Ухвала суду № 25670641, 07.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року справа №2а-7821/10/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Барбаш Л.О., за участю представника позивача Золотаря В.М., представника відповідача Лисенкова Д.М.,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року у справі № 2а-7821/10/0570 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, третя особа Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 року № 0000612342/3/3373/10/15-16-23/3 задоволені. Визнано протиправним та недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 04.02.2010 року № 0000612342/3/3373/10/15-16-23/3

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушеннями матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Артемівською ОДПІ витрати у розмірі 4065 грн., які віднесені позивачем до податкового кредиту з податку на прибуток, понесені у зв'язку з отриманням послуг з оренди офісу для структурного підрозділу, були виключені зі складу валових витрат, як такі, що не пов'язані з господарською діяльністю, у зв'язку з тим, що створений позивачем структурний підрозділ не був зареєстрований у встановленому законом порядку, що в даному випадку означає безпідставне включення позивачем до складу валових витрат сум, не пов'язаних з господарською діяльністю позивача. За таких обставин спірне повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Крім того, апелянт зазначив, що первинне податкове повідомлення-рішення було прийнято Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області, де на той час перебував на обліку позивач і працівники якої проводили його документальну перевірку, а відповідач лише прийняв остаточне податкове повідомлення-рішення за результатами адміністративного оскарження первинного рішення, оскільки на той час позивач був переведений на облік до відповідача. За таких обставин первинне податкове повідомлення-рішення є чинним і не вважається відізваним і саме воно створює для позивача юридичні наслідки, але його позивач не оскаржив.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» є юридичною особою, зареєстровано як платник податку на додану вартість.

В період з 20.05.2009 року по 02.07.2009 року Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року. За результатами зазначеної перевірки складено акт № 2610/23/00290601 від 09.07.2009 року (арк. справи 7-136). Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено, зокрема, порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4.п.7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем завищено суму податкового кредиту за жовтень 2007 року на суму 4065, 00 грн. , пов'язану з придбанням послуг, які у подальшому не використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Порушення полягає в тому, що ЗАТ «Лафарж Гіпс» створено структурний підрозділ у м. Києві, відомості щодо якого відсутні у Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зазначено, що до складу валових витрат включено суми витрат з оренди приміщення під офіс структурного підрозділу у м. Києві, які отримані від ВАТ «Галант» за договорами оренди офісного приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, 1.

За результатами вказаної перевірки Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення, які були позивачем оскаржені в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарг № 39/6/25-0115 від 11.01.2010 року були залишені без змін податкові повідомлення-рішення Артемівської ОДПІ від 22 липня 2009 № 0000602342/0 та № 0000612342/0, від 25 серпня 2009 року № 0000612342/1 та № 0000602342/1 та рішення ДПА у Донецькій області від 29 жовтня 2009 року № 19150/10/25-013-5 та від 30 жовтня 2009 року № 19266/10/25-013-5, прийняті за розглядом повторних скарг, а скарги - без задоволення (арк. справи 154).

У зв'язку з цим 04 лютого 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000612342/3/3373/10/15-16-23/3, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4065, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 033, 00 грн. (арк. справи 150). Підставою для прийняття цього рішення став саме акт перевірки № 2610/23/00290601 від 09.07.2009 року.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи і не є спірними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на відсутність відомостей щодо підрозділу ЗАТ «Лафарж Гіпс» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не може бути єдиною підставою для висновку щодо неналежності витрат на оренду вказаного приміщення до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, оскільки фактичне здійснення ЗАТ «Лафарж Гіпс» своєї господарської діяльності через свій підрозділ в м.Київ, перевіряючими не досліджувалось. Крім того, суд також зазначив, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року у справі № 2а-7823/10/0570, яка набрала законної сили, встановлено правомірність включення позивачем до валових витрат сум, які сплачені ним ВАТ «Галант» за договорами оренди офісного приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорноморська, 1, для роботи структурного підрозділу у м. Києві. Правомірність спірного податкового кредиту прямо пов'язано з правомірністю формування валових витрат за рахунок вказаних сум, оскільки вони пов'язані з однією господарською операцією.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставина справи та ґрунтуються на вимогах закону з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, а також п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом в ході перевірки не було перевірено, а в судовому засіданні не надано доказів того, що діяльність створеного на підставі наказу позивача для забезпечення реалізації продукції позивача в регіонах України структурного підрозділу в м.Київ не пов'язана із його господарською діяльністю.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що один лише факт відсутності державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи, на що посилається відповідач, не свідчить про відсутність підстав для включення витрат, пов'язаних з його діяльністю, до валових витрат та податкового кредиту, оскільки законодавство не містить вимог про здійснення державної реєстрації будь-яких структурно відокремлених підрозділів юридичної особи.

За таких обставин висновки податкового органу про незаконність включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі орендної плати за офіс для діяльності такого структурно відокремленого підрозділу, є необґрунтованими.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що правомірність формування позивачем податкового кредиту за ознакою зв'язку господарської операції з господарською діяльністю підприємства прямо пов'язана з правомірністю формування валових витрат за цією ж господарською операцією.

Оскільки Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2011 року по справі № 2а-7823/10/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року, встановлено, що дії щодо належної реєстрації суб'єктом господарювання свого структурного підрозділу не створюють наслідків щодо правомірності або неправомірності включення до валових витрат сум, що пов'язанні із діяльністю таких підрозділів, а висновки в акті перевірки № 2610/23/00290601 у частині завищення валових витрат на суму 348316,00 грн. по витратам з оренди приміщення за договорами оренди з ВАТ «Галант» за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року є безпідставними, то за приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України ці обставини не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 року № 0000612342/3/3373/10/15-16-23/3.

Доводи апелянта про те, що позивач повинен був пред'являти адміністративний позов до Артемівської ОДПІ, яка проводила перевірку позивача, складала акт перевірки і на його підставі приймала первинне податкове повідомлення-рішення № 0000612342/0, яке не є скасованим або відізваним, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки позивач, який вільний у обранні способу захисту своїх прав та особи відповідача, на свій розсуд пред'явив позов про визнання протиправним саме податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 року № 0000612342/3/3373/10/15-16-23/3, яке було прийнято тією особою, яку позивач визначив як відповідача по справі.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року у справі № 2а-7821/10/0570 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Лафарж Гіпс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 10 серпня 2012 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова