Ухвала суду № 25676188, 20.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд У Х В А Л А

про закриття провадження в справі

20 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/10700/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Асмановій Е.Е.,

з участю представників:

заявника - Захарчука В.П.,

відповідача - Заніної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - заявник) звернулась до суду із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» (далі відповідач або ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія») про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що при проведенні перевірки особою, відносно якої подано подання, не надано податковому органу запитувані документи, що не уможливлює її проведення та виконання завдань покладених на податковий орган. У зв'язку з чим на підставі пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України податковим органом застосований умовний адміністративний арешт майна ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія».

У судовому засіданні представник заявника підтримав подання і просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення подання заперечувала, зазначивши, що всі необхідні документи перевіряючим були надані, що товариство не відмовляло податковому органу в проведенні перевірки. Крім того, наголошувала на тому, що до компетенції податкового органу не відноситься перевірка документів, що стосується діяльності інститутів спільного інвестування.

Також зазначала, що між сторонами існує спір про право з приводу законності рішення про застосування адміністративного арешту платника податків від 09 липня 2012 року. Даний спір вбачається із заперечень товариства. Прийняте заявником рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 09 липня 2012 року товариством оскаржено у судовому порядку, що також доводить наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини 4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши заперечення особи, відносно, якої подано подання, які надішли до суду та матеріали справи, суд дійшов висновку, що в даному провадженні має спір про право.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» є юридичною особою, ідентифікаційний код 33340559, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 6), знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС, згідно з довідкою про взяття на облік платника податків (арк. справи 7).

14 червня 2012 року за № 330 Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України прийнято наказ про проведення документальної планової виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія». Наведений наказ відповідачем не оскаржувався.

22 червня 2012 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби складені направлення на перевірку за №№ 368-376, згідно з якими державним податковим інспекторам надається право здійснити документальну планову перевірку відповіда (арк. справи 9-17).

25 червня 2012 року перевіряючі прибули з метою проведення документальної планової виїзної перевірки.

25 червня 2012 року о 12 годині направлення на перевірку вручено головному бухгалтеру Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» Суховерховій О.І., що підтверджується її підписами.

09 липня 2012 року перевіряючими складено акт № 136/22-3/33340559 про не надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» документів для проведення документальної перевірки, згідно якого товариство не надало документи, які стосуються діяльності інститутів спільного інвестування (арк. справи 18-19).

09 липня 2012 року першим заступником начальника Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийняте рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» застосовано умовний адміністративний арешт.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом 2 частини 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, процедура підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Пунктом 94.3 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пункту 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно з підпунктом 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Суд враховує, що вирішальним фактором застосування адміністративного арешту спірних правовідносинах є відмова від надання товариством документів, що стосуються діяльності інститутів спільного інвестування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно з ч. 1 ст. Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

З наведених правових норм вбачається, що заявник наділений правом здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби уповноважена здійснювати податковий контроль шляхом проведення документальних планових виїзних перевірок.

Згідно з пунктом 77.6 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

З матеріалів справи вбачається, що направлення на перевірку оформлені належним чином та були пред'явлені посадовій особі платника податків.

Таким чином, заявником доведено обставину правомірності проведення перевірки.

Що стосується факту відмови надання запитуваних документів стосовно діяльності інститутів спільного інвестування, то згідно письмових заперечень платника податків він зазначає про відсутність у нього обов'язку надавати вказані документи податковому органу, оскільки проведення перевірок інститутів спільного інвестування з питань дотримання законодавства відноситься до виключної компетенції НКЦПФР.

Суд враховує, що в спірних правовідносинах має місце спір про право з приводу законності рішенні про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 09 липня 2012 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» застосовано умовний адміністративний арешт.

Крім того, на підставі пунктом 94.11 статті 94 Податкового кодексу України рішення керівника органу податкової служби (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» скористалося своїм законним правом, передбаченим пунктом 94.11 статті 94 Податкового кодексу України і звернулося 20 серпня 2012 року до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 09 липня 2012 року, що доводить наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини 5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України та унеможливлює вирішення подання з урахуванням особливостей встановлених вказаною нормою.

Аналіз зазначених норм доводить, що здійснити провадження з урахуванням особливостей 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України неможливо.

Суд зазначає, якщо обставина, яка унеможливлює вирішення питання за поданням, виникла під час судового провадження, то слід закривати провадження за поданням з посиланням на наявність спору і можливість його вирішення в позовному проваджені.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 157, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження в адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, - закрити.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядок, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Зінченко О.В.