2009 по 30.06.2012 у розмірі 154499,17 грн. також підтверджується висновком Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС (а.с.13), розрахунком податкової заборгованості з орендної плати з юридичних осіб за період з 30.04.2009 по 30.06.2012 (а.с.14), довідкою розрахунків з бюджетом станом на 13.07.2012 (а.с.33) та скороченою формою облікової картки платника податків станом на 13.07.2012 (а.с.34-37,38-39).

Даних про добровільну сплату податкового боргу відповідачем судом на час розгляду справи не встановлено.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 30.04.2009 по 30.06.2012 у розмірі 154499,17 грн. не сплатив, повідомлений про його наявність, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ТОВ «Агросоюз» коштів на суму податкового боргу з рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 14 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 20 серпня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 30.04.2009 по 30.06.2012 у розмірі 154499,17 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросоюз» (код ЄДРПОУ 31259990, місцезнаходження: 91017, м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд.4а) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 30.04.2009 по 30.06.2012 у розмірі 154499,17 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 17 копійок), перерахувавши кошти в доход місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 20 серпня 2012 року.

СуддяН.В. Кравцова