Ухвала суду № 25670688, 09.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року справа №2а-12044/11/1270

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Сухарька М.Г., Карпушової О.В.

секретар судового засідання Барбаш Л.О.,

з участю представників позивача Погорєлова Д.Л., Мурзенка О.М.,

представника відповідача Верхолончука І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 березня 2012 року у адміністративній справі №2а-12044/11/1270 за позовом Приватного підприємства «Рубежремстрой» о Державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення.,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 6 березня 2012 року ( з врахуванням ухвали про виправлення описки в даті постановлення судового рішення а.с.215) позов Приватного підприємства «Рубежремстрой» до Державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганській області № 0000262300 від 31.05.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18490,5 грн., в тому числі в частині нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 12327,00 грн. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6163,5 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю (а.с. 209 - 2012).

Правонаступником відповідача ( ДПІ у Попаснянському районі) - Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу, в якій інспекція не погодилася з постановою суду в частині задоволених позовних вимог, вважала, що суд першої інстанції прийшов до невірних висновків, зокрема не врахував, що посадові особи позивача були притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення, які є предметом розгляду, просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову (а.с 221 - 224).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представники позивача заперечувати проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи..

Позивач - Приватне підприємство «Рубежремстрой» (ПП «Рубежремстрой»), зареєстровано в якості юридичної особи у встановленому законом порядку, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, взято на податковий облік в ДПІ в Попаснянському районі Луганської області з 19.01.2010 року, є платником податку на додану вартість з 31.01.2010 року (а. с. 7 - 16).

З 19.04.2010 року до 19.05.2010 року ДПІ в Попаснянському районі проведено планову виїзну перевірку ПП «Рубежремстрой» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року до 31.12.2009 року, за результатами якої 27 травня 2010 року складено акт за № 94/23-34641632 ( а .с. 17 - 49, 130-159). Актом перевірки встановлені порушення підпункту 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем занижено податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2008 року на суму 25000,00 грн.; підпункту 4.5.1 п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2008 року на суму 25000,00 грн.; підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено податкового кредиту на загальну суму 16070,00 грн.. в тому числі за березень 2008 року на суму 3743,00 грн., за грудень 2009 року на суму 12327,00 грн. (п.п. 2.1 2.3 висновків акту).

На підставі акту перевірки, відповідачем 31 травня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0000262300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36605,00 грн., в тому числі за основним платежем - 16070,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20535,00 грн. (а.с. 49).

Актом перевірки встановлено, що заниження позивачем задекларованих показників у рядку 1 декларацій з ПДВ «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%» відбулося через не включення в податкову декларацію за квітень 2008 року податку на додану вартість в сумі 25000 грн. з отриманої у вказаному звітному періоді передплати, чим порушено вимоги пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону 168. У квітні 2008 року ТОВ «Укрінтеренергоінжинірінг» перераховано позивачу платіжним дорученням від 30.04.2008 року № 173 передплату за виконані будівельно-монтажні роботи за договором від 01.10.2007 рокув сумі 150000 грн. у т.ч. ПДВ 25000 грн. На вказану передплату виписано податкову накладну № 15 від 30.04.2008 року. В податкові зобов'язання та до декларації з ПДВ вказану суму податку не включено.

Перевіркою встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 8.3 Декларацій з ПДВ «коригування на основі попередніх звітних періодів згідно з п.4.5 ст. 4 Закону України 168 на суму ПДВ 25000 грн. У травні 2008 року вищевказану вказану передплату повернуто позивачем ТОВ «Укрінтеренергоінжинірінг» платіжним дорученням від 16.05.2008 року. На повернення передплати виписано розрахунок коригувань від 16.05.2008 року до податкової накладної № 15 від 30.04.2008 року. В податкові зобов'язання та до рядку 8.3. декларації не включено суму ПДВ 25000 грн. (стор.26-27 акту перевірки).

Документів податкової звітності, в тому числі, податкових накладних й декларацій з ПДВ за квітень, травень 2008 року позивачем не було надано ні під час перевірки, ні до суду. Представник позивача в судовому засіданні підтвердив факти не відображення позивачем в податкових деклараціях отримання та повернення вказаної передплати та факт не складення податкових накладних на вказану суму.

Висновки податкового органу про порушення позивачем підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон №168) внаслідок чого позивачем завищено податкового кредиту на загальну суму 16070,00 грн., в тому числі за березень 2008 року на суму 3743,00 грн., за грудень 2009 року на суму 12327,00 грн. ґрунтуються на відсутності податкових накладних, які підтверджують господарські взаємовідносини з контрагентами позивача. Так, без відповідних податкових накладних до податкового кредиту березня 2008 року включено суму ПДВ 3743,20 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Торгово-промислова група «Корвіт-Мет»; до податкового кредиту грудня 2009 року включені не підтверджені податковими накладними суми ПДВ в розмірі 1724,24 грн. та 1444,52 грн. - за взаємовідносинами з ТОВ «Багатогалузева транспортна компанія»; 6658,55 грн. з за взаємовідносинами з ДП «Лисичанське спеціалізоване управління № 10»; 2500,00 грн. - за взаємовідносинами з ТОВ «Гранум-Груп». При цьому в акті перевірки відповідачем зазначено про включення податкових накладних по вказаних підприємствах до реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за грудень 2009 року та фактичного здійснення господарських операцій позивачем суду першої інстанції надані податкова декларація з ПДВ, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, договори з ТОВ «Багатогалузева транспортна компанія», ДП «Лисичанське спеціалізоване управління № 10», ТОВ «Гранум-Груп», податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття виконаних робіт (а.с.50-85).

Позивач не надав на вимогу суду першої інстанції документів податкової та бухгалтерської звітності, які підтверджують правильність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за березень, квітень, травень 2008 року, внаслідок чого суд відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині. Постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржена.

Водночас суд прийшов до висновку про недоведеність податковим органом порушення позивачем підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 з формування податкового кредиту за грудень 2009 року, оскільки на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за грудень 2009 року та фактичного здійснення господарських операцій позивач надав суду першої інстанції податкову декларацію з ПДВ, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, договори з ТОВ «Багатогалузева транспортна компанія», ДП «Лисичанське спеціалізоване управління № 10», ТОВ «Гранум-Груп», податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття виконаних робіт (а.с.50-85).

Тобто спірним питанням у справі є правомірність висновку відповідача щодо порушення позивачем підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 при формуванні податкового кредиту за грудень 2009 року.

Згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р (Закон № 2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України №168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно з вимогами п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпункт 4.5.1. п. 4.5. ст. 4 Закону №168 передбачає, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Згідно пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно пп. 7.2.8. цієї статті платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону № 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі встановлених обставин та норм вищенаведених законів, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині не правомірності висновків відповідача про порушення вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту грудня 2009 року та як наслідок скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 12327,00 грн. та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6163,5 грн. відповідно до розрахунку відповідача (а.с. 48).

Колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про те, що постанови Попаснянського районного суду Луганської області від 06.07.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності керівника та головного бухгалтера позивача підтверджують правомірність дій податкового органу, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення Попаснянським районним судом Луганської області встановлено порушення ведення податкового обліку та податкового законодавства, але судом не було встановлено в чому саме полягає порушення, не досліджувалося питання правомірності формування позивачем податкового кредиту за грудень 2009 року (а.с 111, 112).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення за суттю заявлених вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Ухвала складена в повному обсязі 14 серпня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 березня 2012 року у адміністративній справі №2а-12044/11/1270 за позовом Приватного підприємства «Рубежремстрой» о Державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.Г. Сухарьок

О.В.Карпушова