Постанова № 25660211, 30.07.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р. 9 год.15 хв.Справа № 2-а-2677/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Козловій Н.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Гори А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона, за участю третьої особи - ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування постанов,

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася із адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі - відповідач, ВДВС), в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить визнати незаконними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона Гори А.В. від 18.01.2012 р. ВП № 24199745 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; від 18.01.2012 р. ВП № 32865460 про відкриття виконавчого провадження; від 27.06.2012 р. ВП № 32865460 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; від 10.07.2012 р. ВП № 32865460 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_3 зазначає, що 20.06.2012 р. отримала постанову від 18.01.2012 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. Вважає дану постанову незаконною, оскільки витрати на проведення виконавчих дій у сумі 18304,00 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_3 відповідно до постанови, є необґрунтованими.

Крім того, позивач відмічає, що постанови від 18.01.2012 р. не були надіслані їй відповідачем, а 20.06.2012 р. їх надано безпосередньо у ВДВС, тобто отримані з порушенням строків, встановлених Законом України "Про виконавче провадження". У свою чергу, постанови від 18.01.2012 р. ВП № 32865460 про відкриття виконавчого провадження, від 27.06.2012 р. ВП № 32865460 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, від 10.07.2012 р. ВП № 32865460 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні є протиправними, оскільки вони прийняті на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона від 18.01.2012 р. ВП № 24199745 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з наведених вище підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, пояснив, що позивач є боржником за виконавчим провадженням ВП № 24199745. У зв'язку із невиконанням ОСОБА_3 добровільно рішення суду, за яким видано виконавчий документ, державним виконавцем було запропоновано стягувачу ОСОБА_4 проавансувати витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Стягувачем внесено на рахунок ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона кошти у сумі 18304,00 грн., за рахунок яких виконано судове рішення. Відповідно до ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" дані кошти належить стягнути з боржника та повернути їх стягувачу. Представник відповідача вважає, що під час винесення оскаржуваних постанов державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та зазначив, що державний виконавець, виконуючи рішення, діяв у межах Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних постанов.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 31.03.2006 р. зобов'язано ОСОБА_5 демонтувати частину паркана та облаштувати за свій рахунок в'їзд та ворота з вул. Жовтневої Революції на ділянку ОСОБА_4

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 07.04.2008 р. надано роз'яснення рішення суду від 31.03.2006 р., відповідно до якого ОСОБА_5 зобов'язано демонтувати частину паркану та облаштувати за свій рахунок в межах земельної ділянки ОСОБА_4 з вул. Жовтневої Революції в'їзд та ворота, аналогічні по якості та розміру воротам, які залишились у користуванні ОСОБА_5; замінено сторону виконавчого провадження з ОСОБА_5 на ОСОБА_3.

Листом від 09.08.2011 р. за вих. № 34372 старший державний виконавець ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона згідно зі ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" запропонував стягувачу ОСОБА_4 відшкодувати витрати, пов'язані зі складанням кошторису та проведенням робіт щодо демонтування частини паркану та облаштування в'їзду та воріт з вул. Жовтневої Революції у сумі 18304,00 грн. та перерахувати дані кошти на рахунок ВДВС.

Відповідно до платіжного доручення від 10.08.2011 р. № 11669821 ОСОБА_4 перерахував грошові кошти у сумі 18304,00 грн. на рахунок ВДВС з призначенням платежу: плата кошторису на проведення робіт по АДРЕСА_1, згідно ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження".

Як слідує зі змісту акту державного виконавця від 07.12.2011 р., виходом державного виконавця за адресою: м. Херсон, АДРЕСА_1 працівники ТОВ БПП "Україна" виконали роботи щодо демонтування частини паркану та облаштування воріт з ділянки ОСОБА_4 по вул. Жовтневої Революції.

Постановою від 18.01.2012 р. ВП № 24199745 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3176 виданого 03.07.2006 р. Суворовським районним судом м. Херсона про зобов'язання ОСОБА_3 демонтувати частину паркану та облаштувати за свій рахунок в'їзд та ворота з вул. Жовтневої Революції на ділянку ОСОБА_4 закінчено у зв'язку з фактичним виконанням виконавчого документу.

18 січня 2012 р. старшим державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона винесено постанови ВП № 24199745 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та ВП № 32865460 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 24199745 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 18304,00 грн.

У подальшому, в ході примусового виконання постанови ВП № 24199745 від 18.01.2012 р. відповідачем винесено постанови: від 27.06.2012 р. ВП № 32865460 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; від 10.07.2012 р. ВП № 32865460 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Надаючи оцінку обґрунтованості вимог позивача щодо протиправності прийняття відповідачем постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV із змінами та доповненнями (далі - Закон № 606-ХІV) цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Положеннями статті 1 Закону № 606-ХІV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець, як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 11 Закону № 606-ХІV, зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Так, судом встановлено і сторонами в судовому засіданні не заперечувалось, що ОСОБА_3 неодноразово зверталася до ВДВС Суворовського РУЮ з листами про призначення часу проведення виконавчих дій, а саме: від 13.05.2010 р., від 03.06.2010 р., від 31.05.2011 р.

Однак, відповідно до листа ВДВС Суворовського РУЮ від 09.06.2010 р. за вих. № 21150 виконавчі дії, які були заплановані на 10.06.2010 р. у зв'язку з відсутністю стягувача ОСОБА_4 перенесено на 11.06.2010 р.; актом від 11.06.2010 р. встановлено, що стягувачем не надано можливості для проведення виконавчих дій; актами державного виконавця від 19.04.2011 р. та від 13.05.2011 р. встановлено невиконання рішення суду.

Статтею 75 Закону № 606-ХІV визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Як відмітив у судовому засіданні представник відповідача, боржником рішення суду добровільно виконано не було, а тому державним виконавцем відповідно до статті 75, статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанови від 19.04.2011 р. та від 13.05.2011 р. про накладення на ОСОБА_3 штрафу за невиконання рішення без поважних причин у розмірі, відповідно 170 грн. та 340 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 606-ХІV з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Листом від 09.08.2011 р. старший державний виконавець ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона запропонував стягувачу ОСОБА_4 згідно зі ст. 42 Закону № 606-ХІV відшкодувати витрати, пов'язані зі складанням кошторису та проведенням робіт щодо демонтування частини паркану та облаштування в'їзду та воріт з вул. Жовтневої Революції у сумі 18304,00 грн. та перерахувати дані кошти на рахунок ВДВС.

Відповідно до платіжного доручення від 10.08.2011 р. № 11669821 ОСОБА_4 перерахував грошові кошти у сумі 18304,00 грн. на рахунок ВДВС.

07.12.2011 р. державним виконавцем встановлено виконання рішення Суворовського районного суду м. Херсона, а саме: виконано роботи щодо демонтування частини паркану та облаштування воріт з ділянки ОСОБА_4 по вул. Жовтневої Революції, про що складено акт від 07.12.2011 р.

18.01.2012 р. державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчого провадження та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 18304,00 грн.

У судовому засіданні позивач стверджувала, що вона неодноразово намагалась виконати рішення суду добровільно, проте стягувач всіляко перешкоджав їй у вчиненні дій, спрямованих на виконання рішення. Позивача у жоден спосіб не було повідомлено про те, що між стягувачем та державним виконавцем є домовленість про авансування витрат, тобто про виконання рішення за кошти ОСОБА_4

ОСОБА_7 зауважила, що згідно експертизи, проведеної в межах розгляду Суворовським районним судом м. Херсона цивільної справи, вартість воріт, які необхідно було встановити та робіт по демонтажу складала 2959,00 грн., а тому сума витрат, пов'язаних із проведенням робіт по виконанню рішення у розмірі 18304,00 грн. є значно завищеною та не відповідає дійсній вартості робіт та воріт.

Судом встановлено, що постановою від 04.08.2011 р. державним виконавцем призначено ТОВ БПП "Україна" експертом у виконавчому провадженні та зобов'язано надати письмовий висновок із визначення вартості робіт щодо демонтування частини паркану, облаштування виїзду та воріт з вул. Жовтневої Революції на ділянку ОСОБА_4

09.08.2011 р. старшим державним виконавцем ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона запропоновано стягувачу відшкодувати витрати, пов'язані зі складанням кошторису та проведенням робіт щодо демонтування частини паркану та облаштування в'їзду та воріт з вул. Жовтневої Революції у сумі 18304,00 грн. та перерахувати дані кошти на рахунок ВДВС.

10.08.2011 р. ОСОБА_4 перерахував грошові кошти у сумі 18304,00 грн. на рахунок ВДВС.

Із дослідженого у судовому засіданні виконавчого провадження ВП № 24199745 вбачається, що вказане виконавче провадження не містить письмового висновку експерта ТОВ БПП "Україна" щодо визначення вартості робіт по демонтуванню частини паркану, облаштуванню виїзду та воріт з вул. Жовтневої Революції на ділянку ОСОБА_4, який експерт повинен був скалсти на виконання постанови від 04.08.2011 р.

ТОВ БПП "Україна" надано такі розрахунки тільки у грудні 2011 р., в той час, як роботи по демонтуванню частини паркану, облаштуванню виїзду та воріт за вказаною адресою були проведені у жовтні 2011 р.

Факт проведення робіт по демонтуванню частини паркану, облаштуванню виїзду та воріт з вул. Жовтневої Революції на ділянку ОСОБА_4 у жовтні 2011 р. не заперечувався сторонами та третьою особою у судовому засіданні.

Представником відповідача на вимогу суду не надано доказів обґрунтованості витрат, на підставі яких останнім 09.08.2011 р. було надіслано стягувачу лист із пропозицією здійснити авансування витрат по виконанню рішення у розмірі 18304,00 грн.

Отже, відповідач, не отримавши письмового висновку експерта ТОВ БПП "Україна" щодо визначення розміру витрат на проведення робіт по демонтуванню частини паркану, облаштуванню виїзду та воріт, безпідставно встановив вартість таких робіт у розмірі 18304,00 грн.

Таким чином суд вважає, що старший державний виконавець ВДВС, організовуючи виконання виконавчого листа № 2-3176 з примусового виконання рішення суду шляхом авансування витрат, діяв всупереч статті 6 Закону № 606-ХІV, оскільки допустив порушення прав та законних інтересів позивача, не встановивши причини невиконання боржником рішення суду, (звернення ОСОБА_3 до ВДВС від 31.05.2011 р.) та не отримавши висновку експерта про вартість робіт.

Слід також відмітити, що із досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження № 10-278 вбачається, що договір підряду між ВДВС Суворовського РУЮ м. Херсона (замовник) та ТОВ БПП "Україна" (підрядник) укладено та підписано сторонами лише 03.02.2012 р. За даним договором підрядник зобов'язується виконати роботи на об'єкт "згідно рішення Суворовського районного суду м. Херсона № 2-3176 від 31.03.2006 р. з монтажу воріт будинку АДРЕСА_1" та згідно із затвердженим дефектним актом та договірною ціною, що виконуються в рамках виконавчого провадження.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2012 р., зареєстрованого Головним управління Державної казначейської служби України в Херсонській області 09.02.2012 р., вартість робіт становить 18304,00 грн., що відповідає договору підряду від 03.02.2012 р., довідці про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000005 розрахунок за виконані роботи у сумі 18304,00 грн. здійснено 07.02.2012 р.

Суд зазначає, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у ч. 3 ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення позовних вимог щодо скасування рішення.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що у державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона Гори А.В.не було законних підстав для винесення постанови від 18.01.2012 р. ВП № 24199745 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, та, як наслідок, постанов від 18.01.2012 р. ВП № 32865460 про відкриття виконавчого провадження; від 27.06.2012 р. ВП № 32865460 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; від 10.07.2012 р. ВП № 32865460 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а відтак, суд вважає, що вказані постанови підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано правове обґрунтування позовних вимог та не доведено правомірність винесення оскаржуваних постанов, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167, 181 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона, за участю третьої особи - ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона від 18.01.2012 р. ВП № 24199745 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона від 18.01.2012 р. ВП № 32865460 про відкриття виконавчого провадження.

Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона від 27.06.2012 р. ВП № 32865460 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона від 10.07.2012 р. ВП № 32865460 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 серпня 2012 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 11.5