Рішення № 25666516, 08.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р.Справа № 5023/2476/12 вх. № 2476/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю прокурор - Зливка К.О.

позивача - Лук"янчук І.В.

відповідача - Поворознюк О.Ю.

третьої особи (ДІСГ) - Ремінний В.І.

третьої особи - (ДМАЗВ) - Мех Д.В.

розглянувши справу за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків та Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Промбуд - 2", м. Харків

про стягнення 2 795 365,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 2795365,42 грн. Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

08.08.2012 року до господарського суду від третьої особи (ДМАЗВ) надійшли письмові пояснення по справі, в яких він позов прокурора вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши надані пояснення та додані до них докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник позивача також підтримав позов прокурора в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутні в судовому засіданні представники третіх осіб вважають позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи зі змісту зазначеної норми Закону, який є спеціальним законом і повинен застосовуватись при розгляді даної справи, обов'язковою умовою самовільного зайняття земельної ділянки є фактичне використання даної земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання в користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.03.1987 р. рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів № 78-5 тресту "Промбуд-2"надано земельну ділянку площею 1,06 га для розширення в 1987-1989 р. р. виробництва бази УПТК по вул. Золочівській, 4.

Статтею 20 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970 р. було передбачено, що право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

У 1988 р. виконавчим комітетом Харківської міської Ради народних депутатів тресту "Промбуд-2"видано державний акт на право користування землею на земельну ділянку площею 1, 6906 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові для будівництва в межах згідно з планом користування, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № 1630.

Таким чином, тресту "Промбуд-2"надано вказану земельну ділянку в користування та видано і зареєстровано документ на право користування цією ділянкою відповідно до вимог наведеного законодавства.

17.05.1989 р. рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів № 118-33 у треста "Промбуд-2"вилучено із користування земельну ділянку площею 0,61 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові та передано у користування заводу "Харпластмас".

Внаслідок цього, згідно з довідкою Головного Управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів від 27.11.1992 р. № 188 за результатами проведеної інвентаризації території, площа земельної ділянки склала 1,024 га.

Згідно зі свідоцтвом Харківського обласного управління статистики № 848 від 22.07.1993 р. трест "Промбуд-2"було ліквідовано та створено Державне будівельне підприємство "Промбуд-2"(ідентифікаційний код 01270032).

Згідно з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 27.12.1993 р. № 873-П на базі Державного будівельного підприємства "Промбуд-2"створено відкрите акціонерне товариство.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" ВАТ "Промбуд-2"перейменовано у ПАТ "Промбуд-2". Згідно з довідкою з ЄДРПОУ від 03.07.2012 р. № 14173068 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проведена 13.10.2009 р.

Прокуратурою міста Харкова проведено перевірку в ході якої встановлено, що ПАТ "Промбуд-2"використовується земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 4, загальною площею 1,0240 га.

Вказана земельна ділянка використовується відповідачем для розміщення та експлуатації нежитлових будівель літ. "Ж-2", площею 233,8 кв.м., літ. "С-1", площею 7,8 кв.м., літ. "Т-1", площею 74,3 кв.м., літ. "К-2", площею 267,1 кв.м., літ. "Р-1", площею 22,9 кв.м., літ. "Л-2", площею 108,4 кв.м., літ. "Д-1", площею 246,6 кв.м., літ. "В-2", площею 485,0 кв.м, літ. "И-1", площею 477,1 кв.м., літ. "П-1", площею 15,2 кв.м., літ. "О-І", площею 40,2 кв.м., літ "Б-1", площею 206.4 кв.м., літ "Е-1", площею 140,4 кв.м., літ. "Г-1", площею 990,6 кв.м., літ. "3-1", площею 343, 7 кв.м. Вказані нежитлові приміщення належать відповідачеві на праві власності на підставі свідоцтва про право власності реєстраційний номер №19 від 06.05.1995 р., виданого регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, та акту приймання передачі № 84 від 11.08.1999 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові, відповідно до якого встановлено, що станом на 02.11.2011 р. вказана земельна ділянка використовується ПАТ "Промбуд-2" без правовстановлюючих документів, що є порушенням положень ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держкомзему у Харківській області в квітні 2011 року проведено перевірку в ході якої встановлено, що ПАТ "Промбуд-2"земельна ділянка, розташована за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 4, площею 1,024 га, використовується без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. За результатами перевірки Управлінням складено акт від 06.04.2011 року та на адресу керівника ПАТ "Промбуд-2"внесено припис № 000586 від 06.04.2011 року про усунення порушень земельного законодавства.

В порядку контролю Управлінням 06.05.2011 р. проведено повторну перевірку та стан виконання припису № 000586 від 06.04.2011р. В ході повторної перевірки встановлено, що вимоги припису ПАТ "Промбуд-2"не виконані.

У зв'язку з встановленими порушеннями, стосовно керівника ПАТ "Промбуд-2"складено протокол про адміністративне правопорушення №000335 від 06.05.2011р. за ч. 5 ст. 188 КУпАП, постановою від 06.05.2011р. на генерального директора ПАТ "Промбуд-2"накладено адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 188 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 255 грн.

Керівництво ПАТ "Промбуд-2"із вчиненням адміністративного правопорушення погодилось, та сплатило штраф, що підтверджується квитанцією № 5915/з17 від 18.05.2011р.

Згідно Акту про визначення збитків № 218 від 08.11.2011р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 30.11.2011р. № 849 неодержаний міською радою дохід за використання ПАТ "Промбуд-2"земельної ділянки площею 1,0240 га за адресою: вул. Золочівська, 4, у м. Харкові, за період з 01.07.2009р. по 01.09.2011р., складає 2 795 365,42 грн. (два мільйони сімсот дев'яносто п'ять тисяч триста шістдесят п'ять грн. 42 коп.).

Заперечуючи проти позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 207950365,42 грн., відповідач обґрунтовано зазначає, що ним використовується земельна ділянка на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Харківської міської ради, що не може розцінюватися як її самовільне зайняття.

Відповідно до положень Інформаційного листа від 15.03.2011 року №01-06/249 Вищого Господарського Суду України "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", пунктом 9 якого зазначено, що у спорах у сфері земельних правовідносин: обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки (Постанова від 22.1 1.2010 року № 4/254-35/572).

ПАТ "ПРОМБУД-2"є добросовісним набувачем земельної ділянки, адже набув право користування землею відповідно до Державного акта на право користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №1630, серія Б №074888, який був виданий Тресту "ПРОМБУД-2"на право користування земельною ділянкою площею 1.6906 га по вул. Золочівській, 4 у м. Харкові.

Відповідно до положень п.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

П. 2.7. вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України визначений Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, визначений статтею 123 ЗК України. Статтею 92 ЗК України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

У вирішенні справ даної категорії господарські суди враховують той факт, що земельні ділянки із земель державної або комунальної власності надаються у постійне користування безоплатно у порядку відведення. Право постійного користування земельними ділянками посвідчується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

У пункті 2.8. зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України вказано, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до п. 3.5. зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України, не с самовільним використанням земельної ділянки юридичною особою після зміни організаційно-правової форми цієї юридичної особи, якщо земельна ділянка використовується нею на підставі документа, який посвідчує право на земельну ділянку, виданого юридичній особі до її реорганізації.

Згідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, землекористувачі, які не є орендарями, сплачують земельний податок.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Приписами ст. 27 Закону України "Про плату за землю" визначено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

На виконання п. 1 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого Наказом ДПА України від 26.10.2001р. за № 434 ПАТ "Промбуд-2"самостійно була обчислена сума податкового зобов'язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними Законом України "Про плату за землю".

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 06.05.1995 року №19, Публічне акціонерне товариство "ПРОМБУД-2"є правонаступником прав і обов'язків Державного підприємства "ПРОМБУД-2"та, відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2009, 2010 та 2011 роки ПАТ "ПРОМБУД-2"сплачує земельний податок за використання спірної земельної ділянки (цей факт був підтверджений листом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №276 від 26.12.2012 року, яким повідомляється, що ПАТ "ПРОМБУД-2"сплачує податок на земельну ділянку та станом на 26.12.2011 року за вказану земельну ділянку заборгованість з податку на землю відсутня).

Отже, на підставі узгоджених податкових розрахунків земельного податку було сплачено податок на землю, що підтверджується довідкою ДПІ.

Отже, позивачем виконуються вимоги законодавства щодо плати за землю.

В свою чергу, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди; наявність негативних наслідків (шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою); вина заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Суд вважає, що дії відповідача щодо користування земельною ділянкою на підставі відповідних рішень позивача не можна розцінювати як самовільне зайняття земельної ділянки в розумінні статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Крім того, в матеріалах справи містяться докази щодо своєчасної і в повному обсязі сплати відповідачем земельного податку за користування земельною ділянкою на підставі статей 2, 13 Закону України "Про плату за землю".

Оскільки прокурор та позивач не надали суду доказів наявності заборгованості відповідача зі сплати земельного податку, то заявлені позивачем збитки в розмірі 2795365,42 грн. є необґрунтованими.

Крім того, ні прокурором, ні позивачем не доведено належними доказами, що в діях відповідача при даних фактичних обставинах справи є протиправна поведінка, а тому відсутні правові підстави настання цивільно-правової відповідальності, у зв'язку з чим суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

04.07.2012 року до господарського суду від прокурора надійшла заява про забезпечення позову, якій він просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна та заборону відповідачеві вчиняти будь-які дії щодо відчуження (дарування, продажу та інш.) об"єктів нерухомого майна.

В судовому засіданні прокурор та позивач підтримали заяву у повному обсязі та просили суд її задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення заяви заперечує. В судовому засіданні 06.08.2012 року заявляв усне клопотання суду про проведення оцінки вартості майна відповідача на випадок задоволення клопотання прокурора щодо забезпечення виконання можливого рішення на користь позивача, шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача та зобов2язання позивача надати до суду методику розрахунку заявлених збитків..

08.08.2012 року до господарського суду від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача.

Суд, дослідивши надані заперечення долучає їх до матеріалів справи.

Суд, вислухавши прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, не знаходить правових підстав для задоволення заяви, оскільки до заяви про забезпечення позову прокурором не додано доказів того, що відповідне майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також доказів того, що відповідач дійсно має наміри і має можливість вчинити дії, та/або передбачені чинним законодавством правочини щодо відповідного майна, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову - відмовити.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 10 серпня 2012 року.

Суддя Погорелова О.В.