Постанова № 25676513, 23.07.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/3478/12

категорія 10.3

23 липня 2012 р. час прийняття: 15 год. 30 хв.

м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

за участю секретаря Дворнікової О.В.,

за участю представника позивача Коцюка В.М.,

за участю представника відповідача Казмірковської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства - 16 про стягнення заборгованості у сумі 17962,27 грн.,-

встановив:

1 червня 2012 року Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства - 16 про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" і Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 за № 70 не виконав нормативи по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становила 71 особу, тобто. на підприємстві мало бути працевлаштовано 3 інваліда. Фактично ж, середньооблікова кількість інвалідів, що працювали у даний період у відповідача становить 2 особи. Таким чином, відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 17805,63 грн. Оскільки відповідач ці санкції не сплатив, йому станом на 31 травня 2012 року нарахована пеня у розмірі 156,64 грн. Просило стягнути з відповідача вказані суми адміністративно-господарських санкцій і пені.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказав, що за період 2011 року у відповідача працювало 3 працівники - інваліди, зокрема: ОСОБА_3 працював на посаді двірника протягом одинадцяти місяців, ОСОБА_4 працював на посаді двірника протягом одинадцяти місяців та ОСОБА_5 працював сторожем протягом шести місяців. Тобто, відповідач вважає, що діяв правомірно і виконав вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", порушень чинного законодавства з його боку не було.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

Судом встановлено, що Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду), відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129, є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів України, і діє на підставі Положення про Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно витягу із зазначеного Положення відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991, № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно з ч.3 ст.18 цього Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2 ст. 18-1 Закону № 875-XII Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

З матеріалів справи та з пояснень позивача вбачається, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с. 5), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 71 працівників, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875-XII становить 3 особа. Разом з тим, фактично протягом року у відповідача працювало 2 інваліда.

Позивачем згідно вимог ст. 20 цього Закону нараховані адміністративно - господарські санкції, сума яких визначена в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, у сумі 17805,63,12 грн.

Крім того, за несплату вказаних санкцій позивачем нарахована пеня в розмірі 156,64 грн. відповідно до ч. 2 ст. 20 вказаного Закону, яка передбачає. що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Суд вважає такі дії відділення Фонду правомірними, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 17 Закону № 875-ХІІ, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 вказаного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та покладається відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.

Так, ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 відповідно до статей 19 і 20 вказаного Закону затверджено нормативно-правові акти: Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Як встановлено судом, на виконання наведених вимог законодавства відповідачем не вживалися заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів: зокрема, протягом 2011 року до відповідного центру зайнятості відповідачем подавалися звіти без зазначення інформації щодо наявності вакансій для інвалідів.

Отже, оскільки відповідачем не вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, позивачем відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2011 році правомірно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, які в установлений законом строк сплачено не було.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо влаштування на робочі місця у 2011 році 3 інвалідів, так як підсумувавши середньооблікову кількість штатних працівників у відповідача за період з 1 січня 2011 року по з 1 грудня 2011 року та розділивши одержану суму на 12 місяців отримано в результаті 2,33, що округлюється до цілого і становить лише 2 працівника - інваліда. Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2011 рік не виконаний у кількості 1 робочого місця.

З огляду на наведене адміністративно-господарські санкції за невиконання вказаного нормативу та нарахована суб'єктом владних повноважень пеня в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Позовні вимоги Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства - 16 про стягнення заборгованості у сумі 17962,27 грн. - задовольнити.

Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства - 16 (ЄДРПОУ 13567300) на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість у сумі 17962 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві) грн. 27 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.

Повний текст постанови виготовлено: 26 липня 2012 р.