Постанова № 25676279, 15.08.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2012 р. № 2а-4691/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря - Козьміна А.М.,

за участю представника позивача Рак В.М., представника відповідача Сєргєєвої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012 року № 0000562301, № 0001431711, № 0000182355 повністю та податкове повідомлення-рішення від 17.06.2012 року № 0000542301 в частині донарахованого податку на прибуток на суму 107 601,67 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу про нікчемність та безтоварність господарської операції ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ярич»та ТзОВ «Солодка країна-К»є безпідставними та не відповідають дійсності. Первинні документи, що представлені Товариством до перевірки, відповідали вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та податковому законодавству, в них містяться всі необхідні реквізити, підписи, печатки, а тому дані документи засвідчують факт господарської операції з купівлі-продажу цукру білого між ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ярич»та ТзОВ «Солодка країна -К». Також вважає, що при перевірці відповідачем неправомірно не взято до уваги в авансових звітах квитанції до прибуткових касових ордерів на загальну суму 8 100,00 грн., вважаючи, що такі не є розрахунковим документом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. У поданих запереченнях зазначає, що у контрагента позивача ТзОВ «Солодка країна -К»відсутні власні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Також зазначає, що при перевірці встановлено відсутність у авансових звітах належним чином оформлених документів, які підтверджують сплату покупцем готівкових коштів, на загальну суму 8 100,00 грн. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»зареєстроване державним реєстратором Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області 17.09.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.09.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 17.09.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено Акт від 03.05.2012 р. № 153/22-00/36767366.

Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог:

- п.138.2 ст. 138, пп.139.1.5 і пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, п.146.11 та п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України (далі -ПК України), завищено в періоді, що перевірявся витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 996 639,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 229 227,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2011 р. в сумі 115 743,00 грн. та ІV квартал 2011 року в сумі 113 484,00 грн;

- п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, не підтвердено податковий кредит з ПДВ за вересень 2011 року на суму 27 933,33 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2011 року на суму 27 933,33 грн. (не представлено податкової накладної за вересень 2011 року на суму ПДВ 27 933,33 грн. та згідно Підсистеми «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»за вересень 2011 р. рахується розбіжність ПДВ в сумі 27 933,33 грн. з ознакою ризикового кредиту);

- п.п.164.2.11 п.164.2, п.164.5 ст.164 ПК України (не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1 429,41 грн.), п. 176.2 ст. 176 ПК України в частині не включення відомостей про суми доходів, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб;

- п.3.1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (відсутність платіжних документів, які б підтверджували сплату підприємством готівкових коштів в розмірі 8 100,00 грн.);

- п.117.1 ст. 117 ПК України (станом на день підписання акта перевірки не подано змін до своїх облікових даних).

На підставі Акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.05.2012 року № 0000562301 яким донараховано Товариству суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27 933,33 грн. та штрафних санкцій в розмірі 13 966,67 грн., від 17.05.2012 року № 0001431711 яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 1 429,41 грн та штрафних санкцій 867,35 грн., від 17.05.2012 року № 0000182355 яким донараховано суму податкового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в розмірі 8 100,00 грн., від 17.05.2012 року № 0000542301 яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 229 227,00 грн.

Не погодившись з винесеними податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 17.05.2012 року № 0000562301, № 0001431711, № 0000182355 повністю та податковим повідомленням-рішенням від 17.06.2012 року № 0000542301 в частині донарахованого податку на прибуток на суму 107 601,67 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»звернулося за захистом своїх прав до суду.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012 року № 0000562301 повністю та від 17.06.2012 року № 0000542301 в частині донарахованого податку на прибуток на суму 107 601,67 грн. суд зазначає наступне.

Між ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ярич»(покупець) та ТзОВ «Солодка країна-К»(продавець) укладено договір купівлі-продажу № 140711 від 14.07.2011 р. про придбання цукру-піску. Відповідно до вказаного договору кількість, дата поставки визначаються замовленнями покупця, а транспортування входить в ціну продукції.

Так, згідно замовлень, ТзОВ «Солодка країна-К»поставило ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ярич»цукор білий в мішках на загальну суму 1 566 650,00 грн. в тому числі: 18.07.2011 р. -22 тонни цукру на суму 165 00,00 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000115 від 18.07.2011р. та товаро-транспортної накладної (далі ТТН) № 115 від 18.07.2011 р.; 27.07.2011 р. -22 тонни цукру на суму 163 166,67 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000152 від 27.07.2011 р. та ТТН № 136 від 27.07.2011 р.; 30.08.2011 р. -20 тонн цукру на суму 139 666,67 грн., згідно видаткової накладної № РН-0000354 від 30.08.2011 р. та ТТН № 354 від 30.08.2011 р.

На виконання умов даного договору ТзОВ «Солодка країна-К»виписано податкові накладні № 124 від 18.07.2011 р., № 136 від 27.07.2011 р., № 354 від 30.08.2011 р. на загальну суму ПДВ 467 833,34 грн.

Як зазначено в Акті перевірки від 03.05.2012 р. № 153/22-00/36767832366 позивач не представив до перевірки документальне підтвердження (транспортні накладні та інші) витрат на суму 467 832,00 грн. У третьому кварталі 2011 р. віднесено в інші витрати операційної діяльності вартість цукру придбаного в ТзОВ «Солодка караїна-К»в сумі 467 832,00 грн. за липень та вересень 2011 р. без мети реального настання правових наслідків (між підприємствами проведено безтоварні операції), лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податку на прибуток в сумі 107 601,67 грн., що відповідно визначається з сумарної вартості отриманого товару по вищевказаним накладним. Також встановлено, що ТзОВ «Кондитерська фабрика «Ярич»не підтверджено податковою накладною за вересень 2011 року податку на додану вартість в сумі 27 933,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. В процесі перевірки відповідачу було надано всі необхідні первинні документи на підтвердження господарських операцій Товариства з ТзОВ «Солодка караїна-К». В Акті перевірки відсутні будь - які зауваження податкового органу щодо первинних документів, які надані на підтвердження господарських відносин між позивачем та контрагентом.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Окрім того, ТзОВ «Солодка країна-К»зареєстроване державним реєстратором Рогатинської районної державної адміністрації 11.02.2011 р., про що внесено запис в Єдиний державний реєстр та перебуває на обліку в ДПІ у Рогатинському районі Івано-Франківської області, зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Отже, контрагент на момент події продажу товару знаходився в базі ДПС платників ПДВ та в державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Як зазначив представник позивача, Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 р. у справі № 2а-3550/12/1370 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000442301 від 09.04.2012 р., яким було донараховано Товариству суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011 р. в розмірі 65 633,33 грн. Дана постанова суду має вплив на формування витрат у сумі 328 166,67 грн., що включена у 467 833,34 грн., і як наслідок податок на прибуток в сумі 75 478,33 грн., що включена в загальну суму у розмірі 229 227,00 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0000542301.

З вищевикладеного вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич» не було допущено порушень податкового законодавства щодо віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по товару, отриманому від ТзОВ «Солодка країна-К»в серпні 2011 р. і як результат не було занижено податок на додану вартість на суму 27 933,33 грн., та 32 123,34 грн. податку на прибуток за серпень 2011 р.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012 року № 0001431711, № 0000182355 суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.3.1, п.7.39 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 р. № 637, у зв'язку з відсутністю платіжних документів, які б підтверджували сплату підприємством готівкових коштів в розмірі 8 100,00 грн. Та відповідно до п. 14.5 ст.164 ПК України відповідачем донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1 429,41 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 867,35 грн.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 (далі Положення № 637).

Порядок оформлення касових операцій встановлений розділом 3 Положення № 637, відповідно до п.3.1. якого касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Вимоги цього Положення не поширюються на:

а) розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

б) представництва іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3.4 цього Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Оформлення видаткових ордерів для підтвердження факту видачі готівки з каси є обов'язковим і для підприємців. Відповідно до п.4.2 Положення № 637 при веденні касових операцій приватними підприємцями, такі не зобов'язані вести касову книгу, хоча прибуткові та видаткові касові документи повинні оформляти.

Вищевикладене свідчить, що використовувати прихідні, видаткові касові ордери при готівковому розрахунку за роботи (послуги) надані підприємцями законодавством не забороняється.

При здійсненні податковим органом перевірки Товариством на підтвердження готівкового розрахунку за роботи (послуги) надані підприємцями додано авансові звіти, свідоцтва про сплату єдиного податку та квитанції.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем надано відповідні платіжні документи, які б підтверджували сплату підприємством готівкових коштів в розмірі 8 100,00 грн. та жодним чином не порушують вимоги п. 3.1, п.7.39 Положення № 637.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підставні, обгрунтовані матеріалами справи, доведені в судовому засіданні та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат то в порядку ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»1 599,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби від 17.05.2012 року № 0000562301, № 0001431711, № 0000182355.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби від 17.05.2012 року № 0000542301 в частині донарахованого податку на прибуток на суму 107 601,67 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ярич»1 599,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20.08.2012 року.

Суддя Журомська М.В.