Постанова № 25676158, 20.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8655/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 року м.Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Казарновський О.Л. (по довіреності)

представника позивача - Стебленко А.А. (згідно довідки)

представника відповідача - Попов Д.В. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікол»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікол»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0001502301 від 17.10.2011 року.

Представники позивача адміністративний позов підтримали, на заявлених вимогах наполягали з підстав, викладених в позовній заяві та поясненнях, оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з ТОВ «Реконструкція», їх реальність, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, а податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити, оскільки операції позивача з контрагентом мають ознаки нікчемності, керівник ТОВ «Реконструкція»зазначає, що не підписував первинних документів, фінансово-господарських операцій не здійснював.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікол»як юридичну особу зареєстровано Комінтернівською районною державною адміністрацією 10.10.2001 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №280024 (Том І, аркуш справи 42).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є будівництво будівель; діяльність у сфері інжинірингу; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; оптова торгівля одягом; оптова торгівля взуттям, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ АА №0903915 (Том І, аркуш справи 41).

ТОВ «Вікол»знаходиться на обліку у ДПІ у Комінтернівському районі та є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області у період з 07.09.2011 року по 09.09.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вікол»з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Реконструкція»за період квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1371/23/31656976 від 29.09.2011 року (Том І, аркуші справи 18-33).

Зазначеною перевіркою встановлено, що правочини між ТОВ «Вікол» та його контрагентом ТОВ «Реконструкція»не спрямовані на реальне настання правових наслідків, порушення позивачем ст.185 Податкового кодексу України щодо відсутності об'єкта оподаткування, в результаті чого позивачем безпідставно сформовано податковий кредит на суму 106583,34 грн.

Перевірка проводилась в присутності директора ТОВ «Вікол», який з актом перевірки був ознайомлений та примірник якого він отримав 29.09.2011 року.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками в акті перевірки №1371/23/31656976 від 29.09.2011 року, подав письмові заперечення до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області щодо визнання недійсними висновків цього акту, проте вони були залишені без задоволення, а висновки акту залишені без змін (Том І, аркуші справи 7-13, 14-17).

На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області винесено податкове повідомлення-рішення №0001502301 від 17.10.2011 року, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем у розмірі 106583,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн. (Том І, аркуш справи 6).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185, ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України. База оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів (послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (послуг), що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів (послуг) за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання товарів (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата та видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року передбачають, що суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, не відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання послуг, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ «Вікол»та ТОВ «Реконструкція» 01.02.2011 року укладено договір №18 та 03.03.2011 року (Том І, аркуші справи 163, 220-222), за яким ТОВ «Вікол»доручає, а ТОВ «Реконструкція»приймає на себе виконання ремонтно-будівельні роботи на об'єктах (за дорученням ТОВ «Вікол») згідно попередньої складеної динамічної договірної ціни по кожному дорученому об'єкту індивідуально.

За даним договором ТОВ «Реконструкція»надавало позивачу послуги з демонтажу/монтажу банкомату відділення «Райффайзен Банк Аваль», проводило комплекс робіт для проведення експертизи будівлі Болградського РЦЗ, поточний ремонт міського ЦЗ м. Теплодар, капітальний ремонт Миколаївського РЦЗ, проектні роботи для ЗАТ «Іллічівський МЕЗ», ремонтно-будівельні роботи на на Маслоекстракційному заводі в м. Іллічівськ, капітальний ремонт будівлі Котовського РЦЗ, капітальний ремонт будівлі Любашівського РЦЗ.

Прийом-передача виконаних ТОВ «Реконструкція»ремонтно-будівельних та проектних робіт оформлено актами прийому виконаних будівельних робіт (Том І, аркуші справи 103-107, 122-124, 138-141, 149-152, 161, 172-176, 183-195) на підставі договірних цін (Том І, аркуші справи 108-109, 125, 133, 156, 164, 200), локальних кошторисів (Том І, аркуші справи 110-113, 126-128, 134-136, 157-160, 165-170, 201-215), довідок про вартість виконаних робіт (Том І, аркуші справи 102, 121, 137, 148, 171, 182), відомостей ресурсів до акту приймання (Том І, аркуші справи 129-131, 142-143, 153-154, 177-179, 196-199).

Оплату наданих послуг позивач проводив у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Реконструкція»(Том І, аркуші справи 70-84, 100-101).

При наданні послуг згідно умов договору №18 від 01.02.2011 року та додаток до цього договору від 03.03.2011 року ТОВ «Реконструкція»виписано позивачу податкові накладні №47 від 07.04.2011 року, №42 від 06.04.2011 року, №38 від 05.04.2011 року, №37 від 05.04.2011 року, №28 від 04.04.2011 року, №1 від 04.07.2011 року, №8 від 01.04.2011 року, №27 від 04.04.2011 року, (Том І, аркуші справи 118, 119, 120, 132, 147, 162, 180, 181), які були включені позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2011 року.

Таким чином, позивачем надано первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, проте суд критично ставиться до зазначених документів виходячи з наступного.

В матеріалах справи міститься постанова про порушення кримінальної справи від 09.09.2011 року (Том ІІ, аркуші справи 14-17), згідно якої встановлено, що у продовж 2006-2011 року громадянин ОСОБА_5 з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку безготівкових грошових коштів організував створення підприємства з ознаками фіктивності, серед яких визначено ТОВ «Реконструкція». При цьому, на посаду директора цього підприємства громадянин ОСОБА_5 залучив за грошову винагороду особу, яка дала згоду на реєстрацію (перереєстрацію) фіктивного підприємства, не маючи наміру здійснювати його фінансово-господарську діяльність.

З протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_6 від 28.09.2011 року (Том ІІ, аркуші справи 18-21) вбачається, що він, як керівник ТОВ «Реконструкція», будь-якої фінансово-господарської діяльності не здійснював, зареєстрував підприємство за винагороду, угоди з підприємствами-контрагентами не укладав, поточним рахунком підприємства не керував та не розпоряджався, акти виконаних робіт, рахунки, податкові накладні за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, а також декларації по податку на додану вартість ТОВ «Реконструкція»не підписував та підпис, які містяться на цих документах йому не належать. Крім того, ОСОБА_6 зазначив, що нікого не уповноважував на здійснення таких дій.

Таким чином, враховуючи, що керівник ТОВ «Реконструкція»не підписував податкові накладні, договори, акти виконаних робіт, суд вважає, що позивач не мав право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними та іншими первинними документами, а тому відповідач зробив вірний висновок в акті перевірки щодо відсутності реальності здійснення господарських операції та виконання робіт контрагентом позивача.

Згідно із ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає не доведеним здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому позовні вимоги не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікол»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0001502301 від 17.10.2011 року -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 20 серпня 2012 року.

Суддя Л.І. Свида

.