Рішення № 25676743, 14.08.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.2012Справа №5002-33/2245-2012

за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

(вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034)

до Комунального підприємства «Екосервіс - Кіровське»

(вул. Нова, 12, смт. Кіровське, Кіровський район, АР Крим, 97300)

про стягнення 20 993.74 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Антюфєєв Ігор Олегович, представник, довіреність № 417-Д від 10.07.12, ПАТ «ДТЕК Крименерго»;

Від відповідача: Меметова Таіра Рустемовна, юрист, довіреність № 3 від 04 липня 2012 року, КП «Екосервіс - Кіровське»;

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Комунального підприємства «Екосервіс - Кіровське» та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 20 993.74 грн., а саме - основний борг у сумі 20 732.71 грн., інфляційні втрати у сумі 62.20 грн. та 3% річних у сумі 198.83 грн.

В процесі розгляду справи представником позивача було надано клопотання від 06 серпня 2012 року б/н, яким він уточнив розрахункові рахунки ПАТ «ДТЕК Крименерго», на які слід здійснювати стягнення, у разі задоволення позову (а.с. 46).

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем чинного законодавства про електроенергетику, що виразилося в крадіжці електричної енергії, самовільному підключенні до об'єктів електричної енергії та споживанні електроенергії без приладів обліку. Також, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на статтю 174, 193 Господарського кодексу України та статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні 13 серпня 2012 року надав відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с. 66).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

23 листопада 2011 року під час проведення перевірки дотримання споживачами вимог Правил користування електричною енергією працівниками позивача, публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», було встановлено порушення цих правил відповідачем, що виразилося в приєднанні власних струмоприймачів поза засобів обліку електричної енергії, у зв'язку з чим здійснювалося безоблікове споживання електричної енергії, про що був складений акт № 110907 від 23 листопада 2011 року (а.с. 9).

07 грудня 2011 року комісією публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» за наслідками розгляду актів про порушення ПКЕЕ № 110907 від 23 листопада 2011 року було прийнято рішення, оформлене протоколом № С023-000070, яким визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої засобами обліку відповідача, електричної енергії за період з 23 листопада 2010 року по 23 листопада 2011 року в сумі 17 277.26 грн. (а.с. 10).

20 січня 2012 року позивачем у справі було виставлено рахунок на оплату суми за недораховану електричну енергію в розмірі 20 732.71 грн. (а.с. 12), який на даний час відповідачем не оплачений.

У зв'язку з тим, що оплата вказаних коштів відповідачем проведена не була, це з'явилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з відповідача вартості недорахованої електричної енергії.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки спірні правовідносини виниклі в процесі постачання і споживання електричної енергії між її постачальником та споживачем, вони повинні регулюватися положеннями Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - Правила, ПКЕЕ) та загальними положеннями Цивільного та Господарського кодексів України в частині регулювання правовідносин, що виникають із зобов'язань.

Відповідно до частин 1,2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до пункту 6.38 Правил КЕЕ за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Згідно з абзацом 1 пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Так, 23 листопада 2011 року представниками публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» проведено перевірку об'єкту відповідача, розташованого за адресою: с. Кіровське, вул. Октябрська, буд. 5, за результатами якої був складений акт про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією № 110907 від 23 листопада 2011 року (а. с. 9).

07 грудня 2011 року комісією публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» за наслідками розгляду актів про порушення ПКЕЕ № 110907 від 23 листопада 2011 року було прийнято рішення, оформлене протоколом № С023-000070, яким визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої засобами обліку відповідача, електричної енергії за період з 23 листопада 2010 року по 23 листопада 2011 року в сумі 17 277.26 грн. (а.с. 10).

Так, судом встановлено, що відповідач звертався до господарського суду АР Крим про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом № С023-000070 від 07 грудня 2011 року в частині донарахування 17277.26 грн. (без врахування ПДВ).

Однак, рішенням господарського суду АР Крим від 06 лютого 2012 року у справі № 5002-33/42-2012, яке було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2012 року, у позовних вимогах Комунального підприємства «Екосервіс - Кіровське» відмовлено, рішення комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом № С023-000070 від 07 грудня 2011 року визнано законним та обґрунтованим (а.с. 13-24).

Так, зі змісту акту вбачається, що споживачем, комунальним підприємством «Екосервіс-Кіровське», порушено Правила користування електричною енергією шляхом приєднання власних струмоприймачів поза засобів обліку електричної енергії, у зв'язку з чим здійснювалося безоблікове споживання електричної енергії.

Статтею 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про електроенергію» правопорушеннями в електроенергетиці є, у тому числі, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку.

Згідно з пунктом 7.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергією від 31 липня 1996 року № 28, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величини, визначеної умовами договору або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів крім розрахункових засобів обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву або пошкодження пломб, заниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації і інших споживачів, невиконання розпорядження уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, яке стосується вищевикладених порушень, постачальник електричній енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачеві постачання електричній енергії після оформлення у встановленому Правилами користування електричної енергії порядку акту про порушення.

Пунктом 6.39 Правил передбачено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

На підставі актів порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (абзаці 1,4 пункту 6.42 ПКЕЕ).

У відповідності до абзаців 3 та 6 пункту 6.41 ПКЕЕ акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Так, акт про порушення Правил користування електричною енергією № 110907 від 23 листопада 2011 року був розглянутий на засіданні відповідної комісії публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», якою було визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої засобами обліку відповідача, електричної енергії за період з 23 листопада 2010 року по 23 листопада 2011 року в сумі 17 277.26 грн. (без врахування ПДВ). Рішення комісії оформлено протоколом № С023-000070 від 07 грудня 2011 року (а.с. 10).

Відповідачем не оспорюється факт вчинення ним такого порушення, про що зазначено в акті від 23 листопада 2011 року та вбачається з відзиву на позов, в якому він зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с. 66).

Таким чином, комісією відкритого акціонерного товариства «Крименерго» була розрахована вартість використаної електричної енергії, що недоврахоована, в сумі 17277.26 грн. (без врахування ПДВ), та виставлено Комунальному підприємству «Екосервіс - Кіровське» рахунок - накладну № 96/53/0112Х1 від 20 січня 2012 року на її оплату, однак, незважаючи на те, що відповідач був обізнаний про наявність у нього такого обов'язку, дана сума оплачена ним не була.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного суду України від 16 травня 2011 року № 15/147/10 оскільки сторони не знаходяться між собою у договірних відносинах, сума боргу підлягає стягненню на підставі статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на об'єкт розташований за адресою: с. Кіровське, вул. Октябрська, буд. 5, договір на поставку електричної енергії між ПАТ «Крименерго» та Комунальним підприємством «Екосервіс - Кіровське» не укладався.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу Украйни господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Таким чином, беручи до уваги специфічність виду майна та неможливість для відповідача повернути безпідставно спожиту електричну енергію, відповідач повинен сплатити його вартість.

Також, судом встановлено, що господарським судом АР Крим ухвалою від 10 червня 2010 року за заявою боржника Комунального підприємства «Екосервіс-Кіровське» порушено справу про банкрутство № 5002-30/3031-2010 (а.с. 61-62).

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ від 14.05.1992 р.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, зобов'язання, щодо відшкодування вартості безпідставно спожитої електричної енергії виникло після порушення справи про банкрутство, а отже публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» є поточним кредитором.

Відповідно до пункту 8.6 Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження.

Отже у разі подання позовної заяви поточним кредитором до боржника, відносно якого вже порушена справа про банкрутство, суд розглядає справу по суті та приймає рішення з розгляду заявлених позовних вимог.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості безпідставно спожитої електричної енергії у сумі 20 732.71 грн., визнано судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 62.20 грн. за березень 2012 року та 198.83 грн. - 3% річних за період з 19 лютого 2012 року по 14 червня 2012 року.

Суд вважає ці вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 50 Постанови пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, встановив, що розмір 3% річних за період з 19 лютого 2012 року по 14 червня 2012 року розраховано правильно та складає 198.83 грн., у зв'язку з чим такі вимоги підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути індекс інфляції в сумі 62.20 грн. за березень 2012 року.

Позивачем наданий розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції (а.с. 4), відповідно до якого розмір інфляційних витрат складає 62.20 грн. за березень 2012 року.

Судом був перевірений розрахунок, складений позивачем, та встановлено, що розмір інфляційних втрат за період, вказаний у позові, розраховано правильно, складає 62.20 грн., та у цій сумі підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» про стягнення з відповідача, Комунального підприємства «Екосервіс - Кіровське», недоврахованої в результаті порушення споживачем ПКЕЕ вартість спожитої електричної енергії в сумі 20 732.71 грн., інфляційні витрати в сумі 62.20 грн., 3 % річних в розмірі 198.83 грн., такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, як вже зазначалося, представник відповідача у судовому засіданні 14 серпня 2012 року позов визнав у повному обсязі, про що подав відповідну заяву (а.с. 66).

Враховуючи, що таке право відповідача передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, його дії відповідають вимогам чинного законодавства та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд визнав за можливе прийняти заяву відповідача про визнання позову.

Відповідно до статі 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 20 серпня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Екосервіс - Кіровське» (вул. Нова, 12, смт. Кіровське, Кіровський район, АР Крим, 97300, ЗКПО 33176356) на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, р/р 26031301617847 в КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400) 20 732.71 грн. вартості недоврахованої електричної енергії, 62.20 грн. індексу інфляції, 198.83 грн. 3 % річних та 1 609.50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська