Постанова № 25659923, 14.08.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 р. Справа № 2a-1870/4439/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у місті Сумах (далі- позивач, ДПІ у м.Сумах) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту -відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про стягнення єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1963грн. 79коп. Свої вимоги мотивує, тим, що ФОП ОСОБА_1, яка знаходиться на обліку у ДПІ у м. Сумах як платник податків, самостійно обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, однак, всупереч вимог Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), Податкового кодексу України порушила строки сплати єдиного податку за січень-листопад 2009 року, у зв'язку з чим, за нею утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку в загальному розмірі 1963грн. 79коп., яка на момент звернення з позовом до суду залишилася не погашеною.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, справу просив розглядати в його відсутності (а.с.37).

Відповідач, повторно, в судове засідання не з'явилась, повістка про виклик в судове засідання, надіслана за останнім відомим місцем реєстрації відповідача була повернута з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.32,35,36,), та зважаючи на норми ст. ст. 35, 40 КАС України вважається врученою.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги приписи ч.6 ст. 128 КАС України, суд вважав можливим розглядати справу у письмову провадженні.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (і.н.2554304049) зареєстрована як фізична особа-підприємець, та знаходиться на обліку в ДПІ у м. Сумах, що вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.10).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», чинного на час виникнення спірних правовідносин, до обов'язків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Пунктом 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту постанови-Указ №727/98) установлено, що для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень може бути запроваджена спрощена система оподаткування, обліку та звітності. Згідно п. 2 вказаного Указу (чинного на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти малого підприємництва -фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Як вбачається з копії заяви від 09.12.2008р., що знаходиться в матеріалах справи (а.с.11), відповідач самостійно обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, звернувшись з заявою до ДПІ в м. Суми про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (вид діяльності -виробництво меблів, покриття підлоги і стін консультування з питань інформатизації).

Згідно абз.2,3 п.2 Указу №727/98 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. Як вбачається зі змісту позовної заяви та інших досліджених матеріалів справи, зокрема, рішення Сумської міської ради від 15 липня 2009 року, розміру щомісячних ставок (а.с.21-28), ставка єдиного податку для відповідача за вказаний вид діяльності була визначена в розмірі 200грн. на місяць.

Згідно п. 2 Указу №727/98 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Беручи до уваги, що для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає до податкового органу письмову заяву, в якій він повідомляється про строки та розмір сплати єдиного податку, а тому, в такий спосіб він погоджується на сплату даного податку на відповідний вид діяльності, у встановленій сумі та строки, суд вважає, сума єдиного податку, яка підлягала сплаті відповідачем є узгодженою, і ФОП ОСОБА_1 зобов'язана була сплатити її у передбачені строки.

Однак, як встановлено судом, відповідач, всупереч вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) порушила строки сплати єдиного податку, у зв'язку з чим за нею з урахуванням наявної переплати утворилась заборгованість за січень-листопад 2009 року в сумі 1963грн.79коп., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.4), витягом з картки особового рахунку (а.с.5-9).

У зв'язку з тим, що узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена, позивачем, зважаючи на приписи п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181(далі- Закон №2181), 16.03.2009р. за №1/757 (а.с.13) відповідачу було виставлено першу податкову вимогу, та 13.09.2010р. за №2/3695 (а.с.12) другу податкову вимогу, які з огляду на приписи пп.6.2.4 ст.6 Закону №2181 вважаються врученими з дня розміщення їх на дошці податкових оголошень (а.с.13а,12а). Однак, як вбачається з матеріалів справи (а.с.4,5-9,37) та після вручення податкових вимог податковий борг залишився відповідачем не сплаченим.

Частина 1 статті 11 КАС України зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Також згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу за спірний період суду не надав.

Відповідно п. 87.1. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до приписів п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до приписів ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання, всупереч вимог Указу Президента України від 03.07.1998 року за №727/98, Закону України "Про систему оподаткування " зі змінами та доповненями (чинних на час виникнення спірних правовідносин) своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи відповідачем не погашена та складає в загальному розмірі 1963грн.79коп.(а.с.4,5-9,14,37), доказів погашення боргу відповідачем надано не було, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення податкового боргу є обґрунтованими, та вважає за необхідне їх задовольнити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь держави (місцевий бюджет м.Суми, розподільчий рахунок №34219379700004, код одержувача 23636315, ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013) заборгованість зі сплати єдиного податку за період січень-листопад 2009 року у загальному розмірі 1963грн.79коп. (одну тисячу дев'ятсот шістдесят три гривні 79 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко