Постанова № 25676234, 21.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5580/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Смішливої Т.В.

при секретарі: Любімовій Г.Ю.

за участю представників:

представника позивача: Барановський В.О., (довіреність № 4242/01-06 від 06.08.2012),

відповідача: Сочка М.А., (дов. № 03/5-548 від 30.12.2011.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 747305,29грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в в Слов'яносербському районі Луганської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому зазначило, що Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України.

29.07.2009 УПФУ в Слов'яносербському районі прийнято рішення про розстрочення ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» суми заборгованості зі сплати штрафів та пені на загальну суму 971299,22 грн.

У зв'язку з несплатою чергової частки розстроченої заборгованості 04.07.2012 позивачем прийнято рішення щодо скасування рішення від 29.07.2009

Відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не перерахував. У зв'язку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача у сумі 747305,29грн.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, а саме позивачем після проведення звірення розрахунків встановлено, що на даний час сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно договору від 29.07.2009 становить 747303,29 грн.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначив, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, через що не змогло своєчасно сплачувати реструктуризований борг, наявності боргу у сумі 747303,29 грн. не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

29.07.2009 УПФУ в Слов'яносербському районі прийнято рішення про розстрочення ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» суми заборгованості зі сплати штрафів та пені на загальну суму 971299,22 грн.

У зв'язку з несплатою чергової частки розстроченої заборгованості 09.07.2012 позивачем прийнято рішення щодо розірвання договору розстрочення боргу від 29.07.2009 (а.с.15-19)

З матеріалів справи вбачається, що згідно з даними картки особового рахунку юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників, суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України станом на 20.07.2012, що підлягає сплаті становить 747303,29 грн. (а.с.21-23)

Заявою від 20.08.2012 позивачем уточнено позовні вимоги та позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно договору від 29.07.2009 у сумі 747303,29 грн. (а.с. 39-40)

Саме зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у заявленому адміністративному позові.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За змістом ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 відповідач є страхувальником та відповідно до ст.15 вказаного Закону платником страхових внесків.

Згідно з п. 6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2.2.1 договору про розстрочення № 2 від 29.07.2009 Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення та пред'явити до сплати нараховані суми штрафів та пені якщо страхувальник не сплачує в повному обсязі поточні платежі.

Відповідачем правомірність дій позивача щодо дострокового розірвання договору про розстрочення № 2 від 29.07.2009 не оскаржується, а також підтверджується невиконання його умов через скрутне фінансове становище.

Сума залишку несплаченого боргу за договором про розстрочення № 2 від 29.07.2009 підтверджена актом звірки взаємних розрахунків та становить 747303,29 грн. (а.с. 42)

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р..№1058, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (91000, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-В, код ЄДРПОУ 32473323) на користь Управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (93701, Луганська область, смт. Слов'яносербськ, вул. Гагаріна, 22 код 21792620) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 747303,29 грн грн. (сімсот сорок сім тисяч триста три грн. 29 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяТ.В. Смішлива