Ухвала суду № 25671633, 07.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/7954/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агропромсервіс" до Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2011 року позивач -Приватне підприємство «Агропромсервіс»звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області від 25.06.2011 року № 0000152301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції проведені позивачем з контрагентам -Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Сула»(надалі -СТОВ «Сула») підтверджуються наявними у справі податковими накладними, які видані та оформлені без порушень норм чинного законодавства; актами прийняття -здачі робіт, розрахунки між контрагентами підтверджуються наявними у справі рахунками-фактурами; реальність укладеного договору підтверджується договором про надання послуг зберігання придбаного палива, нікчемність договорів нічим не доведена, з матеріалів справи також вбачається реальність господарської операції та подальшого використання товару, придбаного позивачем у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, посадовими особами державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Сула»за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за результатами якої складено акт від 24.06.2011 року №336/2301/21379877.

Перевіряючи, з урахуванням результатів перевірки СТОВ «Сула», викладеними в акті перевірки від 14.06.2011 року № 317/2301/32883475, дійшли висновку, що угода, укладена між контрагентами на операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ТОВ «Пейд»має протиправний характер та не спричинила реального настання наслідків: не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) за перевіряємий період, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, основних фондів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що на думку податкових ревізорів-інспекторів свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності та мають ознаки нікчемності. Тому відповідні операції за рахунок яких сформовані податкові зобов'язання ПП «Агропромсервіс»відповідачем визнано такими, внаслідок яких неправомірно віднесений податок на додану вартість до складу податкових зобов'язань, що по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, враховуючи матеріали документальної невиїзної перевірки СТОВ «Сула»з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово господарських відносин з ТОВ «Пейд»за січень 2011 року, проведеної відділом податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Чорнобаївському районі Черкаської області, за результатами якої визнано нікчемними всі правочини здійснені СТОВ «Сула»за лютий 2011 року, встановлено, що на думку перевіряючих ПП «Агропромсервіс»на порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України було безпідставно сформовано податковий кредит по операціях з придбання дизельного палива від СТОВ «Сула»на загальну суму 214933 грн. 33 коп., в тому числі ПДВ у сумі 14993грн 33 коп.

За результатами проведеної перевірки та на підставі встановленого порушення ДПІ у Чорнобаївському районі Черкаської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011 р. № 0000152301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 214934 грн. 33 коп., у тому числі основний платіж в розмірі 214933 грн. 33 коп. та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо нікчемності правочинів, вчинених Приватним підприємством «Агропромсервіс»та його контрагентом та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі -ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2011 року між позивачем та СТОВ «Сула»укладено договір купівлі -продажу № 1, згідно якого СТОВ «Сула»зобов'язується поставити, а ПП «Агропромсервіс»зобов'язується прийняти і оплатити паливо дизельне в кількості 230071 кг по ціні 9 грн. 21 коп. за один кілограм.

На підтвердження реальності укладення вищевказаного договору позивачем надано подорожні листи № 30, 31, 32 від 31.01.2011 року та № 33, 34, 35 від 01.02.2011 року, договір на надання послуг по зберіганню № Х -01/02/11 від 21.01.2011 року, укладеного з ТОВ «Нафтатрейд»(а також рахунки -фактури, акт приймання -здачі робіт по цьому договору), факт перевезення вантажу підтверджується показаннями свідків, що містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявні податкові накладні № 4 від 21.01.2011р. на суму 830552,00 грн., № 6 від 01.02.2011р. на суму 1289600,00 грн.

Також, колегія суддів звертає увагу на той факт, що при дослідженні вищевказаних податкових накладних, останні заповнені у відповідності до норм чинного законодавства. Відповідач не надав суду доказів щодо спростування даного факту.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення»(чинної на момент виникнення спірних правовідносин) всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Досліджені судом податкові накладні виписані контрагентом позивача та скріплені печаткою. Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за договорами.

Податкова накладна видається для покупця, отримувача робіт або послуг, однак вона є податковим документом постачальника (продавця), і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Проте відповідачем, всупереч ст.. 71 КАС України, не доведено того факту, що оспорюваний договір був укладений не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договору купівлі-продажу з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказаний правочин не можє розглядатися як нікчемний з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Відповідачем, натомість не оспорюється той факт, що на момент вчинення вищевказаної господарської операції контрагент позивача знаходився у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а отже позивачем було вчинено усіх можливих дій щодо встановлення правосуб'єктності контрагента.

Окрім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарської операції, наявність у позивача та його контрагентіва податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення -рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.