Постанова № 25675691, 31.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/4448/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О.Д.

при секретарі судового засідання Туранській С.О.

за участю представника позивача Борієвої О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор»до Томаківського відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Державна акціонерна компанія «Хліб України» «Мирівський елеватор» 13 квітня 2012 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Томаківського відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з позовними вимогами про:

- скасування податкового рішення від 30.03.2012 року Томаківського відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про анулювання реєстрації Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор» як платника податку на додану вартість;

- зобов'язання Томаківське відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відновити реєстрацію Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор» як платника податку на додану вартість з дати первинної реєстрації.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що Дочірнє підприємство Державна акціонерна компанія «Хліб України» «Мирівський елеватор» 28 серпня 2006 року зареєстровано як платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість за № 03848858, однак з веб-сайту ДПС України позивачу стало відомо, про те, що відповідачем здійснено анулювання реєстрації Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор» платника ПДВ на підставі (як зазначено на веб-сайті) ініціативи платника. 05.04.2012 року позивач звернувся до виконуючого обов'язки заступника начальника відповідача - Рибака Р.А. із скаргою на рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. У своїй відповіді відповідач зазначив, що анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача було здійснено за рішенням відповідача від 30.03.2012 року за № 1/2012, підставою для винесення спірного рішення слугував висновок податкової про надання податкової звітності з ПДВ протягом 12 послідовних календарних місяців, у якій обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. Позивач вважає, що дії відповідача щодо анулювання його реєстрації, як платника податку на додану вартість є протиправними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення повідомлений належним чином, що підтверджуються розпискою. Заперечення чи пояснення щодо позовних вимог не надав, з клопотання про відкладення розгляду справи не звертався.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

Дочірнє підприємство Державна акціонерна компанія «Хліб України» «Мирівський елеватор» зареєстровано Томаківською районною державною адміністрацією 24.11.2000 року, ідентифікаційний код 00953591, 28.08.2006 року позивач зареєстрований платником ПДВ згідно зі свідоцтвом № 03848858.

30.03.2012 року рішенням відповідача № 1/2012 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор».

Як було з'ясовано судом, на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України була оприлюднена інформація про анулювання свідоцтва позивача про реєстрацію платника податку на додану вартість, підставою анулювання свідоцтва зазначено - за ініціативою платника, а дата анулювання свідоцтва вказана - 28.08.2006 року, тобто дата видачі позивачу свідоцтва платника ПДВ.

За таких обставин, 05.04.2012 року за вих. № 050401 позивач звернувся до виконуючого обов'язки заступника начальника відповідача - Рибака Р.А. із скаргою на рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

У своїй відповіді за вих. № 3319/то від 13.04.2012 року відповідач вказує, що анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача було здійснено за рішенням відповідача від 30.03.2012 року за № 1/2012, підставою для винесення спірного рішення слугував висновок податкової про надання податкової звітності з ПДВ протягом 12 послідовних календарних місяців, у якій обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку суб'єкта владних повноважень і винесеного на підставі цього висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Правовідносини з приводу анулювання реєстрації особи як платника ПДВ унормовані ст. 184 Податкового кодексу України, відповідно до абз. «и» п. 184.1 якого реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Процедура здійснення суб'єктом владних повноважень анулювання реєстрації особи як платника ПДВ деталізована Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 року №978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1400/18695 (далі Положення № 978).

Відповідно до п.5.2.14 п.5.2 розділу V Положення № 978 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), а саме: акту (довідки) документальної чи камеральної перевірки або реєстру (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.

Аналіз наведених норм чинного податкового законодавства дає підстави вважати, що для з'ясування питання наявності підстав для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до п. «и» п.184.1 ст. 184 ПК України, обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг такого платника ПДВ повинен здійснюватись податковим органом за попередні 12 календарних місяців, які передують місяцю, в якому таким органом приймається відповідне рішення.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідачем обрахунок відповідних обсягів постачання товарів здійснювався за послідовні 12 календарних місяців.

З оглянутих в судовому засіданні податкових декларацій, відповідач не мав підстави проводити анулювання реєстрації як платника ПДВ позивача на підставі абз. «и» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, так як зменшення обсягу постачання товарів чи послуг позивачем, іншим платником податку за вказаний період не наявне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог в частині поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, суд зазначає, що оскільки вони є похідним від первісної, порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

З приписів наведених вище норм Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість слідує, що поновлення реєстрації суб'єкта права як платника податку на додану вартість здійснюється органом державної податкової служби України, де така особа знаходилась на обліку в якості платника податку на додану вартість шляхом виконання обов'язку по направленню рішення суду, яке набрало законної сили до ДПА України.

З матеріалів справи та наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, викладеного в рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1/2012 від 30.03.2012 року, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених судових витрат у розмірі 32,82 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути вказані кошти з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор» до Томаківського відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Томаківського відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про анулювання реєстрації Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор» як платника податку на додану вартість № 1/2012 від 30.03.2012 року.

Зобов'язати Томаківське відділення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області поновити реєстрацію Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор» як платника податку на додану вартість з дати первинної реєстрації.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор» судові витрати у розмірі 32,82 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 28 квітня 2012 року.

Суддя О. Д. Коблова