Постанова № 25675096, 15.08.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/16671/12

Номер провадження № 2а/1522/1443/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Науменко А.В.

при секретарі - Домнікова Т.М.

розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

13 липня 2012 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, в якому просила визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком з 08.06.2012 року відповідно до норм діючого законодавства України.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що вона є громадянкою України, що підтверджується паспортом для виїзду за кордон Серії НОМЕР_1, виданий 26 червня 2006 року терміном дії до 26 червня 2016 року, однак постійно мешкає на території держави Ізраїль.

Позивач досягла пенсійного віку, після чого 08 червня 2012 року надіслала на адресу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси письмову заяву про призначення та виплату їй пенсії за віком з 08.06.2012 року за трудовим стажем, яку просила нарахувати на вказаний банківський рахунок, надала копію закордонного паспорту, довідки про зарплату та стаж, інші необхідні документи.

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси за наслідком звернення позивача, листом від 19 червня 2012 року № 445/Б-11 відмовило в призначені пенсії, пославшись, що на даний час міжнародний договір між Україною та Ізраїлем не укладено.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву, відповідно до якої просив розглянути справу у його відсутності та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду надійшли заперечення на позов, згідно яких вважає позов не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню. Вказують, на те, що рішення Конституційного суду України, яким визнані неконституційними положення ст. 49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»набрали чинності з 07.10.2009 року, тому дія цього закону без вказаних норм з неконституційними обмеженнями розповсюджується тільки на осіб, яки виїхали на постійне місце проживання після цієї дати.

Судом ухвалено розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Оцінивши обставини, викладені у матеріалах адміністративного позову, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, що підтверджується її паспортом для виїзду за кордон Серії НОМЕР_1, виданий 26 червня 2006 року терміном дії до 26 червня 2016 року, з 1992 року постійно мешкає на території держави Ізраїль. До виїзду на постійне місце проживання за кордон ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1

Позивач досягла пенсійного віку, після чого 08 червня 2012 року поштою надіслала на адресу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси письмову заяву про призначення та виплату їй пенсії за віком з 08.06.2012 року за трудовим стажем, яку просила нарахувати на вказаний банківський рахунок, надала копію закордонного паспорту, довідки про зарплату та стаж.

Суд визнає, що позивачем не доведені належним чином обставини її звернення з заявою про призначення пенсії через представника за довіреністю та відмови відповідачем у прийняття цієї заяви.

З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси розглянуло поштове звернення позивача, однак листом від 19 червня 2012 року № 445/Б-11 повідомило, що на даний час міжнародний договір між Україною та Ізраїлем не укладено, тому обставини її постійного проживання в даній державі виключають право на призначення пенсії.

Таким чином, суд визнає, що вказаний лист від 19 червня 2012 року № 445/Б-11 є відповіддю на поштове звернення, а не офіційним рішенням органу ПФУ про відмову у призначенні пенсії по суті заяви позивача на призначення пенсії.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежені за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист (стаття 46) конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Законі України "Про пенсійне забезпечення", якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсій.

01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийнятий Верховною Радою України 09 липня 2003 року, з цього часу спірні відносини регулюються даним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 вищезазначеного закону встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначенні (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкові державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правлінні Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р. заява про призначення пенсі непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідчено нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем, проживання (реєстрації), або законним представником відповідно де законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (реєстрації).

Отже враховуючи зазначене, судом встановлено що для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачу було необхідно особисто або через представника звернутись до відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації та надати оригінал паспорта громадянина України та посвідку на постійне проживання (реєстрації)), довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, документ, що засвідчує місце проживання та інші документи у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом наведених норм пенсійного законодавства вбачається необхідність особистого звернення особи або уповноваженого представника цієї особи до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії. Тобто, поштове направлення заяви та відповідного переліку документів -додатків для призначення пенсії не передбачене діючим законодавством.

Ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, до яких відноситься Пенсійний фонд України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З зазначеного виходить, що законних підстав у Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси для розгляду питання про призначення позивачу ОСОБА_1 пенсії відсутні у зв'язку з відсутністю належно поданої позивачем заяви та відповідних документів по встановленої процедурі. Для вирішення питання, щодо призначення пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутися до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально та отримати підтвердження прийняття цієї заяви до розгляду.

В свою чергу суд вказує, що роз'яснення відповідачем листом від 19 червня 2012 року № 445/Б-11 щодо відсутності правових підстав у позивача по призначенню пенсії є передчасним та не обґрунтованим, тому як рішення щодо відмові у призначенні пенсії може бути прийняте тільки у разі розгляду належно поданої заяви.

Пунктом 2 частини 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачалось, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Другим реченням ст.. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачалось, що під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 положення п.2 ч.1 ст.49 та положення другого речення ст.. 51 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ч. 2 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, на час поштового звернення позивача до відповідача діючих обмежень по призначенню пенсії, щодо громадян яки постійно проживають за межами України у тому числі у Ізраїлі -не має.

На підставі вище викладеного суд встановлює, що підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача по призначенню пенсії та для зобов'язання призначить та виплачувати пенсію з дня звернення не доведені позивачем, тому як судом встановлене, що позивач не звернувся до відповідача у встановленому порядку особисто або через представника з нотаріальною довіреністю з заявою про призначення пенсії, та не довів прийняття цієї заяви та неправомірну бездіяльність відповідача щодо призначення пенсії чи прийняття офіційного рішення у відмові. Водночас встановлення неправомірності дій відповідача при оформленні відповіді від 19.06.2012 року на поштове звернення позивача не відноситься до позовних вимог по справі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 99, 161-163, 256 КАС України, ст.ст.44, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Науменко А.В.

15.08.2012