Рішення № 25666569, 16.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2012 р.Справа № 5017/1843/2012

За позовом Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Грані"

про стягнення 120831.71грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Зубачева Ю.В. -за дорученням.

Від відповідача: Подопригора І.О. -за дорученням;

Суть спору: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Грані" про стягнення 120 831,71 гривень.

27.07.2012 року представник відповідача на виконання ухвали суду від 12 липня 2012 року надав відзив на позовну заяву з додатками, за змістом відзиву відповідач визнає основну заборгованість в сумі 99 391,07 гривень, в решті просить суд відмовити.

Представник позивача в свою чергу 16 серпня 2012 року надав заперечення на відзив, згідно яких доводи на які посилається відповідач є безпідставними та просить суд стягнути заявлену суму основного боргу та штрафні санкції за несвоєчасне виконання.

У судовому засіданні 16.08.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

Відповідно рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006 р. "Про реорганізацію комунального підприємства "Одестеплокомуненерго"та комунального підприємства "Одесатеплоенерго" реорганізовано комунальне підприємство "Одестеплокомуненерго" та комунальне підприємство "Одесатеплоенерго"шляхом злиття та створено на їх базі Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси".

Згідно п.2.1.1. Статуту підприємства, метою створення КП "Теплопостачання міста Одеси" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

01.11.06р. між позивачем Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Грані" було укладено договір № 2508 на постачання теплової енергії на об'єкт відповідача, який знаходиться за адресою: м. Одеса, провул. Ботанічний, 6.

Пунктом 5.1, даного договору передбачено, що облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом.

За змістом п.п. 6.2, 6.3, 6.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 3.2.2 договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

Однак, в порушення умов договору відповідач за спожиту теплову енергію сплачував не в повному обсязі, що привело до виникнення у нього заборгованості у період з 01.11.2010р. по 01.05.2012 р. в сумі 120 831,71 гривень (114110,65 гривень сума заборгованості за спожиту теплову енергію та 6721,06 гривеньштрафних санкцій за договором).

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача визнає частково лише на суму основної заборгованості 99 391,07 гривень, вказуючи на те, що 5 січня 2012 року відповідач здійснив часткову оплату на суму 4 719,58 гривень та як наслідок зменшилися штрафні санкції, в решті вимог просить суд відмовити.

Представник позивача надав заперечення на відзив згідно яких, вказав що посилання відповідача на сплату 4 719,58 гривень у заявлений період є помилковим, оскільки наданий до позовної заяви розрахунок вказана суму зарахувана, а на час розгляду справи в суді відповідач відмовився підписати двосторонній узгоджений акт звірки взаєморозрахунків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч.1 ст.277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч.6 ст.19 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.3 ст.24, ч.2, ст.25 Закону України „Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст.25 Закону України „Про теплопостачання").

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07р. визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.п.6.1., 6.3., 6.4., 6.7., 7.2.3 даного розділу розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації відповідно до встановленого тарифу на Теплову затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради; розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період; перераховані Споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі; в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст.625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту, коли грошове зобов'язання мало бути виконане.,

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних складає -2 135,28 гривень, інфляційні в сумі 1340,85 гривень та пеня -3 244,93 гривень.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є Договір №2508 від 01.11.2006р. про постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" заборгованість у сумі 114110,65 гривень та штрафні санкції на суму 3% річних -2 135,28 гривень, інфляційних в сумі 1340,85 гривень та пені -3 244,93 гривень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 2 416,64 гривень підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грані" (65031 м. Одеса, вул Сергія Ядова,6 літ. "Ф", код ЄДРПОУ 26417588, р/р 26009054402493 Банк в Південному МРУ „Приват Банк", МФО 328704) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул Балківська, 1-Б, р/р 26036300035763 в ПАТ "Державний ощадний банк України", філія Одеське міське відділення №7860, МФО 388078, код ЄДРПОУ 34674102) -суму заборгованості у розмірі 114 110 /сто чотирнадцять тисяч сто десять/ гривень 65 копійок, 3% річних в сумі 2 135 /дві тисячі сто тридцять п'ять/ гривень 28 копійок, інфляційні в сумі 1340 /одна тисяча триста сорок/ гривень 85 копійок, пеня в сумі 3 244 /три тисячі двісті сорок чотири/ гривни 93 копійки, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 416 /дві тисячі чотириста шістнадцять/ гривень 64 копійки.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.08.2012р.

Суддя Гуляк Г.І.