Постанова № 25675675, 25.06.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2012 р. (14:27) Справа №2а-4790/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Проніні Є.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про стягнення 40675,93 грн.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Халілова Е.І. - представник, довіреність № 01-25 від 04.01.2012 року

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі відповідач), в якому просило стягнути суму невідшкодованих витрат за січень 2012 року в розмірі 40675,93 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2012 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Позивач у судове зсідання, яке відбулось 25.06.2012 року, явку свого представника не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у заперечені на позов та наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, приймаючи до уваги належним чином повідомлення позивача про час, день та місце проведення судового засідання, враховуючи думку представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Економічний механізм та організаційна структура загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.1999 р. (далі - Закон № 1105).

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування або професійного захворювання пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків визначений Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4, зареєстрований Міністерством юстиції України 16.05.2003 р. за № 376/7697 (далі - Порядок).

Судом встановлено, що у січні 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим підписаний акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання за січень 2012 року. Відповідно до цього акту звірки та списку осіб, яким виплачено державну адресну допомогу до пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та не прийнятих до взаємозаліку, відповідачем не прийнято до заліку суму основного розміру пенсії, державної адресної допомоги, які виплачені позивачем ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, з яких 971,32 грн. основний розмір, 125,37 грн. щомісячна цільова грошова допомога, 3, 47 витрати на виплату та доставку пенсій, 39418,78 грн. державна адресна допомога та 156,99 грн. витрати на її виплату та доставку.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до статті 46 Закону № 1105 провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Крім того, статтею 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Закон України N 16/98-ВР від 14.01.1998 року) передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, судом встановлено, що будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.

Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Суд зазначає, що відповідно до статті 25 Закону № 1105 року усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Таким чином, зазначеним Законом визначені як об'єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об'єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21,22, 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Стосовно діяльності органів Пенсійного фонду, то їх повноваження стосуються призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку Держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.

Зазначена гарантія щодо пенсійного забезпечення непрацездатних громадян закріплена також у статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлений мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

В доповнення зазначених статей Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року Кабінетом Міністрів України приймається постанова № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.

Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Але відповідно до ч.3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.

Отже суд приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки така додаткова державна гарантія громадянам передбачена лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

За пунктом 3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом - суми що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено "державну адресну допомогу до пенсії", яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", вона відсутня й у переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року №265.

Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.

В силу викладеного, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії, цільової допомоги, з урахуванням витрат на доставку за січень 2012 року ОСОБА_53, ОСОБА_55 та ОСОБА_56 в розмірі 356,37 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком суми позовних вимог, особовими рахунками, актами про нещасний випадок та іншими доказами, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також суд дійшов висновку про відсутність обов'язку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі відшкодовувати витрати в розмірі 39418,78 грн. адресної допомоги та 156,99 грн. витрат на її виплату та доставку, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування суми основного розміру пенсії та цільової допомоги, з урахуванням витрат на доставку громадянам ОСОБА_54, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, за січень 2012 року, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.6. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління ФССНВ та ПЗУ від 27.04.2007 р. №24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 р. за №715/13982, справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочому органі виконавчої дирекції за місцем знаходження роботодавця або за місцем проживання потерпілого.

Зі списку осіб, особові справи яких відсутні у відповідача, але які отримали пенсії в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, встановлений потерпілий ОСОБА_59, який отримав травму на підприємстві локомотивне депо Одеса-Застава -1 (м. Одеса), яке розташоване за межами м. Сімферополя. Таким чином даний факт не позбавляє позивача можливості провести звірку витрат або звернутися з аналогічним позовом до відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження роботодавця. В матеріалах справи відсутні докази того, що потерпілий ОСОБА_59 не знаходиться на обліку в інших відділеннях Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Крім того, аналіз нормативних документів, на підставі яких подаються та оформляються документи для призначення (перерахунку) пенсій до органів Пенсійного фонду України свідчить про те, що кожний з нормативних документів, які діяли за весь минулий час, передбачав обов'язковий перелік документів, які повинні містяться у пенсійній справі, а також обов'язок органу, який призначає пенсію, при прийомі документів перевіряти правильність оформлення заяви і подання, відповідних викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж. Такі норми містять, зокрема, Порядок надання та оформлення документів для означення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №224/30 від 30.04.2002 р., Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. №22-1, та ін.

Таким чином правомірність призначення та виплати пенсій підтверджується наявністю в пенсійних справах всіх необхідних документів і відповідністю викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж.

Так, судом встановлено невідповідність прізвища потерпілого ОСОБА_63 (згідно з даними паспорту серії НОМЕР_1), зазначеного в акті про нещасний випадок, а саме: в акті про нещасний випадок його прізвище вказано як ОСОБА_63, а в довідці ВТЕК від 19.04.2984 р. взагалі не вказане по-батькові. Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок та якій встановлена інвалідність.

В документах про призначення пенсії ОСОБА_58, його ім'я вказується як: ОСОБА_58, ОСОБА_58, ОСОБА_58. При цьому, як зауважує відповідач, в пенсійній справі, а також в матеріалах даної справи відсутні копії його паспорта та довідки про надання ІНН, викладені у пенсійній справі відомості про заявника згідно з даними паспорта та документами про стаж перевірити неможливо.

Відповідно до відомостей паспорту ОСОБА_54, прізвищем останнього є саме ОСОБА_54, в той час як в акті про нещасний випадок його прізвище вказано як ОСОБА_54. Тобто дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок.

У ОСОБА_64, в паспорті та трудовій книжці відсутнє по-батькові, в той час як акт про нещасний випадок складений відносно ОСОБА_64.

Відносно ОСОБА_61 (ПІБ вказані за даними паспорту) в акті про нещасний випадок припущені виправлення в частині зазначення ім'я потерпілого, а в довідці МСЕК №055940 невірно вказано його по-батькові.

Таким чином, суд дійшов висновку, що формування пенсійних справ потерпілих ОСОБА_54, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, відбувалось без належного дослідження документів, визначених діючим пенсійним законодавством України, у зв'язку з чим Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим правомірно відмовилось від включення до акту щомісячної звірки за січень 2012 року витрат на виплату та доставку пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві відносно вказаних осіб, тому позовні вимоги в частині стягнення сум невідшкодованих витрат в цій частині задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.06.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 02.07.2012року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 7; р/р № 97178140200119 в Управлінні Держказначейства м. Сімферополь АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 25871960) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, 10; р/р № 25607010048701 у КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300458) суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за січень 2012 року в розмірі 314,57 грн.

3.В іншій частині у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.