Постанова № 25659684, 07.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" серпня 2012 р. № 2а- 5304/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря -Носач І.О.,

за участі представника позивача -Кривонос М.Ю. (довіреність б/н від 01.08.2012р.);

за участі : представника відповідача - Дубрової К.П. (довіреність №323/4/10-013 від 09.03.12р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТД" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення- рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд задовольнити позовні вимоги повністю - визнати незаконним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000230153 від 25 квітня 2012 року про зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 67 574,00 (шістдесят сім тисяч п'ятсот сімдесят чотири) гривні 00 копійок, складене Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова на підставі Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 06.04.2012 р. за № 341/15-312/33410840 .

В обґрунтування позову зазначивши, що Основ"янською МДПІ м.Харкова проведено перевірку ТОВ "ФТД", за результатами якої складено акт перевірки від 06.04.2012 року № 341/15-312/33410840. На підставі акту перевірки від 06.04.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000230153 від 25 квітня 2012 року , з яким позивач не погоджується, оскільки зазначене рішення прийнято без врахування всіх обставин та всупереч нормам діючого законодавства України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов .

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити. У своєму письмовому запереченні обґрунтовував необхідність відмовити в задоволенні позову тим, що позивач пропустив 1095 днів для повернення суми грошового зобов"язання , що зазначено в п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України та порушив порядок повернення надмірно сплаченої суми .

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач пройшов передбачену чинним законодавством реєстрацію юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО № 495748 (а.с.8) та перебуває на обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова за № 33 від 23.02.2005 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.10).

Судом встановлено, що Основ"янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку даних , задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ФТД" у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року, результати якої оформлено актом перевірки від 06.04.2012 р. за № 341/15-312/33410840 (а.с.12-13).

Актом перевірки від 06.04.2012 р. за № 341/15-312/33410840 встановлено , що позивачем в декларації з ПДВ в рядку 24 за лютий 2012 року включено від"ємне значення попередніх податкових періодів , які виникли понад 1095 днів, а саме: за березень 2008 року у сумі 67574 грн., що є порушенням ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Не погоджуючись з актом перевірки від 06.04.2012 р. за № 341/15-312/33410840 позивачем на адресу Основ"янської МДПІ м.Харкова подано заперечення №17 від 177.04.2012 року, за результатами якого висновки акту перевірки залишені без змін.

Відповідно до п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Враховуючи положення Податкового кодексу України судом встановлено, що камеральна перевірка позивача була проведена з дотриманням норм чинного законодавства та за наявності підстав , передбачених для камеральних перевірок.

На підставі акту перевірки від 06.04.2012 р. за № 341/15-312/33410840 відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000230153 від 25 квітня 2012 року (а.с.18) про зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 67 574,00 (шістдесят сім тисяч п'ятсот сімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Що стосується форми спірного податкового повідомлення -рішення , суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.1 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №985 від 222.12.2010 р., Орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках:

а) якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію;

б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;

в) якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби;

г) якщо рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

ґ) якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом;

д) в інших випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено статтею 58 розділу II Кодексу.

П.п. 2.1 зазначеного Порядку № 985 У випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма "В4"). Таким чином, відповідачем дотримано форму спірного податкового повідомлення - рішення.

Судом встановлено, що в лютому 2012 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість , в якому у рядку 24 зазначено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с.46) у розмірі 67574 грн.

Зазначена сума від"ємного значення виникла на підставі, як пояснив представник позивача у судовому засіданні, податкової накладної №1355-5 від 05.03.2005 року .

Вперше позивач задекларував суму від"ємного значення по накладній від 05.03.2005 року у декларації з ПДВ за січень 2008 року у розмірі 773169 грн., як залишок від"ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду. Потім позивач задекларував суму від"ємного значення у декларації з ПДВ за лютий та березень 2008 року у розмірі 769015 грн., як залишок від"ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду.

Лише у лютому 2012 року позивач переніс суму від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 67574 грн., яку зазначав у декларації за 2008 рік.

Оскільки сума від"ємного значення була задекларована у декларації за 2008 рік , суд вважає за необхідне зазначити норми, які регулювали спірні відносини у той період.

Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За правилами п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Оскільки позивач зазначив суму від"ємного значення у декларації за лютий 2012 році, коли був чинний Податковий кодекс України, суд зазначає, що

П.п. 200.1 ст. 200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П.п. 200.3. ст. 200 ПКУ закріплено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

П.п. 200.6 ст. 200 ПКУ (на яку посилається позивач в позовній заяві та поясненні на позов) закріплено , що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

200.4. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Суд зазначає, що дійсно зазначена норма закріплює право платника податку на отримання бюджетного відшкодування, але коли платник податків проявляє бажання щодо отримання бюджетного відшкодування, то він повинен дотримуватись процедури , передбаченої ст. 200 ПКУ та подати заяву відповідному органу державної податкової служби разом з декларацією.

Позивачем не надано суду доказів подання такої заяви позивачем до ДПІ разом з декларацією.

Що стосується посилання відповідача на те, що це є надмірною сплатою , суд зазначає наступне.

Згідно п.43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

Судом встановлено, що позивачем не було дотримано порядку відшкодування суми від"ємного значення та порушено строки заявлення до відшкодування суми з податку на додану вартість, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0000230153 від 25 квітня 2012 року таким , що прийняте за наявності підстав та є обґрунтованим, у зв"язку з чим у задоволенні вимоги про його скасування суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати по справі не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФТД" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення- рішення -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.